Чи коронавірус став заразнішим

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Чи коронавірус став заразнішим

Дискусії про те, чи у нового коронавірусу можуть з’явитися небезпечні мутації, які зроблять його ще заразнішим, тривають із початку пандемії

У журналі Cell вийшло дослідження, автори якого проаналізували мутацію у спайк-білку SARS-CoV-2 – шипах, які оточують вірус, завдяки яким він прикріпляється до клітини, – і дійшли висновку, що завдяки ній коронавірус справді став заразнішим. Це дослідження, однак, викликало значні дискусії серед науковців ще на етапі препринтної публікації. І хоча воно пройшло рецензування, вірусологи все-таки далекі від консенсусу про те, як потрібно тлумачити його результати.

У цій статті йдеться про те, що зміна однієї амінокислоти – аспарагіну на гліцин – у спайк-білку коронавірусу може відігравати ключову роль у тому, наскільки цей патоген є заразним. «Спайк-білок відіграє критично важливу роль у біології вірусу», – стверджує Бет Корбер, біологиня з Національної лабораторії у Лос-Аламосі та провідна авторка дослідження.

Корбер та її колеги дійшли такого висновку, проаналізувавши два штами коронавірусу – з мутацією і без неї – одразу на кількох рівнях. Спершу вони статистично показали, як мутований коронавірус – так званий «G-штам» – став панівним одразу на кількох континентах, як порівняти з оригінальним коронавірусом із Вуханя, що відомий як «D-штам». Після цього дослідники порахували концентрацію віріонів у пацієнтів, які заразилися обома штамами. Виявилось, що G-штам продукував більшу кількість вірусних частинок, ніж D-штам (водночас дослідники вказують, що кількість госпіталізацій після зараження обома штамами була приблизно однаковою). Насамкінець команда створила гібридні патогени, приєднавши спайк-білки обох цих штамів до інших вірусів, які теж викликають інфекційні хвороби. Коли науковці інфікували цими гібридними вірусами людські клітини у лабораторній посудині, виявилося, що носій G-мутації справді був заразнішим.

Дослідження вірусу у чашці Петрі – це, однак, не те саме, що його дія «в полі». «Потрібно бути дуже обережним з тим, наскільки широко можна інтерпретувати ці результати», – каже Емма Годкрофт, епідеміолог із Базельського університету (Швейцарія).

Автори дослідження стверджують, що їхні висновки аж ніяк не означають, що теперішні спроби створити вакцини та ліки проти коронавірусу, які здебільшого беруть за основу оригінальний D-штам, позбавлені сенсу. «Але ви повинні уважно перевірити ці мутації і з’ясувати, що вони означають, адже ви хочете, щоб ліки та вакцини діяли проти сьогоднішнього вірусу, а не вчорашнього», – каже Корбер.

Водночас інші дослідники переконані, що до висновків команди Корбер потрібно ставитися дуже обережно. Зокрема, Натан Ґрубо з Єльського університету та його колеги опублікували статтю у тому ж випуску журналу Cell, в якій вказали на обмеження та альтернативні інтерпретації цих результатів. Інші вчені дебатували з нею в соціальних мережах, як тільки стаття з’явилася у препринтній редакції.

Зокрема, стаття Ґрубо доводить, що коли один штам поширюється більше, ніж інший, це не обов’язково означає, що він заразніший. Дослідники стверджують, що переважання G-штаму над D-штамом можна пояснити випадковістю. Вони додають, що у випадку SARS-CoV-2 «меншість інфікувань відповідальна за більшість випадків поширення», а більшість локальних спалахів відбулася саме за участі G-штаму. Також можливо, що цей штам (який з’явився в Європі) частіше потрапляв в інші частини світу разом з інфікованими мандрівниками. «Розплутування цього клубка – це надто складне завдання», – стверджує Емма Годкрофт, акцентуючи на великій кількості чинників, які впливають на поширення нового вірусу.

Якщо говорити про кількість віріонів обох штамів, які виявили в організмі пацієнтів, то головний недолік методу команди Корбер полягав у тому, що вона не рахувала активні вірусні частинки в період загострення хвороби, – стверджує Вінцент Раканієлло, вірусолог з Колумбійського університету, який не брав участі в жодному з досліджень, опублікованих у Cell. За його словами, у перебігу вірусної інфекції є період, коли вірус активно поширюється в організмі, але згодом інфекція, власне, призупиняється, а в тілі ще досить довго залишаються деградовані вірусні частинки. Метод, який застосувала Корбер, рахував саме ці деградовані частинки, а не віріони, які активно поширюються, «тож це недостатньо добрий експеримент, щоби зробити висновок про те, що один штам заразніший, ніж інший», – резюмує Раканієлло.

Досі невідомо, чи потенційні вакцини та ліки такі ж ефективні проти G-штаму, як і проти D-штаму. Але команда Корбер доводить, що людський організм однаково продукує антитіла проти обох цих штамів. «Це досить обнадіює, хоча потрібно провести ще багато роботи», – каже дослідниця.

Ці дебати, найімовірніше, триватимуть і надалі, оскільки ще низка досліджень вказують на те, що G-штам може бути заразнішим. Але стаття Корбер поки що єдина, яка пройшла рецензування.

«Ці дебати між вченими – нормальне явище, адже саме так наука розвивається», – стверджує Годкрофт.


Karen Kwon
Second Coronavirus Strain May Be More Infectious—but Some Scientists Are Skeptical
Scientific American, 16/07/2020
Зреферував Є. Л.

25.07.2020

Джерело: Zbruc


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies