За продаж гуманітарки суди позбавили волі лише п'ятьох осіб

За чотири роки дії кримінальної статті за розкрадання гуманітарної допомоги та благодійних пожертв українські суди реально позбавили волі лише п'ятьох осіб. Більшість обвинувачених уникають ув'язнення завдяки угодам зі слідством. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані реєстру судових рішень, проаналізовані виданням NGL.media. 

Стаття з'явилася у перший рік повномасштабного вторгнення

24 березня 2022 року Верховна Рада прийняла закон, яким Кримінальний кодекс доповнили новою статтею 201-2 про відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку. Президент підписав документ того ж дня. Повномасштабне вторгнення спричинило небувалий потік гуманітарної та фінансової допомоги з усього світу, що привернуло увагу недоброчесних ділків. Саме з цим автори закону й пов'язували необхідність нової норми.

Спершу правоохоронці активно її застосовували: лише до кінця 2022 року відкрили 458 кримінальних проваджень. Проте вже у 2023-му таких справ зареєстрували вдвічі менше – і далі їх кількість щороку скорочувалася. Загалом за чотири роки в Україні відкрито 961 провадження за ст. 201-2 КК. До судів дійшли лише 79 справ – менше 10%. 

Довести умисел складно, а покарання – м'яке

В Офісі генерального прокурора пояснюють: головна складність – довести, що гуманітарна допомога використовувалася саме з метою отримання прибутку. Крім того, для визначення реальної вартості вилученого майна потрібні складні та тривалі експертизи. Є й законодавчий поріг: стаття може застосовуватись лише якщо вартість проданої або використаної допомоги перевищує 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто 582,4 тис. грн. Такий самий мінімальний поріг діє і для справ про привласнення благодійних пожертв та зборів.

Навіть коли слідчим вдається довести факт незаконного збагачення понад цей мінімум, до реального ув'язнення доходить украй рідко. За чотири роки українські суди винесли 74 вироки за ст. 201-2 КК. З 92 обвинувачених троє виправдані, п'ятеро отримали покарання з реальним позбавленням волі. Усі інші відбулися умовним терміном або невеликим штрафом. 

Типова схема: угода зі слідством і умовний термін

Показовий приклад – засновниця благодійного фонду «Незламні духом волонтери» Анна Пелішенко та керівник цього ж фонду Роман Пелішенко з Білої Церкви. Вони продали сім автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога. Пішовши на угоду зі слідством, обоє отримали по одному року іспитового строку.

Іноді обвинувачений відбувається навіть без іспитового строку – лише штрафом. Одесит Іван Погрібняк продав гуманітарний автомобіль за 15 тис. доларів (приблизно 610 тис. грн). Уклавши угоду зі слідством, він отримав штраф у 310 тис. грн, а суд додатково конфіскував на користь Збройних сил України 60,5 тис. грн застави, яку Погрібняк сплатив раніше.

Реальний вирок із позбавленням волі – радше виняток. Чотири роки ув'язнення отримав керівник чернігівського осередку громадської організації ReliefAid Віктор Міщенко, який привласнив частину грошей з благодійного гранту на закупівлю дров.

Нагадаємо, «Главком» повідомляв, що Офіс генерального прокурора раніше оприлюднював дані про регіони з найбільшою кількістю зловживань із гуманітарною допомогою – за тими даними, Київ суттєво випереджав інші області.

До слова, на Бучанщині нещодавно викрито чергову схему продажу автівок, ввезених як гуманітарна допомога для ЗСУ: двоє чоловіків організували ввезення машин з-за кордону через благодійні організації, після чого виставляли їх на продаж через інтернет-платформи.