Деокупація Паски. Хто підсунув українцям «кулічі» і «пасХу»

Про те, як українцю називати Великдень і його символи українською, «Главком» нагадує щороку. До цієї справи редакція долучала академіків, професорів філології.  Але, судячи з кількості помилок, яких припускаються жителі нашої країни, не гріх і повторити.

Особливо зараз, коли Україна нарешті почала дуже активно очищуватися від московського православ’я. Віряни з досвідом підтверджують: масоване насаджування московського церковного сленгу почалося років десять тому. Якось несподівано повністю україномовні православні Черкащина, Сумщина чи Рівненщина почали вітатися на російський манер «спасі Господі», а споконвічна простонародна українська назва Великодня – ПасКа – дивним чином трансформувалась у пасХу. Теж саме і з великоднім привітанням «Христос Воскрес», ні з того ні з сього деякі люди почали вимовляти ці слова «Христос воскресє!» і відповідати «Воїстину Воскресє!», що притаманно лише російській мовній традиції. 

Як так сталося?

Відповідь – прозаїчна. Російська церковна пропаганда почала активну окупацію українського простору набагато раніше, ніж російська армія. Українські церкви та монастирі в останні роки заполонила шкідлива література, вірян напихали періодикою. Чого лише вартує сумновідома газета «Православний Мир», яка поширювала хибні вчення та конспірологічні теорії серед простих українців, які продовжували ходити до церков Московської патріархії.

Дійшло до того, що навіть українські православні церкви почали використовувати слова, яких досі не було в українському вжитку. Релігієзнавці пояснюють це комплексом меншовартості, на нього часом страждали навіть патріотично налаштовані українські віряни. Комусь здавалося, що саме така назва свята – «ПасХа» – і є правильною, адже вона в якись момент почала лунати звідусіль, хоча українці завжди послуговувалися простонародною «ПасКою» і величним «Великоднем». Найяскравіший приклад такої несвідомої трансформації – звернення Патріарха Київського і Всієї Руси-України Філарета. Ще кілька років тому предстоятель без проблем послуговувався словом «Великоднє», а зовсім недавно на догоду нав'язаній Москвою моді, звернення Філарета несподівано стали «ПасХальними». Грішить цим і духовенство помісної Православної церкви (УПЦ/ПЦУ), часом навіть обстоюючи псевдотеорії доречності вживання такого слова. Саме цього і прагнула РПЦ.

А вже цього року перед самим святом Великодня стався прикрий казус. Українські зірки підхопили відео п’ятирічного Матвія Бруса із Золотоніського району Черкаської області. Хлопчик став зіркою соцмереж після того, як тато хлопчика виклав в мережу потішний монолог сина.  Відео з хлопчиком уже набрало мільйони переглядів.

Хлопчик говорить: «Скоро вже буде Паска! Так що заказуйте м’яска, сардельки, курочки, ковбаска».

Щире звернення хлопчика так сподобалося, що відео поклали на музику та перепостили вже багато разів. Але при цьому дитячу, чітко вимовлену, правильну «пасКу» (а саме так споконвіку українці по-простому називали Великдень), у назвах до свої відео зірки чомусь переназвали юдейсько-російською «пасХою». Прикрий приклад меншовартості, наприклад, дає проєкт «Мюслі.Юа».

Отож, як не зіпсувати свято «гріхом» неосвіченості.

Що святкує Україна?

ПасКа, Великдень, Воскресіння Христове чи ПасХа

«Паска» – це не лише святковий, здобний високий хліб, а ще й розмовна назва свята, синонім Великодня

Правильно – Великдень, Паска, Воскресіння Христове, саме такі назви закріплені в українських словниках.  

Назва «Великдень» має дохристиянське, язичницьке походження, пише Велика українська енциклопедія. Великоднем наші пращури називали день, що слідував за весняним рівноденням. Святкували його, випікаючи обрядовий хліб – чим вищою виходила випічка, тим щедрішим очікували майбутній врожай.

Великдень також можна називати Паскою, це слово вже закріпилося в українській літературній та церковній традиції.

А от як юдейський «Песах» перетворився на «ПасХу» пояснюється, зокрема, на сайті волинської єпархії ПЦУ. Коли євреї виходили з єгипетського рабства, «вони мали швидко з’їсти запеченого агнця, тобто ягня чи козеня, – символ смирення перед Богом, помазавши його кров’ю одвірки своїх осель. Цей агнець називався давньоєврейською «песах», від дієслова «пасáх» – «пощадити». Коли до християнства почали долучатись інші народи, (а грецька мова була на той час міжнародною), слово «песах» поєднували із грецьким «пáсхейн» – «терпіти, переносити, страждати». Ця близькість звучання обох слів привела до того, що свято стали називати Пасхою», – йдеться у поясненні.

Але називати Великдень ПасХою саме в українській мовній традиції не є правильним. Олександр Авраменко – один із найвідоміших українських філологів, репетитор президента Зеленського, у своїй книзі «100 експрес-уроків української» зауважує: у словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка слова «ПасХа» немає.

Великдень – це не «ПасХа»

Ілюстрація з книги «100 експрес-уроків української» Олександра Авраменка

Песах, Пейсах  – це назва юдейського свята. «Песах» означає «перехід». Йдеться про вихід юдеїв з Єгипту», – доповнює професорка, докторка філологічних наук Лариса Масенко.

Церковний варіант Воскресіння Христове поширений і поза церквою, але переважно в урочистому стилі мовлення. На це звертав увагу за життя професор філологічних наук, легендарний мовознавець Олександр Пономарів.

Що ми їмо?

Паска чи куліч

І українські, і російські джерела називають куліч саме російською великодньою стравою. При цьому паскою у росіян називається великодня страва із сиру, «творогу» по-їхньому.

В Україні ж великодній хліб називається пасКою, а паска із сиру – сирною паскою. Академічний тлумачний словник Української мови (СУМ), такого слова як «куліч» чи «кулич» не знає взагалі. Проте кілька років тому це чужинське слово дивним чином заполонило полиці українських супермаркетів.

Паски – обрядовий солодкий хліб, який випікають на Великдень

Цей дивний нахабний тренд підмітив ще до війни український письменник Юрій Винничук. Тоді митець висловив своє ставлення до такого ворожого наступу у дописі «Хто святкує Пасху, мусить їсти кулічі».

«Слова «куліч» немає в українській мові. Дехто його тягне, але навіщо воно нам, якщо є своє? Десь прочитала, що нібито пасКа – це з борошна, а куліч – із сиру. Це взагалі не відповідає дійсності – паска може бути як із борошна, так і з сиру», – зауважує філолог Масенко.

Сир чи творог?

Слова «творог» в українській мові немає так само як і слова «куліч». Філолог Олександр Авраменко зазначає, що правильно казати «сир»: вареники з сиром, сирний пиріг, сирна паска.

Авраменко: Слова «творог» в українській мові немає

Агресивний наступ на український «сир», з якого виготовляють в тому числі і «пасКи», підтвердила і філолог Масенко. Часто в останні роки замість цього слова вживають русизм «творог». Дійшло навіть до того, що деякі виробники молочної продукції сприяють поширенню чужинського слова і використовують його помилково на пакуванні свого сиру. Запам'ятайте, якщо ви бачите, у вітчизняних магазинах товари, на яких написано «творог» чи «творожний», це вже привід задуматися, що ж такого вам підклали у яскравий пакуночок.

Яєчка, крашанки чи писанки?

Неправильно усі пофарбовані на Паску яйця називати писанками. Писанка – це пуста яєчна шкарлупка, вкрита малюнками. А крашанка – це відварене яйце, пофарбоване, зазвичай, в один колір.

І наостанок, писанки і крашанки – це яйця. А яєчка – це парні статеві залози.