Про футбол та тактику війни

«Більше не існує тактичних схем, бо усе має прив'язується до пошуку просторів, залишених противником. Ви повинні швидко помічати їх і визначати правильний момент для удару, і мати сміливість почати рух навіть коли на вас тиснуть.

Майстерність полягає в маніпулюванні противником, щоб створити простір, а не просто у пошуку простору».

Лучано Спалетті, головний тренер футбольного клубу «Наполі», у жовтні 2022-го визначив свою доктрину, ніби генерал, який планує наступ. І з цією тактикою «Наполі» виграв цьогорічний чемпіонат Італії.

А ось як визначає умови для успішної атаки один з кращих теоретиків в історії Безіл Ліддел-Гарт:

«Необхідно основний обхідний маневр доповнити маневрами на другорядних напрямах, розрахованими відволікання уваги противника. Метою такого відволікання уваги є позбавлення супротивника свободи дій, причому воно має викликати як фізичний, і психологічний ефект. У фізичному відношенні дії щодо відволікання уваги повинні призвести до розсередження сил противника або до використання їх на другорядних напрямках, щоб ці сили не могли надати ефективної протидії завданню удару на вирішальному напрямку.

У психологічному відношенні цей ефект досягається грою на нервах командування противника та її дезінформацією. Ось що говорить стратегічний девіз Джексона: «Задай, вводь в оману і захоплюй зненацька». Збоїти противника і ввести його в оману – значить відвернути його увагу, а раптовість дій служить важливим фактором порушення стійкості противника. За допомогою відволікання уваги командування досягається розпорошення військ. Втрата супротивником свободи дій є результатом втрати ним свободи задуму».

Цікаво, що тактика гри та тактика війни мають спільні принципи, і логіка командирів та логіка тренерів будується на однаковому підгрунті.

Подвимось на успішний досвід наступу у вересні 2022-го. Ворог вів запеклу битву за стратегічну ініціативу та збереження плацдарму у Херсоні для подальшого наступу, але після того як там та на Донбасі були скуті найкращі сили противника, на другорядному фронті у Балаклії зникли резерви, виникли великі простори для маневрених дій, і наступ відбувся легко, стрімко та повністю змінив стратегічну обстановку. Це змусило ворога здати Херсон та поступитись стратегічною ініціативою, яку ворог шукав в утриманні Херсону. Противник вважав, що він диктує ініціативу, і саме тому був неготовий до раптового наступу.

Отже, жодних догматичних схем, відповідь на тиск противника своїм маневром, маніпулювання противником за рахунок фізичних та психологічних дій, з метою постійного створення вільних просторів для свободи власного маневра та точного ураження.