Наголосували. Які ініціативи просували «слуги народу» під покровом ночі
парламентУ перший робочий день парламентарі були дуже активні
Порушуючи регламент, Верховна Рада за одну ніч проголосувала десятки законопроектів.
Минулого тижня перший робочий день для щасливих новообранців зі «Слуги народу» став непростим – працювати довелося до початку третьої ночі.
За всі рішення, які виносилися на обговорення, члени монобільшості голосували майже одностайно, очевидно, зважаючи на постійну присутність в залі президента Володимира Зеленського.
Власне, в перший робочий день, який перейшов у робочу ніч, нардепи справді багато встигли.
Перші ухвалені законопроекти
За понад півдоби Верховна Рада ухвалила понад 70 проєктів законів та постанов. Почали з кадрово-організаційних моментів: обрання тимчасової президії, лічильної комісії, голосували за спікера та його заступників, далі призначили голів комітетів, звільнили старий та затвердили новий склад уряду…
Як і обіцяли напередодні першого засідання, нардепи 363-ма голосами ухвалила в першому читанні законопроєкт №7203, який передбачає зняття недоторканності з народних депутатів.
Законопроєкт був зареєстрований у парламенті попереднього скликання експрезидентом Петром Порошенком. Зокрема, документ передбачає вилучення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради. Таким чином, у статті 80 Конституції залишиться норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування, або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Цікаво, що законопроєкт Порошенка наразі на сайті парламенту зареєстрований за датою 30.08.2019 р.
Недоторканність – це юридична гарантія правового статусу окремих категорій осіб, зокрема і депутатів, що полягає в захисті від примусу, який міг би бути застосований за звичайних обставин. Недоторканність може розрізнятися за тим захистом, який вона надає своїм носіям, часом дії, силою, підставою виникнення тощо.
В Україні депутатська недоторканність, фактично, є необмеженою, а самих парламентарів без погодження Ради не можна затримувати навіть на місці злочину.
Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року. Перед голосуванням законопроєкт №7203 був включений до порядку денного.
Понад те, Верховна Рада ухвалила календарний план роботи другої сесії за основу та загалом – 278 голосів «за».
Згідно з ухваленою постановою, календарний план передбачає початок другої сесії Верховної Ради ІХ скликання 3 вересня 2019 року і закінчення її роботи 24 січня 2020 року. Проект календарного плану передбачає проведення 10 пленарних тижнів, шести тижнів на роботу в комітетах, комісіях і депутатських фракціях, п’яти тижнів на роботу народних депутатів з виборцями і восьми годин для оголошення запитань до уряду в Раді.
Однак голосували «слуги» не лише за ухвалення конкретних законопроєктів, а тисли на кнопки, відправляючи на розгляд у комітети закони, із текстами яких їхні колеги з інших фракцій, та й самі парламентарі з монобільшості, навіть не були ознайомлені.
Так, наразі на сайті Верховної Ради процес проходження низки законодавчих актів виглядає наступним чином: документ «визначено президентом як невідкладний», потім «одержано ВР», далі – «доручено підготувати» і останній пункт – «передано на розгляд керівництву». У низки проголосованих за термінове спрямування до комітетів документів текст взагалі відсутній! Іншими словами, як розказали нардепи з фракцій меншості, вони взагалі не бачили текстів документів, за передання на розгляд яких у комітети мали голосувати.
Тож текстів не було як на момент голосування, так і на наступний день. З’являтися на сайті парламенту вони почали переважно у другій половині п’ятниці. Втім, навіть із назви можна зрозуміти, про ще йдеться у низці документів.
Таким чином «слуги» відправили в комітети для розгляду за пришвидшеною процедурою (тобто швидше, ніж за дів тижні) наступні проєкти постанов та законів.
Першу групу законопроектів складають ініціативи, спрямовані на реформування діючих державних органів. Зокрема,
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади (№1066).
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Національної гвардії України (№1007).
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування (№1008).
Також народні депутати відправили на затвердження комітету проєкт Закону про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду) (№1025) – детально розписано, які справи є такими, що підсудні новому суду.
У переліку також є проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (№1009).
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо організації оборони держави (№1011).
Проєкт Закону про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань) (№1014).
Як відомо, наразі процедура звільнення директора НАБУ є дуже складною. Закон про НАБУ передбачає, що звільнити очільника відомства може Верховна Рада за поданням принаймні 150 нардепів за наявності однієї із умов (наведено виключний перелік – це може бути призначення на іншу посаду, набрання чинності судового вироку, непройдений аудит або завелика заборгованість зі сплати аліментів).
Ще одним проєкт спрямований на реформу органів прокуратури – проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури (№1032).
Законодавча ініціатива – народу
У проєкті Закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу) (№1015) йдеться про те, щоб до суб’єктів законодавчої ініціативи додати народ. Щоправда, процедура реалізації народом цього права не прописана.
Також внесено проєкт Закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (№1017).
Проєкт Закону про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент) (№1012) – відправлено в комітети 263-ма голосами.
Так само в комітетах тепер розглядатиметься і проєкт Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою (№1123).
Окремо йдуть законодавчі ініціативи, спрямовані на самих народних обранців. Зокрема,
Проєкт Закону про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) (№1027). Закон доповнюється низкою пунктів, зокрема, повноваження нардепа припиняються, якщо:
- встановлення судом факту неособистого голосування або надання народним депутатом України можливості проголосувати замість нього іншому народному депутату України;
- у разі порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, відсутності народного депутата України без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є;
- у разі припинення громадянства України або виїзду народного депутата на постійне проживання за межі України.
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо приведення Закону України «Про статус народного депутата України» у відповідність із Конституцією України) (№1038) – тексту документа немає.
Проєкт Закону про внесення змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо вимог до пропозицій і поправок до законопроекту, що готується до другого читання (№1039) – пропонується, що пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів України (№1040) – народні депутати мають право законодавчої ініціативи, яке реалізується ними у порядку та в кількості, визначеному Регламентом Верховної Ради. Власне, вже давно партійне керівництво «слуг» говорило про боротьбу із «законодавчим спамом».
При цьому також внесено проєкт Закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (№1017).
Також зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо втрати права народних депутатів України на фінансове забезпечення у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Верховної Ради України або засідань комітетів Верховної Ради України (№1035)
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості та прозорості діяльності Верховної Ради України (№1036)
Проєкт Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо планування та системності законотворчої діяльності Верховної Ради України (№1042). Зокрема, повноваження спікера розширились ще на один пункт: пропонується, що він вносить подання Верховній Раді щодо утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради в межах кошторису Ради.
Проєкт Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури (№1043). Проєктом пропонується, що не менш як одна третина від конституційного складу народних депутатів, президент або Кабінет міністрів може внести проект постанови Ради про скасування рішення парламенту про прийняття закону, постанови чи іншого акту в цілому. І тільки за процедурними рішеннями Ради може бути проведено обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому чи її частини.
Проєкт Закону про внесення змін до регламенту Верховної Ради України щодо запровадження електронного документообігу, пов'язаного із законодавчим процесом (№1044).
Економічні ініціативи
Серед ініціатив, які можуть вплинути на економічні процеси, було заявлено про:
Проєкт Закону про концесію (№1046).
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (№1059).
Серед іншого, передбачено, що: «Надання згоди на вчинення публічним акціонерним товариством правочину із зацікавленістю, або здійснення впливу у будь-який спосіб на посадових осіб ПАТ щодо надання ними такої згоди, якщо такий правочин визнано судом недійсним на підставі того, що умови його вчинення є гіршими ніж звичайні ринкові умови, – тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств».
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності (№1060).
Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі й послуг (№1073).
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (№1047).
Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів (№1048)
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (№1049)
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (№1050). Пропонується замінити ліцензування видів діяльності у сфері телекомунікації на надання повідомлення суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій, про початок провадження діяльності.
Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (№1051).
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про будівельні норми» щодо удосконалення нормування у будівництві (№1052).
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (№1053).
Проєкт Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (№1054).
Проєкт Закону про оренду державного та комунального майна (№1055).
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (№1057).
Кінематограф – першочерговий
Серед проектів опинилися також ініціативи, пов’язані з кінематографом. Чому це було так нагально, невідомо. Але маємо:
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні (№1058). Законопроект – один з тих, що визначені президентом як невідкладні.
Ще один – проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (№1074).
Окремою групою йдуть законопроекти, які стосуються Донбасу:
Проєкт Постанови про звернення Верховної Ради України до президента України щодо «зняття блокади Донбасу» – припинення економічної, енергетичної та транспортної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (території окремих районів Донецької та Луганської областей) (№1088).
Проєкт Постанови про відновлення соціально-економічних зв'язків в окремих районах Донецької та Луганської областей з метою захисту прав і свобод громадян України, що проживають на цих територіях (№ 1090).
Проєкт Закону про надання допомоги в окремих районах Донецької та Луганської областей (№1091).
Проєкт Закону про прийняття заходів щодо відновлення функціонування банківської системи та грошових переказів в окремих районах Донецької та Луганської областей (№1092).
ОПЗЖ і їхні проєкти
Водночас у комітети також були відправлені й деякі досить контраверсійні законопроекти, ініціатором яких стала «Опозиційна платформа – За життя» і безпосередньо лідери цієї групи. Цілий пласт законопроектів можна віднести до ідеологічних.
Зокрема, це стосується проєкту Закону про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей (№1099). Тексту немає поки що, але перший у переліку ініціаторів – ексрегіонал Вадим Новинський. Власне, «слуги» відправили на терміновий розгляд низку законопроектів його авторства, а також його колег з фракції: Юрія Бойка та Наталії Королевської.
Ще один проєкт авторства Новинського – проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності релігійних організацій (№1104).
Сюди можна віднести також Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (щодо відновлення права громадян на отримання паспорта, що не містить безконтактного електронного носія та у формі книжечки» (№1105) – ще один витвір релігійного Новинського.
Проєкт Закону про списання заборгованості населення за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (1106-1) – альтернативний законопроект, поданий Королевською.
Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за перешкоджання діяльності релігійних організацій (№1107) – не дивно, що Новинський.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення належних соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на виконання рішення Конституційного Суду України (№1117) – теж Королевська.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань (№1118[КW1] [A2] ) – перша в групі ініціаторів – Королевська.
Проєкт Закону про внесення змін до статті 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо відновлення державного регулювання цін (№1119), теж автор Наталія Юріївна.
Особливо інтригує проєкт Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про освіту» (№1121). Тексту поки немає, але ініціатори – група з ОПЗЖ. Як відомо, цей скандальним закон постав через ст.7, яка регулює мову навчання у школах.
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо впорядкування ціноутворення та недопущення підвищення цін і тарифів на природний газ (№1122) – автори: Бойко, Королевська.
Думали, у казку потрапили?
Поспіх із відправленням до комітетів таких важливих законів, як, наприклад, про зняття недоторканності, про процедуру імпічменту чи про покарання недобросовісних нардепів за кнопкодавство зрозумілі – це були основні пункти програми Зе-Команди, яку вона виголосила перед парламентськими виборами.
Небажання президента трохи зачекати із розглядом у комітетах законопроектів, які стосуються кіновиробництва в Україні, теж можна легко пояснити його особистою зацікавленістю.
Водночас, для чого було квапитися і відправляти поспіхом до комітетів (на той момент ще фізично неіснуючих) законопроектів про, скажімо, збереження родючості ґрунтів чи лісові пожежі – зрозуміти важко. Можна припустити, що партійне керівництво вирішило завантажити роботою усі комітети. Їм це вдалося, членам кожного з комітетів, згідно з інформацією на сайті Ради, вже сьогодні є чим зайнятися.
Існує й інше пояснення: а може, лідери «слуг» просто вирішили влаштувати ударну роботу своїм депутатам одразу з першого дня, щоб перевірити на міцність та показати, що відпочивати в залі, чи розслаблено спілкуватися із пресою у кулуарах, як це робили попередники, не вийде.
Можна припустити, що деякі законопроекти – зокрема, авторства нардепів з ОПЗЖ – «слуги» відправили у комітети заради отримання якщо не фракції-союзника, то принаймні не фракції-ворога в парламенті.
Меншість шокована
Така поведінка провладної фракції обурила депутатів меншості. Своє незадоволення висловив глава «Голосу» Сергій Рахманін. За його словами, голосування відбувалося без дотримання процедури регламенту, без здорового ґлузду і без розуміння того, за що, власне, голосують. «Щоб не занурюватись у юридичні тонкощі – вони фактично намагаються спростити процедуру розгляду деяких законопроектів, не включаючи їх до порядку денного. Тобто, вони голосують за них, думаючи, що вносять їх у порядок денний, насправді цього не роблячи. Це по-перше. По-друге, вони голосують за включення в порядок денний законопроектів, яких не існує в природі. Вони голосують за включення у порядок денний списку назв, але жоден з людей не бачив законопроектів, які за цим списком назв існують», – додав народний депутат.
Рахманін додав, що залучення законопроектів до порядку денного означає, що є фізично присутній документ, який відповідає назві, що існує на папірці.
Натомість фракція колишнього президента Петра Порошенка «Європейська солідарність» на знак протесту проти порушення регламенту взагалі залишила сесійну залу– коли головуючі почали ставити на голосування питання про скорочення строків розгляду законопроєктів, які президент визначив як невідкладні, та доручали комітетам, до предметів відання яких належать ці законодавчі акти, терміново підготувати їх до розгляду.
Очевидно, що практика «шаленого принтеру», як її вже охрестили журналісти, працюватиме і надалі. Зеленському дуже потрібно показати, що його політсила готова до цілодобової роботи. Але чи до ефективної?
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0