Іран дає Росії дрони та ракети. Чому Ізраїль не має можливості послаблювати свого супротивника?

Об'єднавши зусилля, демократичний світ має позбутися російського авторитаризму вже зараз. Інакше злоякісна пухлина Росії поглине і знищить все людство

Світ підтримує Україну менше, ніж потрібно для перемоги

Третя світова вже йде. У глобальній сутичці між свободою та авторитаризмом диктатори, об'єднавшись, виступають на боці зла. Пекін та Москва проводять спільні військові навчання, діляться оборонними технологіями. Пхеньян визнає фейкові референдуми в окупованих регіонах України. Білорусь виступає плацдармом для атак Росії, акумулює на своїй території озброєння та військовий контингент країни-агресора.

Логічно, що й демократії мають продемонструвати не менший, а більший ступінь об'єднання. Адже, відбиваючи удар за ударом, Україна веде свою визвольну війну, захищаючи майбутнє всього вільного світу. Так, світ підтримує Україну більше, ніж очікував Путін. Але менше, значно менше, ніж потрібно.

У лютому у Європі стане холодно, а ціни на енергетику – захмарні.  У США спостерігатиметься дещо схожа ситуація. Саме тоді Путін прийде до Шольца, Макрона чи Байдена і скаже про свою готовність віддати 10% від того, що вже він завоював. І тоді, мовляв, усе скінчиться. Я серйозно побоююся, що у західному світі будуть люди, які погодяться з цією пропозицією Кремля.

Путін розв'язав війну в Україні, зважаючи на слабкість Заходу

На початку війни західні капітулянти казали, що Україна має здатися якнайшвидше, що вона не здатна перемогти Росію, тому чимшвидше все закінчиться, то менше буде втрат. Усі, включно з ЦРУ, прогнозували, що Київ впаде за 96 годин. Тільки хоробрість та самовідданість українського народу змусила західний світ організуватися та почати реагувати на агресію Росії.

Сьогодні риторика песимістів виглядає дещо інакше. Незважаючи на виграні битви, Україна нібито все одно має віддати Путіну бодай щось. «Ми не можемо загнати його у кут, як щура, ми не можемо дозволити Україні перемогти. Адже тоді ніхто не знає, що зробить Путін. Можливо, він взагалі злетить із котушок». Це абсурдні аргументи, хоч і дуже популярні у деяких колах.

Путін не божевільний. Він не прокинувся одного ранку з рішенням вторгнутися в Україну. Це дуже раціональний диктатор, котрий розв'язав війну, бо бачив слабкість вільного світу. Згадаймо 2015 рік, коли Президент Барак Обама позначив «червону лінію» для президента Сирії Башара Асада, але Америка так і не втрутилася. Згадаймо 2021 рік, коли США вийшли з Афганістану – це просто ганебно. Афганську армію, якою ми займалися 20 років, Талібан розбив менш ніж за тиждень. Щоразу Путін отримував важливий меседж про те, що захід не готовий і не здатний захищати вільний світ.

Сьогодні багато хто думає про ризик продовження війни, тому вимагають її припинити. Нещодавно всі дізналися про лист до президента США про необхідність мирних переговорів із Путіним – його підписали десятки лівих членів конгресу. Також є бізнесмени, які хочуть не так миру, як відновлення бізнес-відносин з Росією. Їх зовсім не бентежать сотні тисяч жертв.

Ілон Маск спочатку заявляє, що говорив із Путіним, а потім заперечує факт переговорів. (До речі, сама собою така розмова суперечить законам США, адже прості громадяни не мають права займатися дипломатією). Можливо, Маск просто хоче привернути до себе увагу? Складається враження, що на політиці він зовсім не розуміється. Адже опитування говорять про те, що більшість американців підтримують Україну і абсолютно не поділяють його риторику щодо необхідності переговорів із Путіним.

Захід зобов'язаний забезпечити Україні технологічну перевагу на полі бою

Інша річ, що навіть багато американців не розуміють, що транші, які сьогодні отримує Україна від США, – це частини $40 млрд фінансової допомоги, за виділення якої проголосував Конгрес. Із цих коштів залишилося близько $25 млрд.

Відповідь на запитання, яких саме озброєнь і технологій зараз потребує Україна, для мене очевидна. Путін вже не вдає, що метою Росії є виключно військові об'єкти, а відкрито атакує українські ТЕЦ. Це свідомий геноцид українського народу. Кожна бомба, яка пошкодила енергосистему – це воєнний злочин. Тому насамперед Захід має надати установки ППО – за їхньою допомогою ми могли би запобігти атакам на енергетичні об'єкти та мирних громадян.

По-друге, Іран озброює Росію дронами-«шахідами». При цьому іранські технології значно примітивніші за американські та європейські БПЛА-технології. Чому ж Америка не надсилає Україні наші дрони Predator Drones чи Grey Eagle? Якби ми дали лише 30 таких дронів, ви змогли би закрити небо над великими містами. Люди мали би світло, тепло, воду. Але знову я чую розмови про ескалацію. Тут відсутня логіка, у чому ж полягатиме ескалація? Чим ці дрони відрізнялися б, наприклад, від Himars? Аргумент про те, що українці можуть використовувати американські дрони для атаки на територію Росії, більше не працює. Українська влада запропонувала відповідні геообмеження, щоби дрони можна було використовувати лише над територією України. Тому я закликаю американський уряд надіслати українцям Predator Drones та Grey Eagle якомога швидше.

Крім того, Іран дає Росії не тільки дрони, йдеться і про ракети великої дальності. Захід має відповідати симетрично! Наші технології сучасніші за іранські, і ми просто зобов'язані дати Україні перевагу на технологічному рівні та шанс на перемогу над агресором. Окремо хочу сказати, що дуже розчарований тим, що Ізраїль не робить більше, аби допомогти Україні. Іран є головним ворогом ізраїльтян, і сьогодні він став ворогом і для українців. Чому Ізраїль не має можливості послаблювати свого супротивника?

Нинішня ізраїльська стратегія вже показала себе вкрай невдалою майже сто років тому. Feeding the crocodile hoping it will eat him last (Годування крокодила, сподіваючись, що він з’їсть його останнім) – так сер Уїнстон Черчілль називав спроби Європи утихомирити нацистів. Саме вони і спричинили те, що континентальний військовий конфлікт переріс у другу світову війну.

Зупинити ядерний шантаж Росії може лише перемога України

Я переконаний: якби США передали Україні до війни лише чверть від тих озброєнь, які передаються зараз, Путін не наважився б на широкомасштабну військову кампанію. Якби Обама не проігнорував тієї самої «червоної лінії», якби ми не втекли з Афганістану...

Кремлівський маніяк діяв абсолютно послідовно. 2000 року Путін розбомбив Чечню, 2008 – вторгся до Грузії. 2014 року анексував Крим, 2015 року розбомбив Сирію, 2020 – увійшов до Білорусі, підтримувати Лукашенка, 2021 – до Казахстану, рятувати Токаєва. І щоразу захід обмежувався санкціями, які важко назвати інакше, ніж бутафорськими. Вони не змінили нічого. Ці шість вторгнень і були першими ознаками ракової пухлини, що вразила світ. Але замість термінового хірургічного втручання Захід вирішив лікувати хворобу «позитивними афірмаціями». Ми просто дозволяли Путіну робити все, що він захоче. 

Якщо рак ігнорувати, хвороба прогресує. На другій стадії захворювання хірург ще може допомогти, але на третій чи четвертій він уже безсилий. Вільний світ стоїть практично на порозі цих незворотних змін. Аж до 2014 року демократії могли зламати ситуацію порівняно легко. Сьогодні це і дорожче, і болючіше. За зволікання заходу Україна сплачує дуже високу ціну.

І світ може стати набагато небезпечнішим, якщо українці програють свою визвольну війну проти путінської Росії. Заходу необхідно усвідомити: якщо ми зараз не допоможемо Україні перемогти Росію, Путін буде у Литві чи іншій країні НАТО, не пройде й 10 років. Цю хворобу, цей рак, який виріс на тілі людства, Росію, треба перемогти сьогодні. Інакше вона обов'язково повернеться. Цього тижня, виступаючи перед аудиторією, я запитав своїх слухачів, хто боїться ядерної війни? Руки підняли майже всі. Можливість ядерної ескалації зараз справді існує. Але цей ризик буде повністю нівельований у момент перемоги України над путінською Росією, рівно тієї хвилини, коли ЗСУ урочисто піднімуть прапор України над звільненим Севастополем.