Що приховує міністр Степанов? Розбір польотів з Covid-аналітиком Євгеном Істребіним

Міністерство охорони здоров’я рапортує: карантин вихідного дня дав свої результати: показник кількості хворих на добу хоч і незначно, але знизився. Разом із тим, лікарі з різних регіонів країни – не всі, а ті, хто зважується говорити – стверджують: «ковідні» лікарні переповнені. Ситуація критична: доходить навіть до того, що тіла померлих не встигають вивозити, а нові шпиталізовані вимушені ділити палату з… небіжчиками.

Про те, якою насправді є поточна ситуація і чого очікувати далі, «Главком» поспілкувався із Євгеном Істребіним – аналітиком, який щоденно відстежує розвиток спалаху Covid-19 у країні та за її межами. Він звертає увагу на дані, які більшість не помічає чи ігнорує, і за допомогою цих даних, оприлюднених на офіційних сайтах, робить певні цікаві висновки та прогнози. Зокрема, Істребін наглядно показав, що ніякого зниження інфікування, яким хизувався МОЗ, у кінці листопада не відбулось, а також викривав інші маніпуляції чиновників із цифрами.

В інтерв’ю «Главкому» експерт чітко вказав на проблеми, які приховує міністр Максим Степанов та інші урядовці.

Після запровадження карантину вихідного дня влада почала оприлюднювати дещо нижчі показники захворюваності. То чи справді цей карантин виявився таким ефективним, чи йдеться  про маніпуляції із цифрами?

Треба розуміти, як працює медична статистика – не так, як скажімо, у торгівлі. Там якщо магазин продав тисячу товарів, то виручка за день – це сума, отримана від цих товарів у цей день. У медицині усе геть інакше: якщо сьогодні МОЗ повідомив, що зафіксовано 15 тис. нових випадків інфікування коронавірусом, то це означає, що саме стільки випадків занесено вчора у базу даних. Але! Кожний випадок має свою дату настання події, тобто підтвердження діагнозу лабораторним способом. Трапляється, що зараз, у грудні, враховуються випадки, які мали місце ще у… серпні. Просто з причин поганої роботи лабораторних центрів вони опинилися у базі тільки зараз. Днями я аналізував літальні випадки, так от мені трапився випадок, занесений до статистики позавчора, а фактично він відбувся у квітні.

Епідеміологи розповідали, що статистика на поточний день – це насправді дані з відставанням приблизно на 7-14 днів…

У середньому десь так і є, бо саме стільки часу потрібно для отримання результату у державній лабораторії. Але бачите, трапляються різні ситуації.

Тепер щодо зниження показників. Логіка МОЗ проста: чим менше виявляємо – тим нижчі показники захворюваності отримуємо! А чим менше виявлено випадків інфікування – тим менше і смертей від коронавірусу.  Нагадаю, у якийсь момент Україна вийшла на рекордне охоплення тестуванням: 52 тис. на добу. Так от, зараз цей показник упав до 40 тис. І при цьому відсоток позитивних результатів наразі становить 38%.

Для порівняння: трохи більше місяця тому число тестів було таким самим: по 40 тис. на день. Але тоді позитивних з них було 28% і ми чули про 10 тис. інфікованих за добу.

Чомусь Степанов, який позавчора, 2 грудня, хизувався рекордною кількістю людей, які одужали, «забув» уточнити нюанси... До речі, ці деге***рати з МОЗу почали вносити у бази випадки одужання, які «зависли», тобто не були внесені у базу – ще… з літа. Дивіться, з тих 13882 випадків захворюваності, які було оголошено 2 грудня, 11247 фактично відбулися у листопаді, 2467 – у жовтні, 73 – у вересні, 8 у серпні, 76 у липні 4 в червні, 5 у травні і ще 2 у…квітні. Найдавніший випадок одужання з числа оприлюднених у той день, був аж за 13 квітня. Просто він до бази потрапив лише зараз. От і весь секрет покращення показників.

Врахуйте ще такий момент: тести роблять, як правило, люди із тяжким чи середньої тяжкості перебігом захворювання. «Легкі» не роблять, безсимптомних взагалі не виявляють. У коментарях мені лікарі пишуть: якщо захворіла ціла родина, то мобільна бригада, яка виїжджає робити тест, бере матеріал лише у одного члена сім’ї.

Євген Істребін – популярний у мережі Сovid-аналітик

Чому зменшилось охоплення тестуванням?

Хочу нагадати, що 9 жовтня Кабмін виділив 100 млн грн на закупівлю послуги тестування у приватних лабораторіях. На мою думку, ці гроші скінчилися, а ще Степанов виділити не просить. Хіба йому потрібно, щоб щодня фіксувалося по 20 тис. нових випадків? Хіба потрібен такий антипіар?

Тим часом дані щодо шпиталізацій у Києві показують вкрай негативну тенденцію. У Facebook я наводив приклад одного з конкретних днів: 2 грудня. У цей день, згідно з даними Національної служби здоров’я, в Україні було госпіталізовано 20550 пацієнтів, до реанімації потрапили 1752. З них пацієнтів опинилося на ШВЛ 714, з них із підтвердженим коронавірусом – 637. Статистика за той самий день по Києву: всього шпиталізовано 2221 осіб, у реанімаційні відділення потрапили 170. З них пацієнтів на ШВЛ 115, а з цих людей діагноз Covid-19 лабораторно підтверджений у 107 осіб. Я вам більше скажу: знаєте, скільки ще нових випадків інфікування по факту відбулися, але ще не внесені у базу? 55-60 тис. Тобто майже за рік від початку спалаху МОЗ досі не зміг найняти адміністраторів, які б просто вносили інформацію про нові випадки захворювань у базу!

Врахуйте також, що активно тестування відбувається у великих містах. На периферії, у селах хто там робить ті тести?

Звідки ви берете ці дані?

Всі дані виключно з офіційних джерел: з сайту уряду, НСЗУ, Ради нацбезпеки і оборони.

МОЗ намагався спростувати якусь оприлюднену вами інформацію?

Ні. Хто я такий для них? Я ж не якийсь чиновник чи лікар.

Головний санлікар обіцяв «Главкому» суттєво збільшити охоплення тестуванням…

Чи можна суттєво збільшити кількість тестів? Сумніваюсь. Хоча б тому, що для забору матеріалу від потенційно заражених потрібні мобільні бригади. Уявіть, який це великий обсяг роботи: зібрати хоча б одну тисячу зразків на добу. МОЗ зараз якось похапцем намагатиметься їх збільшити. А де взяти додатково лаборантів, лікарів, гроші, щоб їм платити? Чи викручуватися за рахунок наявних? За додаткову роботу преміювати ніхто не буде. У цих бригад є контракти з НСЗУ, у яких прописаний приблизний обсяг роботи і оплата за неї. І все, нічого понад. Тому на вихідних ніхто не збирається займатися забором матеріалу. У коментарях мені пишуть члени персоналу невеликих провінційних лікарень, що у них на всю лікарню лише один водій.

До того ж, медперсонал у нас зараз масово звільняється чи хворіє.

Ми вже з’ясували, що карантин вихідного дня виявився малоефективним. Спершу уряд збирався запроваджувати масштабні обмеження у грудні, потім йшлося про січень. Нині ж вже звучить думка, що можна обійтися і без локдауну. Чи потрібно його запроваджувати?

Локдаун треба було запроваджувати позавчора. Але ж хіба уряд піде на те, щоб зупинити усе у грудні, коли підводяться фінансові підсумки, коли «пилиться» новий бюджет?

Невдалі рішення щодо посилення карантину, зниження охоплення тестування, нестача людей для занесення випадків інфікування у базу. Де ще схибив МОЗ?

Наприклад, станом на сьогодні уряд досі не знає, яка забезпеченість лікарень кисневими точками, чи проведено кисень до усіх цих точок. Розумієте, поставити кілька десятків нових ліжок – це одне. А забезпечити їх киснем – зовсім інше. Уряд поняття не має, якою мірою лікарні забезпечені киснем та концентраторами, бо ж вагому частку з них закуповувала не влада, а діставали волонтери. Крім того, кожен концентратор треба технічно обслуговувати, а це теж вартує грошей. Технічне обслуговування – це, наприклад, зміна фільтрів. Якщо їх не міняти, то пацієнт, який лікувався від коронавірусу, ризикує вийти з лікарні інфікований, скажімо, туберкульозом. Розумієте, виходить, що МОЗ настільки не контролює ситуацію, що за літо не встиг навіть порахувати кількість ліжок, забезпечених киснем, промоніторити, скільки чого і ким докуплено, а заходився цим займатися на початку грудня!

Наталія Сокирчук, «Главком»