Історія дівчинки із скакалкою. Інший погляд на конфлікт

А нічого, що дівчинка із скакалкою, яку багато хто називає дуже добре вихованою, у тому безглуздому (в дріб’язковості причини) приріканні каже «там сидять алкаші»? Я почула в цих словах зверхню зневагу до цілої категорії фактично хворих людей. Алкоголізм, як би ми не ставилися до нього, – це хвороба. І ми не знаємо що кого привело до цього особистого пекла. А скільки ветеранів потрапляє в цю залежність…

І старечий маразм – теж хвороба, між іншим. Змінений стан свідомості.

Провокувати холоднокровно старшу жінку, яка, судячи з її неадекватної вимоги до дівчинки і лексики, не зовсім в собі, як мінімум жорстоко. І просто безглуздо. Я в цій ситуації не бачу предмету суперечки вартого для прояву принциповості. Для впертості хіба що.

Не поділяю колективного захвату.

Більше того, вважаю його шкідливим – він може створити суспільний стереотип, що всі старші люди неадекватні і з ними можна не рахуватися, а свобода дій будь якого підлітка – то абсолютна цінність. А цей кейс відтепер найімовірніше екстраполюватиметься на будь яку ситуацію.