«Втратили 15 співробітників». Дробович розповів про роботу Інституту національної пам’яті під час війни

Через початок повномасштабної війни Росії проти України Інституту національної пам’яті втратив 15 своїх співробітників. Адже їм довелося змінити наукову роботу на військову, або перейти до боротьби на інформаційному фронті. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович.

«Не тільки я і мій заступник зараз не в Інституті. У мене понад 10 співробітників мобілізувалися до війська. Причому дуже часто це фахівці, яких дуже мало на ринку праці, не кажучи вже про державну службу. Це фахівці з місць пам'яті, фахівці з протистояння історичним міфам, фахівці з інформаційно-психологічних операцій, зокрема. Хтось був мобілізований до війська, хтось перейшов співпрацювати зі структурами, які більше працюють у напрямку протидії російській агресії в інформаційному полі. Таким чином, Інститут втратив десь 15 співробітників», – зазначив Дробович.

Також голова інститут зазначив, що деякі співробітники перші місяці повномасштабної війни навіть після евакуації дітей за кордон працювали дистанційно, але з часом були відправлені у відпустки без збереження заробітної плати. «Із кадрами тяжко. Відповідно, зараз немає можливостей одночасно вести стільки проєктів, як до війни, хоча потреба в якісних продуктах та політиках в нашій сфері лише зросла. Також погіршилася ситуація з фінансуванням сфери культури, до якої ми належимо. Минулого року нам було затверджено тільки 1 млн грн. Можна порівняти з доковідним часом. На проєкти було фінансування у розмірі 8–9 млн грн. В ідеальних для нас умовах, без війни і без ковіду у нас могли працювати 70 співробітників, які б виконували понад 100 проєктів на рік. Тому з одного боку всі говорять, що гуманітарна сфера – важлива, бо це м’яка сила. Але з іншого фінансування суттєво впало», – констатував Дробович.

Очільник Інституту національної пам’яті запевнив, що керованість Інституту не втрачалася. «У перші дні повномасштабної війни ми вивезли наші сервери у безпечні місця. Я розподілив повноваження між заступниками. Хтось вивозив секретні документи, хтось відповідав за кадри», – наголосив він.

Наразі Інститу шукає людину на посаду першого заступника, оскільки Максим Ярмистий, який раніше обіймав цю посаду, пішов працювати в Міносвіти. Дрогобич також пояснив, чому він, незважаючи на те, що державний службовець, все ж пішов на війну.

«У мене не дуже багато вибору було, тому що ще до війни я належав до оперативного резерву першої черги, оскільки служив у 2014–2015 рр.. Відповідно, як надійшов виклик, я мусив за сім годин прибути до точки збору, що я і зробив. Принаймні так чи інакше є Starlink, я можу комунікувати і з керівництвом, і з колегами, координувати діяльність Інституту. Мій заступник Володимир Тиліщак зараз фактично виконує обов’язки керівника Інституту на місці. Він з роботою справляється. Шукаємо зараз людину на позицію першого заступника замість Максима Ярмистого, який пішов працювати до Міносвіти», – повідомив голова Інституту.

Нагадаємо, раніше очільник Інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович заявив, що його робота не буде «розворотом в інший бік» у порівняні з попередником Володимиром В’ятровичем, однак відмінності будуть.