Керівник МЗС заявив, що Україна більше не переглядатиме закон про освіту

Україна виконала рекомендації Венеціанської комісії й не буде більше змінювати закон «Про освіту» на вимогу інших країн. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час спільної з главою МЗС Румунії Богданом Ауреску пресконференції, повідомляє Укрінформ.

«Коли закон «Про освіту» був ухвалений, Венеціанська комісія Ради Європи висловила низку зауважень до нього, Україна внесла зміни до цього закону і виконала рекомендації Венеціанської комісії. Ми не плануємо більше змінювати цей закон, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн, але ми абсолютно налаштовані забезпечити імплементацію цього закону таким чином, щоб інтереси України і конкретно в цьому випадку інтереси Румунії були захищені», – сказав Кулеба.

Міністр нагадав, що перехід на нову систему освіти для шкіл з мовою викладання національних меншин перенесений на 2023 рік, і ще є час, щоб забезпечити адаптацію.

«Україна налаштована вирішувати в дусі взаємної поваги до національних інтересів України та Румунії всі проблемні питання, включаючи такі чутливі, як питання національних меншин. Ми поважаємо позицію Бухареста щодо питань захисту прав національних меншин, я бачу, що Бухарест поважає позицію Києва в цьому питанні і ми готові вести діалог», – підкреслив очільник українського МЗС.

Як повідомлялося, в Україні 28 вересня 2017 року набув чинності закон «Про освіту», який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська.

Протягом останні трьох років різні країни, здебільшого Угорщина, мали претензії до нашого Закону. Зокрема, до вимог угорців і болгар приєднались євреї.

18 березня цього року набув чинності Закон «Про повну загальну середню освіту».  

У Міністерстві освіти наголошували, що учні отримують можливість будувати індивідуальні освітні траєкторії, вибирати навчальні предмети і мати більше прав для учнівського самоврядування. Батькам учнів закон надає гарантії безпечного середовища для дітей, зокрема - гарантії захисту від булінгу, а також право ініціювати позаплановий інституційний аудит в школі.

Документ надає вчителям реальну автономію у створенні програм, розробці систем оцінки, відкриває широкі можливості для підвищення кваліфікації та зростання їх зарплати.

Закон також встановлює нові підходи до призначення директорів шкіл, надає більше можливостей для посилення шкіл педагогами і вводить педагогічну інтернатуру для молодих вчителів.

Угорщина пред’являє претензії до України через два закони, що були прийняті у 2017 (Закон про освіту) і 2019 (Закон про функіонування української мови як державної) роках.