Хвилина мовчання: згадаймо майданівця та сина відомого дисидента Василя Мармуса
Коли почалась повномасштабна війна, чоловік не зміг залишатись осторонь та пішов служити добровольцем
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Василя Мармуса.
Чоловік народився 1992 року в місті Чортків на Тернопільщині. Його батько Володимир був дисидентом, членом легендарної «Росохацької групи», яка в ніч на 22 січня 1973 року вивісила у Чорткові українські прапори.
Василь закінчив Чортківську школу №5. Навчався у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка та Прикарпатському військово-спортивному ліцеї. Захоплювався українською історією та музикою.
Він змалку навчився любити Україну та знав ціну нашої незалежності, адже виріс у знаній патріотичній сім’ї. Його батько, Володимир Мармус, відомий громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольних змагань, член легендарної «Росохацької групи», яка в ніч на 22 січня 1973 року вивісила у Чорткові українські прапори. За це його засудили до шести років позбавлення волі у колонії суворого режиму з наступним засланням на п'ять років.
Василь Мармус брав участь у Революції Гідності: був одним із перших, хто захищав наметове містечко на барикадах під час штурму правоохоронцями.
Коли почалась повномасштабна війна, він вирушив на війну добровольцем. Приєднався до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригаді.
30-річний десантник Василь Мармус загинув 12 вересня 2022 року, під час деокупації Харківської області.
Усі, хто знав військового, в унісон твердять, що позитивнішої та кращої людини за нього – не знають. Він завжди з азартом брався за нові справи та все доводив до кінця.
Веселий, життєрадісний, «душа компанії» – так характеризують бійця його друзі та близькі. Своє життя чоловік просто не уявляв без музики, тому навіть на передовій піднімав бойовий дух побратимів піснею.
Загалом Василь грав на багатьох інструментах, зокрема, акордеоні, бандурі, губній гармоніці, неперевершено грав на тромбоні. Був учасником гурту «Октава», для якого написав різдвяну колядку «Свята ніч».
Від 2021 року був членом Тернопільської кінокомісії (мріяв створити філію у Чорткові). Зіграв роль енкаведиста в національному неігровому фільмі «Марія».
У 2022 році перед вторгненням окупантів Василь присвятив батькові Володимирові пісню «Брати по неволі».
Коментарі — 0