Мав непересічний письменницький та поетичний хист. Згадаймо Сергія Зайцева
Автор монографії та низки статей, Сергій Зайцев, зробив значний внесок у вивчення історії національно-визвольних змагань 1917-1921 років
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Зайцева.
Старший лейтенант Сергій Зайцев, позивний Історик, загинув від кулі російського снайпера 28 грудня 2022 року у селі Кліщіївка Донецької області. Захиснику назавжди залишилося 32. Про це повідомив Львівський університет.
Сергій народився у місті Нікополь на Дніпропетровщині. Змалку цікавився історією українського козацтва, захоплювався патріотичною та історичною літературою.
У 2010 році Сергій вступив на історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2014 році, коли російські загарбники напали на Україну, Сергій, будучи студентом четвертого курсу, зголосився добровольцем захищати Україну на фронті. Згодом як офіцер він був призваний до Збройних сил України.
З 2010 року мешкав у Львові. Автор монографії та низки статей, зробив значний внесок у вивчення історії національно-визвольних змагань 1917-1921 років. Мав непересічний письменницький та поетичний хист.
Після закінчення активної фази бойових дій на Сході Сергій завершив навчання на історичному факультеті і вступив до аспірантури на кафедру історичного краєзнавства. Сергій успішно працював над дисертацією, досліджуючи тему «Повстансько-партизанський рух на Катеринославщині 1917- поч. 1920-их рр. (військовий аспект)». Восени 2021 року його наукову роботу рекомендували до захисту, який, однак так і не відбувся.
Офіцерську підготовку проходив у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Боротьба за Україну для нього розпочалася із Революції Гідності. У 2014-му чоловік вирушив на фронт студентом-добровольцем. Воював у батальйоні «Київ-2», а потім – у 10-ій гірсько-штурмовій бригаді.
Під час повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини, долучившись до складу 60-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у визволенні Херсонської області. Обіймав посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Нагороджений відзнакою президента «За участь в антитерористичній операції», а також нагрудним знаком «Учасник АТО».
«Сергій був добрим сином, люблячим чоловіком і батьком, вірним другом, справжнім патріотом та надзвичайно чесною людиною, розсудливим і мудрим командиром. Поняття страху для нього було немислимим, а офіцерська честь важливішою за життя. Його відважність була прикладом для побратимів. Це велика втрата для сім'ї, науки, українського війська і усіх, хто знав Сергія…», – сказала дружина Василина.
Поховали воїна на Марсовому полі у Львові.
У Сергія залишилися мама, дружина і донька.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0