Вас сьогодні привітали з «Різдвом»? Пояснюю, чому це помилково
Всі дні пам’яті святих пов’язані не з початком, а із завершенням їхнього життя
Побачивши, що і цього року зʼявляються вітання зі «святом», якого немає в Церковному календарі, хочу нагадати, що Православна Церква вшановує лише три Різдва – Христове, Богородиці та Іоана Хрестителя (25 грудня / 7 січня; 8/21 вересня та 24 червня / 7 липня).
Чому лише три свята мають назву Різдво і чому святих вшановують не у звʼязку з днями їхнього народження – можна прочитати у проповіді Блаженнійшого Митрополита Епіфанія на свято Різдва Іоана Хрестителя:
«Протягом року лише три спогади, три святкові події, які урочисто вшановуються, мають зв’язок з народженням – це прославлення Різдва Христового, Різдва Діви Марії Богородиці та Різдва Іоана Хрестителя.
Немає нікого іншого, навіть серед великих угодників Божих, чиє народження би вшановувалося і прославлялося. Бо всі дні пам’яті святих пов’язані не з початком, а із завершенням їхнього життя – це дні їхнього мирного упокоєння чи мученицької смерті, їхнього прославлення в лику святих чи віднайдення або перенесення їхніх мощей.
Так є тому, що насправді не народження людини в світ цей визначає її життя, але народження для вічності. Бо коли нова людина народжується на світ, то скажіть – чия це заслуга, її самої чи її батьків? Кожна розумна людна скаже, що це заслуга батьків, яких Бог благословляє народити нове життя. А дитина, немовля, завжди народжується немічною, безпорадною. Новонароджений потребує постійної опіки та догляду. І лише зростаючи протягом багатьох років дитина наповнюється досвідом та знаннями, розвивається тілесно і духовно.
А коли людина проживе життя, виявить свою волю і утвердиться у добрі, виконуючи заповіді Божі, коли через віру і добрі діла засвідчить відданість Творцю та єдність з Ним – тоді вона, хоча і відходить тимчасово від світу цього, але насправді народжується для вічності. І тому саме цей момент є підсумком її власного життя та досягнень. Тоді вже справді можна говорити про її чесноти або навпаки – про гріхи та пристрасті, можна зважити добрі та злі вчинки, за які належить їй прийняти чи винагороду, обіцяну Богом для праведників, чи покарання, призначене для грішників.
Тому ми і вшановуємо святих не в дні їхнього земного народження, але в дні, коли вони народилися для вічності».
Коментарі — 0