Хвилина мовчання: згадаймо бойового медика Андрія Ганкевича

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Ганкевича.

Його стихією були аеропорти. Андрій Ганкевич – керівник проєкту злітної смуги львівського летовища. Його життям була сім‘я – щасливий чоловік і батько 4 дітей. Він міг залишитися вдома, в умовній безпеці, але обрав боротьбу за Україну.

Бойовий медик Андрій Ганкевич, позивний Хенк, загинув 5 липня 2022 року у бою з російськими окупантами на Харківщині. Захиснику було 45 років.

Андрій народився у місті Самбір Львівської області. Закінчив Національний лісотехнічний університет. Був членом Національної скаутської організації України «Пласт», співзасновник 61-го куреня юнаків імені О. Тисовського.

Під час підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року чоловік працював у ДП «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту «Донецьк». Був нагороджений почесною грамотою Кабінету Міністрів України за особистий внесок у підготовку об’єктів інфраструктури до фінальної частини чемпіонату.

У 2014 році виконував обов’язки директора аеропорту. Засновник і директор товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг і проєктування». Любив волейбол та подорожі.

З початком повномасштабного вторгнення Андрій став на захист України від російських окупантів. Його словами були: «Хто, як не я». Служив у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Був бойовим медиком.

Посмертно солдат Ганкевич нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника на Личаківському кладовищі у Львові.

Вдома на Андрія чекали дружина і четверо дітей.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.