НАБУ передало до суду перший епізод справи «Роттердам+» (оновлено)

Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою передали до суду перший епізод справи «Роттердам+». Про це повідомила пресслужба НАБУ.

Судити будуть шістьох осіб на чолі з колишнім головою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитром Вовком.

Інші обвинувачені – це троє колишніх працівників НКРЕП та два менеджери ДТЕК, в тому числі колишній гендиректор холдингу «ДТЕК Мережі» Іван Гелюх. Їм інкримінують ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем) та завдання споживачам електроенергії збитків на суму понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років.

Таке рішення також прокоментували у ДТЕК.

«Вищий антикорупцинний суд України 21 вересня 2021 року підтвердив законність та обґрунтованість закриття так званої справи «Роттердам+». Це рішення підтверджено апеляційною інстанцією та набуло чинності. Компанія ДПЕК не має жодних підстав сумніватися в об'єктивності та справедливості цього рішення суду», – йдеться в повідомленні.

ДТЕК зазначає, що усі процесуальні терміни у межах даного кримінального провадження давно минули. Ці факти підтверджено судовим рішенням. Законність дій НАБУ та САП направити справу до суду викликаємо обґрунтовані сумніви.

«ДТЕК докладе всіх зусиль для захисту честі та репутації компанії та своїх співробітників. Компанія завжди та послідовно підтримувала імплементацію в Україні прозорих європейських правил ціноутворення на придатний газ, вугілля та електричну енергію», – додали в компанії.

Нагадаємо, у так звану формулу «Роттердам+», яка була затверджена у 2016 році НКРЕКП задля розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля в Україну з порту у Роттердамі. В результаті використання такої методики обчислення протягом 2016-2017 рр. кінцеві споживачі переплатили понад 19 млрд грн, що підтверджується висновками експертиз. Збитки, завдані через застосування формули у 2018-2019 рр., розслідувані в окремому провадженні, матеріали в якому відкрито стороні захисту для ознайомлення. 

Ухвалити таку формулу розрахунку вартості електроенергії НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті й отримали надприбутки. Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав. Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності. 

Справа «Роттердам+» є унікальною з багатьох причин. Тут і її складність (аналіз 1200 складових формули, сотні тисяч аркушів досліджених документів, десятки обшуків та понад півсотні допитів), і загальний розмір завданої шкоди (39,9 млрд грн), і її масштаб. Але є ще одна особливість – не дивлячись на переконання детективів у наявності вичерпних доказів, справу «Роттердам+» декілька разів закривали.

21 вересня 2022 року ВАКС вчетверте визнав законність та обґрунтованість закриття справи «Роттердам+» через відсутність у ній складу злочину. Це рішення набуло чинності та оскарженню не підлягає. Попри рішення суду, наступного дня САП відновило розслідування вп'яте.