У палаці на Поділлі виявлено арабські написи часів ХІХ століття (фото)

У селі Кривчик Хмельницької області у палаці Крупенських під шаром штукатурки виявили напис арабською в’яззю: у тексті згадується османський султан та його візир. Про це повідомляють в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.

Панно з написами арабською в’яззю виявили у 2022 році під час ремонтних робіт в лівому крилі палацу, де нині розташована туалетна кімната. На схід від неї знайшли сліди ще однієї схожої забіленої плити.

За словами дослідників, приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої були вмонтовані дві кам’яні плити із написами арабською в’яззю.

«Провели її заміри, сфотографували текст. Далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи», – повідомляють в заповіднику. 

фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

Одним із перекладачів став професор Мехмета Челєнка з університету Улудаг, що знаходиться в турецькому місті Бурса. Він надіслав латинську транслітерацію тексту. На його думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед III та Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

Як пояснили в музеї, згадка про султана Ахмеда III (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету – провінції. Власники палацу – рід Крупенських – походили із Бессарабії, кажуть в музеї.

Під час побудови палацу у ХІХ столітті, послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном з одного із турецьких об’єктів у Хотинській фортеці. Відтак, найімовірніше, що вмонтовані у стіни палацу плити спершу були встановлені в Хотині, адже саме за часу правління Ахмеда III відбулася перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII століття, кажуть дослідники.  

Вони додали, згідно з Карловицькою мирною угодою, Кам’янець у 1699 році повернувся до складу Речі Посполитої. Свій переклад османської писемності запропонував й професор Мехмета Хаккі Сучина з Університету Газі в Анкарі, Туреччина.

Він зробив повніший варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою. Української текст переклали так: 

«Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан, який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем, не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

… Вічне і дорогоцінне Право. День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв. Тепер запанували слухняність і спокій.

… Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці й ввечері. Сила долі Королівства свідчить про це

Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим

… і його візир Алі-паша

Ім’я його в усіх світах згадують добром. Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

… йому підвладні були всі створіння світу».

Наразі дослідники музею продовжують вивчати знахідку й пізніше візьмуться за очищення від шарів штукатурки другої плити. У планах також виготовити гіпсові копії плит, які можна буде розмістити в експозиції.

Фахівці припускають, що відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть розуміння щодо написаного.

Нагадуємо, садиба на Харківщині, у якій жив Сковорода, на межі повного руйнування.

Раніше повідомлялося, що у центрі Києва поступово руйнується цінна мозаїка. Власник будівлі, на якому розташоване панно, не дав дозволу на реставрацію.