Заступник секретаря РНБО Демченко лобіював «харківські угоди»: ЗМІ опублікували докази
Журналісти оприлюднили раніше невідомі фрагменти зі стенограми закритого засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, учасником якого був Демченко
Програма «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) опублікувала докази, які свідчать, що перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко у 2010 році лобіював «харківські угоди», за якими Україна продовжила термін перебування російського Чорноморського флоту в Криму і що обставини підготовки та ратифікації яких на предмет державної зради зараз перевіряє СБУ.
Журналісти оприлюднили раніше невідомі фрагменти зі стенограми закритого засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, учасником якого був Демченко в статусі заступника міністра закордонних справ України.
Раніше у МЗС заявляли, що Демченко «не був причетний до підготовки» угод, а секретар РНБО Данілов стверджував, що якщо він «брав участь, то теж має нести відповідальність». Коментувати віднайдені «Схемами» факти Демченко поки відмовився.
Журналісти відшукали в архіві Верховної Ради стенограму закритого засідання безпекового парламентського комітету за 26 квітня 2010 року, члени якого визначались, чи рекомендувати депутатам ратифікувати «харківські угоди».
Від МЗС на засідання прийшов Руслан Демченко – на той момент заступник міністра. Згідно зі стенограмою, Демченко переконував депутатів підтримати розгляд законопроєкту про ратифікацію угоди у сесійній залі.
Одним із перших аргументів, наведених Демченком, була висока ціна на російський природний газ для України.
«У цій ситуації, звичайно, що не залишається іншого виходу, як піти з російською стороною на переговори щодо коригування ціни на газ, і домовленостей, і компромісу» – зазначив він.
Демченко також підкреслив, що в межах переговорів з РФ, «Україна отримала можливість закласти основи для стабільного економічного розвитку протягом найближчого десятиліття», а самі домовленості «йдуть у руслі євроінтеграційного напрямку зовнішньої політики нашої держави, вони дозволять європейським країнам бути впевненим щодо транзиту російського газу споживачам в Європі».
На тому ж засіданні, відповідно до стенограми, Демченко просував тезу, що «харківські угоди» і російський флот в Криму – це стабільність для України.
«Чорноморський флот Російської Федерації не стане причиною для активізації терористичної діяльності в регіоні чи нестабільності в Криму. Обидві сторони пов'язані між собою серйозними зобов'язаннями. Обидві сторони зацікавлені в стабільній ситуації, як в двосторонніх відносинах, так і навколо флоту. (...) Обидві сторони мають намір докласти зусиль з тим, щоб чинне перебування російського Чорноморського флоту Російської Федерації на території України сприяло зміцненню загальноєвропейської і регіональної безпеки» – підкреслював дипломат.
Позиція комітету нацбезпеки тоді розділилася: семеро депутатів проголосували «за» ратифікацію «харківських угод» у ВР і семеро – «проти». Через це комітет рекомендував лише розгляд законопроєкту про ратифікацію у сесійній залі. Наступного дня, 27 квітня 2010 року, ВР більшістю проголосувала «за» ратифікацію цих угод.
Як повідомляв «Главком», паралельне розслідування у справі щодо «Харківських угод» веде Служба безпеки України. Зокрема, у серпні спецслужба оприлюднила низку повісток про виклик на допити колишніх і теперішніх високопосадовців у кримінальному провадженні за статтею «Державна зрада».
Слідчі дії мали проводитися з: народними депутатами від ОПЗЖ Юрієм Бойком і Віталієм Бортом, позафракційним обранцем IX cкликання Дмитром Шпеновим, першим заступником міністра інфраструктури України (2010-2014 роки) Костянтином Єфименком, народним депутатом кількох скликань і головою Державної митної служби України (2010-2012 роки) Ігорем Калєтніком, народним депутатом VI скликання Юлією Ковальовою, першим заступником Голови Верховної Ради VI скликання та тричі міністром юстиції Олександром Лавриновичем, Головою Верховної Ради (2008-2012 роки) Володимиром Литвином, головою Державної прикордонної служби України (2003-2014 роки), рідним братом колишнього спікера ВР Миколою Литвином, головою СБУ (2010-2013 роки) Валерієм Хорошковським, народним депутатом чотирьох скликань Василем Цушком, міністром фінансів (2010-2012 роки) Федором Ярошенком.
Зазначимо, що 11 березня Рада нацбезпеки і оборони доручила Службі безпеки України з’ясувати, як народні депутати шостого скликання Верховної Ради голосували за Харківські угоди у 2010 році та у разі підтвердження ознак державної зради – порушити проти них кримінальні справи за ст. 111 Кримінального кодексу України.
Нагадаємо, 21 квітня 2010 року у Харкові підписана «Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України», яка подовжила термін перебування ЧФ РФ у Севастополі до 2042 року, в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. У пресі ці домовленості отримали назву «Харківської угоди».
27 квітня 2010 року нардепи від опозиції спробували зірвати ратифікацію Харківських угод, однак зустрілися з небаченим досі тиском з боку влади.
Вже на початку засідання в залі розпочалася бійка між депутатами. Представники Партії регіонів нападали на опозиціонерів, не гребуючи відкритим насильством. У результаті бійок струс мозку отримав депутат Олесь Доній. У залі ВР з'явився дим через димову шашку. Однак голова Верховної ради Володимир Литвин під димовою завісою поставив на голосування питання про ратифікацію угоди.
«За» проголосувало 236 депутатів. Серед них були 160 депутатів від Партії регіонів, 27 депутатів від Компартії (весь склад фракції); 20 депутатів від блоку Литвина (весь склад); 13 позафракційних; 9 депутатів від блоку Тимошенко та 7 від фракції Ющенка «Наша Україна – Народна самооборона»
Через два тижні після анексії Криму, державна дума РФ денонсувала три україно-російські угоди 1997 року, що стосувалися параметрів поділу Чорноморського флоту, статусу його перебування в Україні, взаєморозрахунків з цього питання, і «Харківську угоду» 2010 року. 1 квітня 2014 року відповідний закон був схвалений Радою Федерації РФ і наступного дня підписаний президентом РФ Володимиром Путіним.
Коментарі — 0