Як не з’їхати з глузду в блекаут? Психолог нагадала українцям про досвід буремних 90-х
«Ми маємо подбати про свій психологічний стан, мінімізувати стихійні переживання»
Українці вже переживали блекаут у кінці 90-х, і витримати це випробування легше в гурті, спілкуючись та вигадуючи різноманітні забави. Про це в інтерв’ю «Главкому» нагадала професорка кафедри теоретичної та практичної психології Львівської політехніки Олена Лещинська.
«Який вихід? Гуртуватися! Я у той період проживала у гуртожитку. Ми з сусідами збиралися разом і вирішували, до кого «ідемо на свічку». Були якісь розмови, дискусії, забави для дітей – те, що можна робити, коли немає електрики», – зауважила психологиня.
За словами фахівчині, слід подбати про свій психологічний стан, мінімізувати стихійні переживання. Треба, як і раніше, регулярно харчуватися, подумати, з ким із друзів зустрітися, де побути разом. Тобто якось перетворити блекаут на події, які не несуть негативного настрою і не дають відчуття безвиході.
«Якщо ми говоримо про неприємні емоції, їм треба протиставляти приємні. Коли нам холодно – ми лікуємось теплом, коли нам смутно і самотньо на душі – ми лікуємося спілкуванням та взаємодією з іншими людьми. Можна також подумати, кому гірше у цей момент і допомогти йому», – зауважила Олена Лещинська.
Є такий психологічний лайфхак, нагадує професорка, що будь-яку ситуацію, яка лякає та напружує, треба додумати до кінця: оце добре, оце погано, як буде потім – і врешті-решт ми приходимо до висновку, що нічого, прорвемося.
Нагадаємо, багатьом українцям важко подолати тривожність під час війни, але існують методи, що можуть полегшити цей стан. Психолог Юлія Ворман дала деякі поради, які допоможуть подолати тривогу та заспокоїтися.
Також українці пройшли всі стадії прийняття реальності, яка відбулася у лютому. Але реальність постійно змінюється. Тому наразі серед суспільства закріплюється, фіксується, трансформується невротизація.
Читайте також:
Коментарі — 0