Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Президент Асоціації інфекційного контролю Олег Ковальський: Рукостискання в лікарнях варто заборонити

    інтерв'ю
    • Мар’яна Ткаченко
    • Розсилка
    Президент Асоціації з інфекційного контролю Олег Ковальський - Президент Асоціації інфекційного контролю Олег Ковальський: Рукостискання в лікарнях варто заборонити
    Президент Асоціації з інфекційного контролю Олег Ковальський

    80% загроз інфекційних загроз у медзакладах – це ВІЛ і гепатити, які передаються з кров’ю та слиною

    Щороку в Україні санепідемслужба фіксує понад 4500 випадків внутрішньолікарняних інфекцій. Це означає, що на прийомі у лікаря до своєї недуги можна підчепити додаткову. Найгірше, коли це ВІЛ чи небезпечні гепатити В та С.

    Найбільша причина розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій – порушення норм гігієни, адже від 40% медпрацівників не дезінфікують руки й медичні інструменти перед оглядом пацієнтів, пояснює Олег Ковальський, кандидат медичних наук та президент Асоціації «Служба організації інфекційного контролю». Сьогодні фахівці організації проводять гігієнічні аудити лікувальних закладів та навчають медиків правильно користуватися засобами дезінфекції в рамках соціального проекту «Чиста лікарня безпечна для пацієнта».


    Президент Асоціації з інфекційного контролю Олег Ковальський
    Президент Асоціації з інфекційного контролю Олег Ковальський

    Розкажіть, яка сьогодні ситуація з розповсюдженням внутрішньолікарняних інфекцій?

    На жаль, в Україні нема реальної статистики, бо немає чіткої ідентифікації внутрішньолікарняної інфекції. Тобто, на відміну від інфекції, з якою пацієнт звертається в лікарню, внутрішньолікарняна інфекція проявляється або в останні дні перебування в медустанові, або вже коли людина приходить додому. Але коли ця людина звертається до лікарні знову, її хворобу не ідентифікують як внутрішньолікарняну інфекцію, а як ускладнення попереднього захворювання. Тобто ми говоримо більше про теорію, бо в нас немає відвертої статистики. І в результаті виходить у рік в Україні 4,5 тисячі випадків внутрішньолікарняної інфекції – зафіксовано те, що вже не можна замовчати і приховати. Ця тенденція зростає, і це велика проблема.

    Які захворювання є ризик отримати, перебуваючи у лікарні?

    80% загроз – це ВІЛ і гепатити, які передаються з біологічними рідинами, наприклад, кров’ю, слиною. Крім того, Escherichia coli – бактерія сімейства кишкових паличок, яка розповсюджується з випорожненнями, синьогнійна паличка – раньова інфекція, яка є однією з найбільш небезпечних. Це стафілокок, що знаходиться в ротовій порожнині. Тобто це будь-яка інфекція, що виходить назовні від хворого і передається далі. І тут вже ситуація залежить від того, наскільки в людини міцний імунітет і від кількості мікроорганізмів, які вона за один раз отримує.

    Які порушення норм гігієни в медзакладах найчастіше виявляють фахівці «Служби організації інфекційного контролю» в межах проекту «Чиста лікарня безпечна для пацієнта»?

    Основне порушення – це недотримання гігієни рук. Також є величезна проблема з прибиранням поверхонь. Не можна взяти стару ковдру і розтерти мікроорганізми по поверхні – є затверджені МОЗ України технології, де прописано, що забруднення потрібно зібрати й ізолювати. У нас навіть є спеціальні тренінги щодо прибирання поверхонь в лікувальних установах.  

    Чи є статистика, скільки медпрацівників не дотримуються норм гігієни? Чи є серед них лікарі?

    З практики проекту: 90% санітарок не розуміють потреби дезінфікувати руки і вважають це необов’язковим. Мають розуміння і відчуття необхідності дотримуватися гігієни рук 80% медсестер, тому що їх цьому навчали. Однак ці знання часто застарілі, бо відповідають нормам 60-70-х років, а практика вимагає іншого. Щодо лікарів, то 40-50% з них вважають, що їм нема потреби дезінфікувати руки, бо вони користуються рукавичками. Але рукавички захищають від інфекції тільки лікаря, а не пацієнта. І, виходить, від пацієнта – до лікаря і знову до пацієнта формуються цілі ланцюжки інфекції. Наше завдання їх розірвати.

    Ми навіть хотіли започаткувати проект, ментально досить складний, – заборонити рукостискання в лікарнях. В чоловічому середовищі – це звичне правило етикету, але насправді в лікарнях воно небезпечне. Через руки поширюються мільйони різних мікроорганізмів, в тому числі й дуже небезпечних.

    Чому медпрацівники не дотримуються правил гігієни? Це незнання чи халатність?

    Всі причини – в нашій голові. Насамперед це відсутність системи. Я називаю це явище «слов’янізмом», бо воно притаманне тільки нам – ми спочатку робимо, а потім читаємо інструкцію. Тобто ми вважаємо, що те, що нам «зверху» кажуть – це неправильно, бо ми знаємо краще. На тренінгах наші фахівці намагаються донести, що дотримання гігієни потрібно передусім медперсоналу. Свої лекції ми починаємо із заклику: захистіть себе в лікарні, бо ви піддаєтеся впливу різних мікроорганізмів, небезпечних вірусів і так далі. Захистите себе – захистите іншого. Але для того, щоб прищепити це розуміння, треба сотні разів повторити одне і те ж, за принципом телевізійної реклами. Це тривалий рутинний і важкий процес.

    Якось у 2003 році в лікарні швидкої медичної допомоги я розмістив 90 диспенсерів для обробки рук, які були заповнені антисептиком. І вони рік провисіли в такому ж вигляді. На моє запитання, чому ніхто ними не користується, мені кажуть: «а в нас не буде що туди налити, якщо прийде санстанція». Тобто ми для когось хочемо бути правильними, а не для себе. І ось це ми намагаємося подолати.  



    Як виникла ідея запустити проект «Чиста лікарня»? З чого все починалося?

    Ідея з’явилася в ході роботи, ми почали втілювати її в 2012 році. Спочатку ми хотіли зібрати групу людей, які б розповідали медичній спільноті про необхідність правильного виконання санепідрежиму в лікарні. Тобто ми не розказували нічого нового, а доносили постулати, які всі знають, але ніхто не сприймає. Ми хотіли змінити принцип «я працюю для санстанції» на «я працюю для себе». Бо людина сприйме інформацію тільки тоді, коли вона стосується її особисто. З таким меседжем ми пішли в медичні установи і почали пояснювати, що лікарня – це небезпечна зона, там треба дотримуватися санепідрежиму не формально, а правильно. Ми чотири роки так пропрацювали і зрозуміли: те, що ми напрацьовуємо, читаємо лекції, проводимо тренінги – це робота, яку потрібно зафіксувати, візуалізувати, тобто якось мотивувати людей, лікувальні установи, виділити їх серед інших – тих, які не зовсім дотримуються вимог гігієни. І ми знайшли спосіб.

    Як пацієнтові дізнатися про медзаклад, який пройшов аудит і навчальні тренінги?

    Ми моделювали різні підходи до цього питання і вирішили впровадити статусну відзнаку. Кожна лікарня, яка пройшла тренінг від фахівців проекту, отримує спеціальну табличку. І це не просто табличка – вона свідчить про те, що медпрацівники підтягнули систему гігієни відповідно до норм, яких вимагає МОЗ. Це важливо як для медпрацівників, так і для пацієнта. Для медиків – це власна безпека, а для пацієнта – доказ того, що про нього дбають, своєрідний імідж лікарні. Тобто відбувся такий симбіоз потреби та іміджу. Всі медустанови, які пройшли наш аудит і навчання, ми реєструємо на сайті Асоціації. Є навіть мобільна версія цього реєстру. Тобто пацієнт може швидко отримати інформацію про той чи інший медзаклад – чи він пройшов сертифікацію. Також в медустанові, яка долучилася до проекту, розміщені QR-коди, за якими пацієнт може надіслати смс зі своїми зауваженнями та пропозиціями, адже для нас будь-яка інформація важлива.  

    За якими показниками фахівці проекту проводять аудити лікарень?

    Перевіряючи медзаклад, ми орієнтуємося на нормативи, прописані наказами МОЗ України. За час системного існування санстанцій, чотири роки тому, був певний важіль впливу на лікувальні установи. Медзаклад боявся не виконати вимог, бо раз у півроку до них прийде перевірка. Сьогодні такого важіля немає. Чи виконують тут режимні норми – нікому не цікаво. Все залежить від совісті та особистої відповідальності звідувача відділенням чи головного лікаря.

    Хто проводить навчання медперсоналу в межах проекту «Чиста лікарня безпечна для пацієнта»?

    Тренінги проводить група фахівців «Служби організації інфекційного контролю». Це люди різних спеціальностей, необовязково епідеміологи, медики чи фахівці, якось пов’язані з медициною. Це і провізори, і люди з філологічною освітою. Наш критерій підбору спеціалістів – це можливість правильно передати інформацію аудиторії. Тому ми спочатку проводимо тренінг для тренера, навчаємо, як правильно донести інформацію, розробляємо презентації для медпрацівників. Ці презентації затверджуємо з Асоціацією медичних сестер України – фахівцями, які безпосередньо стежать за дотриманням санепідрежиму в лікарнях. З цими матеріалами ми читаємо лекції та проводимо тренінги в медустановах.

    Цікаво, що коли я формував команду охочих для проведення тренінгів, спочатку брав суто спеціалістів – санітарних лікарів, епідеміологів. Але я зіштовхнувся з тим, що ці люди на лекціях висловлювали свою думку – спотворювали інформацію. Мовляв, те, що я вам щойно розказав, – неправильно, робіть отак-то. І я зрозумів, що не можу донести затверджену інформацію до кінцевого слухача. Тоді ми вирішили залучати до проекту людей, які горять ідеєю, переймаються ситуацією. Вийшло емоційно-продуктивно.

    А як відбуваються самі тренінги?


    Читайте також


    Спершу лікувальні заклади звертаються до нас з потребою пройти аудит з дотримання норм гігієни. Ми працюємо з маленькими групами медпрацівників – до 10 осіб, читаємо лекції і проводимо практичні заняття методом моделювання ситуації. Для цього ми розробили магнітну дошку, на якій моделюємо ситуацію і даємо низку завдань для медперсоналу. В результаті оцінюємо, в який момент вирішення того чи іншого завдання відбулося порушення норм гігієни, і даємо рекомендації, як виправити ці помилки. Далі проводимо рейтинг серед учасників тренінгу, результати якого передаємо старшій медсестрі. І медзаклад сам вирішує, чи готовий він продовжувати співпрацю з тим чи іншим медпрацівником, чи ні. Якщо медзаклад зацікавлений у співпраці з проектом, то раз у квартал ми проводимо додаткові лекції.

    Чи може гарантувати безпеку пацієнтові табличка про те, що та чи інша лікарня пройшла сертифікацію в межах проекту?

    Через рік ми ще раз навідуємося до закладу, який пройшов наш аудит – закріплюємо за собою таке право. Якщо там щось змінюється за цей час і правил не дотримуються – ми маємо право зняти таку лікарню з реєстру та забрати у неї статус.

    Такі були?

    Таких не було. Ми проводимо аудит і даємо рекомендації, де підтягнути дотримання норм гігієни, як вирішити ту чи іншу проблему. Даємо термін - два місяці, щоб цього результату досягнули. І вони тягнуться.

    Якщо лікарня відмовляється виконувати рекомендації проекту, її можна знайти у ваших реєстрах?

    Наш проект має рекомендаційний, а не примусовий характер, і в нас немає «чорних списків». Окремо результати роботи нашого проекту ми висвітлюємо в нашій газеті «Чиста правда», тобто громадськість інформуємо. Ми відкриті, до нас можна звертатися стосовно проведення аудитів і тренінгів.

    Скільки в середньому ви проводите таких аудитів, наприклад, у місяць?

    Фахівці служби проводять близько 60-80 аудитів у місяць. Одиниця аудиту – це або маленька приватна лікарна, або одне лікарняне відділення. Такий формат. Бо може бути й 10 аудитів в одній лікарні.   

    Чи траплялися випадки під час проведення аудитів, які вас приголомшили?

    У 2013 році ми проводили аудит в лікарні на Черкащині. Лікарня вразила: там все  було красиво зроблено – в мармурі, в мозаїці. І от ми відчиняємо одні з дверей, а там – санітарка на підлозі фарбує дерев’яну швабру, таку, на яку потім одягають старий коц. Але за рік ця лікарня підтягнулася.

    Взагалі є різні випадки. Було, приходимо в медзаклад, а там замість антисептика в дозаторах – звичайна вода. Найчастіше кажуть, що нема на деззасоби коштів. Але ж гігієна – це базова потреба, щоб людина, зайшовши в лікарню, не принесла родині інших хвороб.


    Президент Асоціації з інфекційного контролю Олег Ковальський
    Президент Асоціації з інфекційного контролю Олег Ковальський

    А які особливості втілення проекту по регіонах? Наскільки відомо, Тернопільщина і Львівщина – в лідерах.

    Тернопільщина і Львівщина були першими областями, у яких реалізовувався проект. Київ був останнім містом, яке приєдналося до проекту. А останні два роки – Київ перший у рейтингу за кількістю закладів, які долучилися і долучаються до «Чистої лікарні». У багатьох містах діють регіональні осередки, і ми готові працювати з небайдужими людьми, щоб ідею проекту впроваджувати в регіонах.

    Загалом на сьогодні до проекту долучилося близько 300 лікувальних закладів, з яких статус «Чистої лікарні» отримало 165 медустанов та понад 800 відділень. Це – до 20% від загальної кількості закладів охорони здоров’я.

    «Мертвими зонами» поки що залишаються Закарпаття і Чернівці. А так практично у всіх обласних центрах проект активізований в тій чи іншій мірі, і процес рухається.

    Для нас важливо, щоб про проект дізнався пацієнт. Ми говоримо про систематизацію охорони здоров’я, але це робиться для захисту пацієнта.    

    Які плани щодо реалізації проекту на майбутнє? Чи зміниться формат роботи?

    Є ідея доповнити навчально-тренінгову частину проекту візуалізацією дотримання лікарнями мікробіологічного контролю. Ми розробили методику, і в нас є можливість наочно показати правильно і неправильно продезінфіковані руки. Умовно кажучи, оброблені антисептиком руки «засвітити» ультрафіолетом і продемонструвати медпрацівнику його помилки. Це матиме хороший ефект, адже  одна річ прочитати лекцію і зовсім інша – все це миттєво показати. Також ми розробили методику, яка дає можливість перевірити якість прибирання приміщення за допомогою принципу ультрафіолетової фарби. Тоді медсестра може перевірити, куди, так би мовити, дістала швабра під час прибирання. Зараз, додатково до цієї візуалізації, я хочу знайти можливість визначити й кількість мікроорганізмів. Ми використовували бактеріологічні лабораторії, змиви з рук – але це досить тривалий процес. Зараз працюємо над моментальним отриманням результату.

    З ким співпрацює Асоціація? Хто долучився до проекту?

    Нас підтримала німецька лабораторія доктора Рьодгера, яка керується новітніми підходами до організації санітарно-епідеміологічного режиму в закладах охорони здоров’я. Тобто з лікувальними установами, які виявили бажання долучитися до проекту, ми працюємо безкоштовно.  

    Я нещодавно дізнався і був приємно здивований, що в Польщі діє схожий проект на рівні міністерства. Реалізується так само асоціацією, яка відповідає за інфекційний контроль, але, на відміну від нашого, він обов’язковий при отриманні акредитацій та ліцензування. Тобто медзаклад відкривається вже в статусі чистої лікарні. Ми не претендуємо на те, щоб наш проект став вирішальним при акредитації лікувальної установи. Але я вважаю, що коли медзаклад отримує кваліфікацію, громадськість має право її оцінити.

    Ви намагалися налагодити співпрацю з цього приводу з МОЗ?   

    Представники міністрерства принаймні побачили, що існує такий проект – кожних два місяці ми надсилаємо їм кур’єром свою газету. Формально МОЗ нас підтримує. Сподіваюся, в подальшому співпраця буде тіснішою.

    Чи є ідея з Міністерством освіти впровадити в профільних навчальних закладах курси з правильного дотримання норм гігієни?   

    Так. Але, на жаль, вона не знайшла підґрунтя. Є ідея створити Академію гігієни. Можливо, ми ще не такі великі, щоб увійти в систему освіти, поки для нас це дуже непросто.              

    Також є ідея створити тренінгові центри для медперсоналу при коледжах післядипломної освіти. В Івано-Франківську, до речі, подібний тренінговий центр функціонує, і тут франківчани пішли значно далі – при лікувальному закладі вони створили штат прибиральниць. Тобто якщо прибиральниця хоче влаштуватися в лікарню, вона повинна пройти тренінг. Це систематизує роботу.

    Тут важливо розуміти, що можна дбати про гігієну всієї лікарні, але достатньо навіть однієї людини, щоб запустити ланцюжок поширення небезпечної інфекції.

    Мар’яна Ткаченко, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ