Хвилина мовчання: згадаймо письменника Артема Довгополого
28-річний поет не встиг видати власної збірки – він загинув у бою з росіянами біля Бахмута на Донеччині
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Артема Довгополого.
«Повернуся на землю коником,
Бо колись був неспинним вершником…»
Це рядки з поезії Артема Довгополого. Молодий автор писав романтично, легко, а разом із тим – по-філософськи глибоко. Його вірші ввійшли до колективних збірок, а власної видати так і не встиг. Артем Довгополий загинув 4 серпня в бою біля Бахмута на Донеччині. Йому було 28 років.
Артем народився у Конотопі. Закінчив 9 класів і здобув фах залізничника в Конотопському інституті Сумського державного університету, потім закінчив харківський Український державний університет залізничного транспорту.
«Артем любив аналізувати художні твори, у яких головний персонаж поставав перед моральним вибором. Артем завжди брав активну участь в обговоренні цього вибору, його правильності», – пригадують у коледжі, де навчався хлопець.
Артем був творчою людиною. Під час навчання почав писати вірші. Був членом Конотопської літературної студії «Джерела», лауреатом численних конкурсів. Мав хист до ремонту музичних інструментів, грав на гітарі. Має публікації у колективних збірках «Конотоп молодий» (2009), «Джерел натхненна сила» (2013).
Товариш Артема розповів, що хлопець був справжньою людиною у всіх сенсах цього поняття. «І другом був справжнім… Ми завжди були на зв'язку. Це було нормально для нас подзвонити серед ночі та поділитися враженнями про фільм, книгу, альбом або прочитати одне одному щойно написаний віршик. Тепер часто, коли дзвонить телефон, думаю: чи раптом не він? А тоді наче холодною водою обливає усвідомлення, що так уже не буде… Під час останніх наших розмов він часто говорив, що не повернеться з війни. Наче знав, що йому недовго лишилося», – пригадав друг військового.
Після навчання Артем пішов служити у Державну прикордонну службу України. 13 лютого 2022 року у Долгополого закінчився контракт.
Однак вже 1 березня він повернуся до армії, щоб захищати Україну від російських окупантів. Робив це він у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського ЗСУ. Обійняв посаду заступника командира взводу.
«Артем був чудовим поетом, лауреатом численних конкурсів, відвідував конотопську літстудію «Джерела». У 2015 році він став одним із переможців обласного конкурсу молодих літераторів, і я із задоволенням включив його вірші до збірки «Орфей-2015». Сьогодні вони звучать зовсім інакше», – написав Сергій П’ятаченко.
«Чесний, сміливий, надійний, щирий, мужній, відважний, вірний товариш, люблячий син, талановитий поет – таким він залишиться в серцях бойових побратимів, в серцях рідних та близьких. Пішов з життя молодий юнак, який ще не встиг достатньо звідати смак життя. Його життя – як спалах зірки. Кому потрібна ця страшна війна, на якій гинуть кращі», – написали на сторінці Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0