Попри контузії та поранення, воїн все одно повертався у стрій. Згадаймо Вадима Ефу
![Попри контузії та поранення, воїн все одно повертався у стрій. Згадаймо Вадима Ефу](/img/article/10422/5_main-v1738017946.webp)
Воїн був нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни» та «Ветеран війни», отримав статус учасника бойових дій
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Вадима Ефу.
18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Костянтинівка Краматорського району Донецької області, Вадим Ефа загинув, захищаючи мир і спокій українського народу. Про це стало відомо з петиції, опублікованої на сайті президента України родиною захисника.
Вадим народився 18 липня 1993 року в селі Іванівське Новомиколаївського району Запорізької області, де виріс і виховувався в родині справжніх патріотів. Він служив на посаді старшого солдата першого відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів першого мотопіхотного батальйону військової частини А1302 (93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»).
![На військову службу за контрактом Вадим Ефа був призваний 29 серпня 2019 року](/img/forall/u/339/1/474560845_1322212199089515_6671916780627687655_n.jpg)
За словами В'ячеслава Ефи, брата захисника, під час своєї служби у Збройних Силах України Вадим Ефа виявив мужність, відданість і високий професіоналізм, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.
![Вадим Ефа був нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни» та «Ветеран війни», отримав статус учасника бойових дій](/img/forall/u/339/1/474124528_1320809022563166_114686240515813051_n.jpg)
У захисника були поранення та контузії, але він все одно повертався в стрій, щоб виконувати поставлені завдання та підтримувати побратимів. На військову службу за контрактом був призваний 29 серпня 2019 року.
Вадим Ефа був нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни» та «Ветеран війни», отримав статус учасника бойових дій.
«Його побратими високо цінували його мужність, відданість і людяність. Вадима щиро любили та поважали за його підтримку, доброту й готовність допомогти в найважчі моменти. За час служби він воював на різних напрямках російсько-української війни, демонструючи найкращі якості українського воїна», – розповів брат воїна.
18 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання в населеному пункті Костянтинівка Краматорського району Донецької області, Вадим загинув, захищаючи мир і спокій українського народу.
![18 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання в населеному пункті Костянтинівка Краматорського району Донецької області, Вадим загинув](/img/forall/u/339/1/470873981_512568218462661_3852694827229842996_n.jpg)
У нього залишилися батьки, дружина, брат, сестра та двоє малолітніх дітей – син і донька.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0