Світ постав перед великим Вибором

Велика розвилка світу – це розвилка між Новим Просвітництвом і Новою Інквізицією. Це вибір між минулим і майбутнім: визнати недосконалість теперішнього заради досягнення кращого майбутнього – чи стверджувати зіпсованість теперішнього заради повернення до минулої золотої доби?

Лівий, правий, ліберал, консерватор, фундаменталіст, фашист, соціаліст, демократ, республіканець – ці слова вже нічого не означають, бо їхніми значеннями у постмодерному світі постправди жонглюють як заманеться. Не забудемо, що фашистська партія в РФ називається «ліберально-демократична», а російська пропаганда називає нацистами нас із вами. Тож тут легко заплутатися.

Натомість неможливо заплутатися між Новим Просвітництвом і Новою Інквізицією. Тут розрив очевидний і величезний.

За Нову Інквізицію виступають: малоосвічена біднота, люди з ксенофобським (антиглобалістським) вихованням, ностальгуюче старше покоління, та частина середнього класу «золотого мільярду», якій не вдалося втриматися в процесах глобалізації, принижені меншини, яким не вдається підняти голову й дихати вільно, а почасти й великі корпорації.

За Нове Просвітництво виступають: добре освічені люди, міцний середній клас, активна освічена молодь, жінки, що вірять у себе, люди, виховані з цінностями свободи.

(Зараз за таке неприпустиме спрощення мене битимуть соціологи, але вважайте це просто прикладами в дусі «Microtrends» великого соціолога Марка Пенна)

Мені це спрощення потрібне для відповіді на запитання «Що робити?».

Хочете у майбутнє? Тоді:

1. Дайте жінкам права та гарну освіту.
2. Дайте молоді надію.
3. Дайте інноваторам та дрібним підприємцям економічну свободу.

Все решта вони зроблять самі.

(Ці три пункти справедливі для Польщі, України, США, Ізраїлю, смуги Газа, майбутнього незалежного Татарстану тощо.)

Принагідно вітаю поляків, українців та всіх європейців.

Зізнаюся, я упереджений. У протистоянні між Новим Просвітництвом та Новою Інквізицією я маю чіткий вибір, на якому боці стояти.