Лісовий пояснив, чому провалив освітню реформу

Ексміністр освіти і науки Оксен Лісовий заявив, що реформа Нової української школи (НУШ) не вдалася через те, що зміни впроваджували лише на папері. В інтерв'ю Forbes Ukraine, на яке посилається «Главком», колишній урядовець заявив, що його команда прийшла на вже провалену реформу. За словами Лісового, на момент його призначення більшість українських шкіл показували лише «імітацію змін», тоді як сам навчальний процес залишався побудованим за старими радянськими принципами.

За словами Лісового, на момент його призначення більшість українських шкіл показували лише «імітацію змін», тоді як сам навчальний процес залишався побудованим за старими радянськими принципами.

«Ми прийшли на провалену реформу. Побачили імітацію змін. Вони впроваджувалися лише там, де було відповідальне ставлення шкіл, їхніх директорів або департаментів освіти», – сказав Лісовий в інтерв'ю Forbes Ukraine.

За словами Лісового, однією з головних проблем залишається те, що в багатьох школах не змінилися підходи до навчання. Він зазначив, що навчальний процес досі часто побудований за старою моделлю, коли вчитель дає готові відповіді, а учні мають їх відтворити, тоді як сучасна освіта має навчати дітей мислити.

«У багатьох освітян немає розуміння, що таке, приміром, шкільна лабораторія, окрема від класу. Ми взяли типові проєкти радянських шкіл і розробили гайдлайни, як реконструювати, облаштувати ті ж лабораторії», – зазначив Лісовий.

Ексміністр також вважає, що для розвитку природничої та математичної освіти недостатньо лише закупити обладнання. За його словами, без сучасних лабораторій, підготовки вчителів і переосмислення шкільного простору такі інвестиції не дадуть очікуваного результату.

«Найбільший виклик – небажання користуватися вже готовими гайдлайнами: беруть кошти й витрачають їх, як звикли. Залишаються незмінними світоглядні рамки. Приміром, коробочки з обладнанням ставляться на парти лише коли приїжджає міністр або ще хтось. Принцип освіти не змінився: є фронтальне розташування вчителя, є правильні відповіді, і діти повинні їх дати. У сучасному світі Google або ШІ можуть дати відповіді дітям. Їх потрібно навчити мислити, сформувати світогляд. Важливі бажання вчителя й амбіція», – сказав Лісовий.

Лісовий також прокоментував оптимізацію мережі шкіл. За його словами, для створення опорних закладів потрібно було вирішити проблему підвезення учнів. Він зазначив, що за час його каденції держава закупила всі шкільні автобуси, які могли виготовити українські виробники, а також виділила 3,5 млрд грн на ремонт доріг до шкіл. Водночас, за його словами, дорожня інфраструктура не належить до повноважень МОН, але її стан стримував оптимізацію мережі.

«Я чув від народних депутатів нарікання, що ми закриваємо школи в селах. Це популізм, пов’язаний з прагненням переобратися на округах. Людей у селах стає менше, бо немає доріг, роботи, інфраструктури. У сільську школу на 32 дитини, яка не може сформувати навіть футбольну команду, інвестиції дійдуть в останню чергу», – наголосив Лісовий.

За словами ексміністра, його команда підготувала фінальний етап реформи НУШ. Він зазначив, що у вересні 2027 року майже 2000 ліцеїв мають перейти на профільне навчання. Для цього у 2025 році розпочали передпілотування за участю 30 ліцеїв, а у 2026 році до пілотного проєкту долучаться ще 120 закладів. Вони отримають по 10 млн грн на модернізацію освітнього середовища.

Нагадаємо, Верховна Рада призначила Андрія Бутенка міністром освіти і науки України. На посаді глави Міністерства освіти і науки він змінив Оксена Лісового, який очолював відомство з березня 2023 року та працював у складі урядів двох прем'єр-міністрів.