Як працює преса на прифронтових територіях. Дослідження

Газети на прифронтових і деокупованих територіях України відновлюють роботу, але в економному режимі, йдеться у дослідженні Національної спілки журналістів України.

У кожній четвертій редакції, що виходять на прифронтових та деокупованих територіях України, над створенням газети працює 1-2 людини. Середній відсоток падіння доходів редакцій – майже дві третини. Середній розмір заробітної плати (там, де вона взагалі виплачується) – 8 тисяч гривень.

Майже всі видання визнають, що без допомоги міжнародних фінансових донорів були б змушені закритися.

«До війни ми були самодостатньою редакцією, яка мала стабільний дохід і без жодних дотацій та грантів забезпечувала щотижневий випуск двох друкованих видань загальним обсягом 40 сторінок, – розповідає головна редакторка газети «Вперед» із міста Бахмут на Донеччині Світлана Овчаренко. – Коли розпочалася війна, ми позбулися всього, що мали. Я подавала заявки на отримання грантів, але отримувала відмову, й навіть не сподівалася на відновлення виходу «Вперед». Але за підтримки НСЖУ ми відновили друк нашого видання. Це було справжнє диво. Завдяки інформації з газети «Вперед» багато бахмутян дізналися, як можна евакуюватися з міста, де роздають пічки-буржуйки, гуманітарну допомогу, куди звертатися по отримання державних послуг. Багатьом ця інформація врятувала життя».

Національна спілка журналістів України за підтримки проєкту «Підвищення стійкості українських медіа», який виконує Міжнародний інститут регіональної преси та інформації (IRMI) в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity, провела на прифронтових та деокупованих територіях України дослідження потреб місцевих газет.

«Українська преса на прифронтових і деокупованих територіях є символом об’єднання, віри, натхнення українців до боротьби і перемоги, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Зараз на прифронтових територіях, де є проблеми з комунікаціями, традиційні друковані ЗМІ, яким довіряють місцеві жителі, отримують друге дихання. Національна спілка журналістів України дякує командам прифронтових медіа за їхні зусилля й робитиме все можливе, аби допомогти їм знайти можливість пережити важкі воєнні часи й увійти в мирний час сильнішими, осучасненими і готовими до гідної відповіді на виклики часу».

У дослідженні взяли участь 30 редакцій із 10 областей, які є деокупованими або прифронтовими. Як з’ясувалося, після вимушеної багатомісячної перерви, яка становила в середньому 6 місяців, 90% газет-учасниць дослідження відновили вихід, але 3 газети випустили лише 1-2 номери. Тож про повернення до стабільного графіку виходу говорити поки що не доводиться. Кожне друге друковане видання зменшило періодичність виходу в 2-4 рази. Всі газети, крім однієї, зменшили сторінковість у середньому вдвічі, кожне друге друковане видання зменшило періодичність виходу в 2-4 рази. Тож відновлення випуску газет загалом відбулось, але в економному режимі…

«Цим дослідженням ми прагнули було донести до широкого загалу голоси журналістів із прикордонних та деокупованих територій, – каже секретар НСЖУ, автор дослідження Віталій Голубєв. – Редактор одного з видань із прикордонних районів Сумщини сказав: «Центральні телеканали не приїдуть до нас, а якщо й приїдуть – то це одиничні випадки. А ми тут не лише працюємо, а й живемо. Тут, у сірій зоні, теж живуть люди. Й вони потребують не лише хліба, а й інформації». Як на мене, це дуже важлива думка, яка характеризує незламність редакцій із прикордонних і деокупованих територій».

Результати дослідження було презентовано 4 липня під час дводенного офлайн-тренінгу навчально-просвітницького проєкту «Кроки до сталого розвитку» для локальних медіа з прифронтових та деокупованих територій, проведеного за сприяння ЮНЕСКО та уряду Японії.

Відновлення виходу друкованої преси й забезпечення інформування населення на прифронтових та деокупованих територіях України, де через руйнування інфраструктури часто відсутні мобільний зв’язок та інтернет, – серед пріоритетів Національної спілки журналістів України.