Китай нам не друг, але повчитися у нього варто

Обіцяв написати про Китай, який нам не друг, а повчитися варто.

Китай вміє грати у велику стратегію, яка виглядає так: при любому розвитку подій він виграє.

Якщо Росія падає й колапсує, Китай забирає Сибір та Далекий Схід, а може, і більше.

Якщо Росія тримається, Китай уособлює собою антиамериканський дискурс для Африки та Латинської Америки, а Росія стає сателітом Китаю, залежним по імпорту та експорту.

Чи можна переграти Китай? Можна, якщо грати на його рівні. Мирний демонтаж російської імперії та утворення нових незалежних держав – єдиний шлях зупинити Китай. Бо тюркські та монгольські народи не мають ілюзій щодо Китаю: у них перед очима уйгурський та тибетський приклади. Вони шукатимуть підтримки Європи, Америки та Японії, щоб не датися в руки Китаю.

Один зі старих китайських принципів стратегічної гри каже: якщо сів грати, грай добре. Ми не здалися навесні минулого року, і це означає, що ми тепер гравець – слабкий і недосвідчений, але гравець. Граймо добре.