Європейський вояж Сі Цзіньпіна. Що задумав Китай?
«Все це явно є частиною спроби створити єдиний європейський фронт»
The New York Times: Під час свого першого візиту до Європи за п’ять років президент Китаю Сі Цзіньпін, схоже, має намір скористатися можливістю послабити зв’язки континенту зі Сполученими Штатами та прагнути ситуації, коли у світі не буде світ американського домінування.
Китайський лідер обрав для візиту три країни – Францію, Сербію та Угорщину – кожна з яких більшою чи меншою мірою скоса/під певним кутом дивиться на післявоєнний устрій світу в Америці, бачить Китай як необхідну противагу та прагне зміцнити економічні зв’язки. Для Європи цей візит стане перевіркою її делікатного балансування між Китаєм і Сполученими Штатами, і, безсумнівно, буде сприйнятий у Вашингтоні як не надто тонка спроба Сі розділити західних союзників.
Він приурочив свій приїзд до своєї другої зупинки, Сербії, до 25-ї річниці бомбардування НАТО посольства Китаю в Белграді під час війни в Косово. Щодо візиту у Францію, то президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн приєднається до переговорів у Парижі з Сі. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, чиї стосунки з президентом Франції Еммануелем Макроном були напруженими, цього тижня обідав із ним у Парижі.
Все це явно є частиною спроби створити єдиний європейський фронт. Однак це непросто. Гнів на Росію в Європі найбільший у прифронтових державах з Росією, таких як Польща та країни Балтії. Вони, мабуть, найбільше прихильні до альянсу зі Сполученими Штатами, який Макрон хоче компенсувати розбудовою суверенної Європи.
Також вони найбільш насторожено ставляться до Китаю, який ніколи прямо не засуджував війну Росії в Україні. Свого часу міністр закордонних справ Китаю сказав: «Поки Китай і Європа візьмуть руку допомоги один одного, блокове протистояння не відбудеться, світ не розвалиться, і нова холодна війна не відбудеться».
Попри всі фундаментальні відмінності в управлінні між однопартійною державою Китаю та західною ліберальною демократією, лідери трьох європейських країн, які вирішив відвідати пан Сі, схоже, прийняли це китайське твердження.
Коментарі — 0