Чи потрібен Україні уряд технократів?

Про політичний процес.

З одного боку, наявність політичного процесу, хоч і триває війна, для демократичної країни – це нормально.

З іншого боку, вибори під час війни – це абсурд, і абсолютно правильно, що було прийнято рішення не проводити їх зараз.

А з іще іншого боку, політичний процес за умов відсутності у нас сталої практики уміння поєднувати різні інтереси – шукає виходу. І це теж нормально.

Допускаю, що в якийсь момент таки відбудуться часткові зміни у виконавчій владі і, можливо, у коаліції. Ну як певна ротація, яка традиційно відбувається після парламентських виборів, але у даному разі без виборів.

Але не хочеться, щоб це носило характер так званого бурмотіння, тобто, беззмістовності.

Навіщо оці формулювання про «уряд єдності» чи «уряд технократів»?

У всьому світі політеліти обʼєднуються не заради посад. А навколо поглядів (якщо це одна політична сила чи коаліція) та навколо країни (якщо це влада та опозиція) і єдиних правил як обовʼязкової умови (що для влади, що для опозиції), а з цим у нас є проблеми.

Що стосується технократів, то для пострадянських країн це одиничні явища. У нас під технократами, мабуть, мають на увазі тих, хто ставить професійний інтерес вище партійного. А корпоративний інтерес підпадає під формулювання «технократ»?

Це я до чого? Не для того, щоб когось критикувати. А для того, що треба пропонувати конкретних персоналій. І щоб ці персоналії далі публічно формулювали своє бачення розвитку чи дій у своїй сфері відповідальності.