Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Дороги смерті

    безпека нації
    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Масштабна ДТП на Київщині, 24 вересня 2019 року - Дороги смерті
    Масштабна ДТП на Київщині, 24 вересня 2019 року

    Як влада два роки бореться із ДТП

    Лише за останні вихідні у кількох ДТП загинуло більше 20 людей. За сумним збігом обставин, учасниками дорожньо-транспортних пригод стали автобуси, повні людьми. Прем’єрміністр Олексій Гончарук під час брифінгу у середу заявив, що Кабмін створив спецгрупу, що вивчатиме причини масштабних дорожньо-транспортних подій в Україні, аби подібне більше не повторювалося. А новий начальник Нацполіції Ігор Клименко покращення ефективності у забезпеченні безпеки дорожнього руху назвав серед пріоритетних напрямків своєї роботи. Але подібні заяви лунали від керівництва держави і раніше, та кількість ДТП від заяв не зменшувалася. «Главком» розбирався, чому обіцянки збільшення штрафів чи ретельної перевірки водіїв перед виходом у рейс залишаються обіцянками на словах.

    Що за аварії спричинили резонанс

    Стурбованість глави уряду і очільника Нацполіції викликали кілька резонансних ДТП, які сталися минулого вікенду. Внаслідок ДТП на Одещині 21 вересня загинули дев’ять людей, ще двоє травмовані. Аварія сталася між селами Нова Долина та Прилиманське. Переповнена маршрутка, що їхала з Одеси зіткнулася із вантажівкою, що поверталася з обласного центру. Наступного дня у Житомирській області на автодорозі Київ–Чоп сталася не менш жахлива трагедія: водій DAF з напівпричепом (цистерна) не впорався з керуванням та зіткнувся з автобусом сполученням «Житомир–Яремча», що стояв на узбіччі дороги. Внаслідок зіткнення вантажівки з автобусом загинуло дев’ять людей. Ще одна трагедія за участю вантажівки і автобуса сталася на Київщині. На 59 км автодороги «Київ-Харків» поблизу села Бзів, що у Баришівському районі вантажівка, яка рухалася у напрямку Харкова зіткнулася із припаркованим на узбіччі пасажирським автобусом, попереду якого стояли троє чоловіків. Усі вони загинули. У неділю в Чернігові водій підліток не впорався з керуванням і на великій швидкості влетів у дерево. Загинув він і ще троє його друзів-пасажирів. До цього невтішного переліку можна додати масове ДТП у Броварах, що на Київщині, де розбилося 9 автомобілів, водій одного з них загинув. Всі ці аварії сталися лише впродовж кількох днів.



    Масштабні ДТП з великою кількістю жертв - не новина для України. Вони відбуваються із завидною регулярністю і причини їх абсолютно різноманітні: від керування транспортом під дією алкоголю до невідповідності автомобіля технічним характеристикам. Найбільш жахливою за одночасною кількістю жертв вважають трагедію поблизу Марганця у 2010 році. Тоді на залізничному переїзді поїзд протаранив автобус, повний пасажирами. Загинули 45 людей, включно з водієм автобуса. Однією з причин трагедії тоді назвали несправність автобуса і «дивну поведінку водія», який проігнорував червоне світло світлофора. Тогочасна влада на чолі з президентом Віктором Януковичем і главою уряду Миколою Азаровим створила спеціальну комісію з розслідування обставин трагедій. Прем’єр також пообіцяв посилити контроль за перевізниками. Але обіцянки залишилися лише на словах. Нинішні трагедії за участі автобусів не в останню чергу пов’язані із технічним станом транспортних засобів, деякі з яких, як розповіли «Главкому» у поліції, взагалі були переобладнані у пасажирський автобус, який не мав права здійснювати перевезення людей.


    Смертельна ДТП на Одещині, 21 вересня 2019 року
    Смертельна ДТП на Одещині, 21 вересня 2019 року

    Як раніше «знижували» кількість ДТП

    Два роки тому уряд Володимира Гройсмана вирішив всерйоз взятися за проблему зростання ДТП на українських дорогах, адже за статистикою з 2015 до 2017 роки їх кількість зросла на 24 тисячі, зі 138 до 162 тисяч на рік. Кількість постраждалих з три роки зросла на 3 тисячі, майже до 27 тисяч осіб. «Я хочу, аби усі ми розуміли, що нові правила – це не питання обмеження когось у правах і можливостях, а питання нашої безпеки. У нас на дорогах гине вчетверо більше людей, ніж у зоні АТО», – зазначив Арсен Аваков у своєму виступі під час засідання уряду.



    Було очевидно, що таку «пожежу» слід терміново гасити. ДТП і жертви на дорогах навіть стали однією з тем засідання уряду в листопаді 2017 року. МВС на чолі з міністром Арсеном Аваковим підготувало проєкт Закону України про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а також три проєкти постанов Кабінету міністрів щодо змін до Правил дорожнього руху, Положення про порядок видачі посвідчення водія та функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень. Серед головних новацій, які були запропоновані - обмеження швидкості руху у населених пунктах з 60 км/год до 50 км/год, оскільки в разі ДТП із пішоходом вірогідність смертельного випадку знижується з 82% до 20% (постанова Кабміну про внесення змін до Правил дорожнього руху №883 вступила у дію з 1 січня 2018 року). Окрім того, урядовці запропонували у кілька разів збільшити розміри штрафів за низку адміністративних правопорушень. Зокрема, за перевищення максимально дозволеної швидкості руху більше, ніж на 50 км/год., установити штраф 3400 грн (зараз штраф за це правопорушення 510 грн). За залишення місця ДТП пропонувалося встановити штраф 3400 грн та передбачити можливість позбавлення права керування транспортним засобом на строк до шести місяців. У 20 разів пропонувалося збільшити розмір штрафу за управління транспортом без права керування – до 10,2 тис. грн, а за повторне порушення – 40,8 тис. грн. «Острах у таких людей, які свідомо сідають за кермо, знаючи, що вони взагалі не мають права керування транспортним засобом, мінімальний, оскільки найгірше, що для них буде в разі зупинення поліцією, – це штраф у розмірі 510 гривень. Ми пропонуємо штрафи за ці правопорушення прирівняти до розмірів стягнень за керування транспортним засобом у нетверезому стані», – зазначив під час засідання уряду міністр Арсен Аваков. Новими змінами також планувалося запровадження системи автоматичної фото та відеофіксації порушень ПДР та внесення змін до Порядку видачі посвідчення водія. Зокрема, пропонувалося, що термін дії водійського посвідчення, отриманого вперше, становитиме два роки. А наступне, якщо особа не вчинила три, або більше правопорушень за цей час – на 30 років. «Найближчим часом пакет документів буде передано до Верховної Ради України. Сподіваюсь на підтримку депутатського корпусу й термінове прийняття відповідних рішень», – обіцяв Арсен Аваков прийдешні зміни у 2017 році.


    ДТП під Броварами, 24 вересня 2019 року
    ДТП під Броварами, 24 вересня 2019 року

    Чому віз і нині там

    З того листопадового засідання уряду 2017 року минуло майже два роки. Тоді уряд справді ухвалив Постанову Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Хоча лише у травні 2019 року міністр Аваков підписав наказ Про затвердження Положення про Реєстр адміністративних правопорушень. У 2017-му були внесені зміни також до правил дорожнього руху, зокрема обмеживши швидкість у населених пунктах до 50 км/год. До цього можна додати повернення на дороги системи автоматичної відеофіксації порушень, які збільшила державну казну завдяки накладеним штрафам. Та цим перелік головних змін вичерпується. Найбільш цікавим в переліку анонсованих два року тому змін, які так і не втілилися у життя, можна назвати законопроєкт №7286 щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Документ, зокрема, передбачав суттєво збільшити відповідальність за порушення ПДР.

    «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», ішлося в одному з пунктів законопроєкту. Підготовкою урядового законопроєкту займалося МВС. Його було погоджено без зауважень Міністерством фінансів України і Національною поліцією, ішлося в пояснювальній записці. До Верховної Ради документ надійшов 14 листопада 2017 року через кілька днів після засідання Кабміну. Та незважаючи на це депутати минулого скликання його так і не підтримали, а 29 серпня цього року Верховна Рада нового скликання документ відкликала зовсім. «Законопроєкт 7286, в розробленні якого в тому числі брав участь Департамент патрульної поліції, на превеликий жаль не був розглянутий Верховною Радою. Зараз ми переподаємо цей законопроєкт», - розповів «Главкому» начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький і додав, що Департамент патрульної поліції пропонуватиме збільшення відповідальності для перевізників та до посадових осіб і організацій, які займаються перевезеннями щодо безпосередньо і належного стану транспортних засобів, і контролю за водіями транспортних засобів, проходження ними медичного огляду перед заступанням на роботу.

    Цікаво й те, що і тоді був і зараз главою МВС є Арсен Аваков. Очільником міністерства фінансів, яке не мало жодних зауважень до того законопроєкту, був Олександр Данилюк, а заступником його працювала нинішній Міністр фінансів Оксана Маркарова. Виходить так, що або старі-нові міністри не змогли переконати депутатів 8 скликання у важливості збільшення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, або і для нинішньої влади це питання наразі не на часі, адже законопроєкт, про який іде мова, наприкінці літа відкинутий, а новий поки не запропоновано. Так чи інакше, глава уряду Олексій Гончарук зізнається, що не розуміє причин того, що сталося. «Чи це проблема з ліцензуванням, чи це проблема з неналежно обладнаних транспортних засобів, чи це проблема з освітленням доріг. Ми хочемо зрозуміти, в чому конкретно була проблема». Він також повідомив, що доручив міністру транспорту і інфраструктури цього тижня подати план роботи першочергових заходів, аби унеможливити подібні трагедії.


    Смертельна ДТП на 59-му км автодороги Київ-Харків, 23 вересня 2019 року
    Смертельна ДТП на 59-му км автодороги Київ-Харків, 23 вересня 2019 року

    Справа не лише у штрафах

    У 2018 році в Україні сталось понад 150 тисяч ДТП. Як кажуть дані статистики, це на 7,6% менше, ніж у 2017-му. Через зменшення кількості ДТП знизилася і смертність, проте цей показник залишається на високому рівні – близько 9 людей на день. Без реформи судової влади і впровадження ефективної системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху з тим, аби максимально усунути людський фактор, на суттєве зменшення кількості ДТП годі чекати. Про це кажуть у громадських організаціях, які займаються моніторингом порушень і просвітництвом.

    «Саме по собі підвищення штрафів може принести лише короткотерміновий ефект. Подібний до того як було з порушенням правил паркуванням», - висловила думку у коментарі «Главкому» експертка з безпеки життєдіяльності громадської організації «трафік челендж» Ольга Дробишева.

    «Зрозуміло, штраф 500 грн і, наприклад, 15 тисяч гривень – то це вагомий аргумент, але не єдиний. Високі штрафи працюють, але лише в комплексі з механізмами контролю і невідворотності покарання, тобто судової системи», - додає експертка. У поліції між тим, готують свої пропозиції зміни до сфери дорожнього руху, які стосуються «і пішоходів, і водіїв, і питань, пов’язаних із перевізниками», - каже Олексій Білошицький, проте поки не деталізує їх.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ