Які громадські організації отримали право забронювати 100% своїх працівників: список

Які громадські організації отримали право забронювати 100% своїх працівників: список
Переважну більшість у «Переліку представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення» складають українські представництва іноз
фото: Чернігівський обласний ТЦК та СП

До «щасливого списку» потрапили, зокрема, «Опора», «Трансперенсі Інтернейшл Україна», «Українська Гельсінська спілка з прав людини», «Всеукраїнська Аграрна Рада» та «Підтримка діяльності Ради бізнес-омбудсмена»

До переліку представництв донорських установ, виконавців міжнародної технічної допомоги увійшли 133 організації, працівники яких повністю заброньовані від мобілізації. Серед них – 21 громадська організація (ГО). Про це повідомив Кабінет Міністрів на запит видання «Українські Новини».

Переважну більшість (86 пунктів) у «Переліку представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення» складають українські представництва іноземних компаній і організацій. Також туди потрапили лише 21 з сотень українських «грантових» громадських організацій, шість благодійних фондів і 20 комерційних підприємств та компаній. 

На відміну від співробітників органів прокуратури, поліції, або ДСНС, де чітко передбачений ліміт броні в 50% від загальної кількості військовозобов’язаних, для зазначеного переліку  використане формулювання «Не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню».   

Переважну частину переліку – 86 зі 133 пунктів, або 65% – складають іноземні організації та установи. Сюди не включаються дипломатичні установи чи представництва міжнародних організацій, «бронювання» яких віднесено до сфери МЗС, а також ті ГО, які потрапили до сфери «бронювання» Мінреінтеграції. 

Також у переліку – організації зі США, Великобританії, Канади, Японії, країн ЄС – від потужних американських ІРІ та НДІ, до невеликих, які в тому чи іншому вигляді надають донорські кошти для відбудови України та програм розвитку громадянського суспільства. Деякі з них потрапили до переліку двічі: окремо українським представництвом материнської іноземної організації і окремо українською самостійною юридичною особою, яка входить до мережі – як, наприклад, Інтерньюс Нетворк, США (пункт 55) та Громадська організація «Інтерньюз-Україна» (пункт 23).

Потрапили до переліку і шість українських благодійних фондів: «Благодійний фонд «Право на захист», «Альянс громадського здоров’я», «Український жіночий фонд», «Фонд східна Європа», Національний фонд досліджень України та Український фонд соціальних інвестицій.

Суто ГО в переліку 20. Сфери, у яких працюють організації, різні – від економічних та суспільно-політичних стратегій до гастротуризму. Серед них: «Опора», «Трансперенсі Інтернейшл Україна», «Українська Гельсінська спілка з прав людини», «Всеукраїнська Аграрна Рада», «Підтримка діяльності Ради бізнес-омбудсмена». 

Деякі організації увійшли до переліку двічі – окремими частинами. Так, після резонансу президент Київської школи економіки (KSE) Мілованов пояснював, що під «бронь» потрапляють не викладачі школи, а фахівці дослідницького інституту, що існує при школі. Насправді ж у переліку окремо присутні і ГО «Інститут Київська школа економіки» (пункт 22), і приватна установа «Університет «Київська школа економіки» (пункт 96).

Також до преліку потрапили «ДІКСІ ГРУП», ІСАР «Єднання», «Розвиток громадянських компетентностей в Україні», «Українська Академія Лідерства», УНЦПД, «Центр демократії та верховенства права», «Центр економічної стратегії», «Центр політико-правових реформ», «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», «Фонд архітектури реформ в Україні».

«Особняком у переліку стоїть державна установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (пункт 42). Ймовірно, для неї не знайшлося місця в списках за іншими численними категоріями «бронювання», – пише видання.

Потрапили до переліку і два міські підприємства теплокомуненерго – з міст Дніпро та Кривий Ріг. Також у ньому – приватна фірма «Гарде» з Житомирщини, яка спеціалізується на геодезичних дослідженнях, але в переліку її сфер діяльності велике місце займають виробництво їжі та харчових продуктів і навіть «оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». 

Увійшли до переліку й українські представники іноземних компаній: ТОВ «Айсі консулентен», ТОВ «Делойт і Туш», «Делойт енд Туш ЮСК», «Делойт Технологічні Послуги», «Міамото Інтернейшнл Україна», «Соджітз Авто Україна», «Ежіс Україна». Тут є компанія з будівництва очисних споруд «Акваполімер Інжиніринг», будівництва трубопроводів «Вік технології», оптової торгівлі машинами та устаткуванням «Коменергосервіс» та екологічного консалтингу «СДМ Інжинірінг Україна». А також будівельні компанії та забудовники «КСМ-Груп», «Сан Сістемс Девелопмент», «Авєга» та «Ремс-Строй».

Нагадаємо, що Міністерство економіки визнало критично важливими понад 700 підприємств, установ і організацій.

До слова, Міністерство оборони працює над створенням послуги «єБронювання». Вона найближчим часом стане доступною для підприємств. 

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: