Історія повертається: як окупанти скопіювали злочин Сталіна, підірвавши греблю у Каховці

Російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, розташовану вище по Дніпру від Херсона. І практично відразу почали звинувачувати в тому, що трапилося, Україну. Мовляв, внаслідок обстрілу гребля зруйнувалася. Але, біда: самі ж виклали момент вибуху. 

У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Факт руйнування гідротехнічної споруди підтвердили представники оперативного командування «Південь».

Ще у травні 2022 року екологи били на сполох, що в разі пошкоджень або незначної руйнації греблі Каховської ГЕС наслідки не будуть критичними для життя людей. Затопленню ж заселених територій, зокрема, Херсона, перешкоджатимуть плавні. Сьогодні ж Укргідроенерго повідомила, що внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС повністю зруйновано і станція відновленню не підлягає, а це означає шкоду для величезної кількості людей та спрвжній екоцид для природи України. 

Підрив греблі означає падіння води у Каховському водосховищі. І, отже, падіння рівня води в охолоджувачах Запорізької АЕС. Ось на це Москва тиснутиме, повторюючи свій ядерний шантаж.

Циклічність історії 

Цікаво, подібний інцидент уже був в історії 82 роки тому, коли Сталін наказав підірвати греблю Дніпрельстану 18 серпня 1931 року. Тоді щоб приховати свій черговий злочин, радянська влада сформувала міф про те, що дамбу начебто зруйнували німці.

Увечері 18 серпня 1941 році німці вийшли до Дніпра й почали обстрілювати лівий берег. Командир полку НКВС, відходячи разом з начальником відділу воєнно-інженерного управління Південного фронту, дали команду військовому інженеру, який прибув з Москви з двома саперами, зруйнувати греблю.

«Історії про 20-метрову водяну хвилю, яка буцімто накрила й змила прибережну міську смугу, плавні Хортиці та дійшла до Марганця і Нікополя, що розташовані майже за 80 кілометрів вниз за течією Дніпра, – це здебільшого плітки. Розслідування тих подій ніхто так і не проводив. Розслідування тих подій ніхто так і не проводив. Точної кількості людських жертв не підраховували», – каже запорізький історик Володимир Лініков.

У 1941 році щоб не допустити прориву Вермахту була підірвана ДніпроГЕС. Результат – десятки тисяч жертв серед мирного населення. А Вермахт? А вони стояли на правому, високому березі Дніпра. Тобто логіка Кремля – убити своїх, щоб затримати ворога. 

«30 серпня 1941 року близько 20 години у Запоріжжя відбувся потужний вибух. В результаті було затоплено більшу частину острова Хортиця, прилеглих районів Запоріжжя та сіл навколо міста.За підрахунками наших істориків, внаслідок трагедії загинуло близько 100 тисяч людей, серед яких 80 тисяч –  прості мешканці міста і околиць та біженці», – пояснює на на своїй сторінці у Facebook український політик  лідер політичної партії Громадський рух «Рідна країна» Микола Томенко.

Розпорядження на підрив Дніпрогесу було дано підполковником Петровським і військовим інженером із Москви Еповим. Як твердять дослідники, спроба звинувати лише цих двох осіб у самоуправстві не відповідає дійсності. Адже була шифрограма за підписами Сталіна і начальника Генштабу Шапошнікова «У випадку крайньої потреби дозволяється здійснити  підрив Дніпрогесу». Для цього із Москви транспортними літаками було доправлено 20 тонн толу, а виконавці Петровський і Епов організували закладку вибухівки в греблю. Звісно, місцеву владу, а тим паче місцевих жителів, ніхто й не збирався попереджати.
«Після цього злочину Сталіна і К. було заборонено говорити про справжніх організаторів та виконавців підриву Дніпрогесу, а все списали на нацистів. Нині, 82 роки по тому, російська орда країни-терориста військового злочинця Путіна – учня Сталіна, «повторила знову» свій злочин на території України, але вже тепер на Каховській ГЕС», – вважає Томенко.

За його словами, нинішня російська пропаганда, яка діє за лекалами пропаганди комуністичних часів СРСР, буде звинувачувати у цьому злочині Україну. Тож наше завдання не лише інформувати світ про справжніх злочинців, а й всіляко сприяти криміналізації в країнах ЄС відповідальності за екоцид.

Микола Томенко нагадав, що  31 березня 2023 року Європейський парламент вже ухвалив рішення про необхідність включення Екоциду до Директиви ЄС про захист довкілля за допомогою кримінального права. Екоцид пропонується визначати, як тяжкий злочин з урахуванням завдання шкоди довкіллю, яка є всеохоплюючою, довготривалою і непоправною. «Нині потрібно, щоб таке ж рішення ухвалили Європейська Рада та Європейська Комісія. Це в свою чергу дасть правові підстави для розширення звинувачення РФ у Міжнародному Кримінальному суді і за екоцид», – підсумував він.

Нагадаємо, Каховське водосховище – за 5 км від міста Нова Каховка Херсонської області, яка зараз окупована, є останнім щаблем у каскаді Дніпровських гідроелектростанцій. Споруда забезпечує регулювання стоку Дніпра для забезпечення певної частини півдня України електрикою та водою.