Чи вплине на УПЦ (МП) закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних з РФ

Верховна Рада проголосувала за заборону релігійних організацій, які пов’язані з Росією. Депутати підтримали законопроєкт, але поки – у першому читанні, тож на нього ще чекають правки та додаткове голосування. Суспільне розповідає, як буде працювати цей закон, як вплине на діяльність УПЦ (МП) та чи порушує він свободу віросповідання.

Що це за законопроєкт

Цей документ розробили за дорученням РНБО та зареєстрували у Верховній Раді ще у січні 2023-го. Проголосувати за нього вдалось тільки через 10 місяців. Такий повільний розгляд нардепи від «Слуги народу» пояснюють тим, що деякі їхні колеги затягували процес: «І сьогодні (19 жовтня 2023-го – ред) представники цієї групи (всередині фракції «Слуга народу» – ред.) намагалися переконати керівництво, що у них є підписи 86 депутатів, які не будуть голосувати», – розповідає депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв.

Законопроєкт передбачає, що релігійні організації не можуть мати «керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України». Такі релігійні організації цим законом не будуть заборонятися, він лише дає можливість перевіряти їхню приналежність до Росії.

Хто буде перевіряти церкви

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Працювати це буде так: спочатку будуть проводитись релігієзнавчі експертизи, говорить голова служби Віктор Єленський. Якщо вони виявлять зв’язок з РФ, у релігійної організації буде місяць, щоб його усунути. Інакше – держслужба буде звертатись до суду про припинення діяльності релігійної організації.

«Це демократична процедура, коли останнє слово залишається за судом і це прийнятна процедура, про яку говорили й на Всеукраїнській раді церков та релігійних організацій», – каже Єленський.

Але законопроєкт ухвалений тільки у першому читанні, тож на нього чекатимуть можливі правки. За словами Потураєва, будуть розглядати й пропозиції від СБУ. Там – розширений перелік правопорушень, за якими можуть заборонити релігійну організацію. Так, наприклад, за пропозицією СБУ релігійні організації можна буде забороняти, якщо їхніх високопоставлених представників помітять в розв’язуванні, веденні або пропаганді війни, підготовці терактів, геноциді та інших злочинах воєнного часу.

Чи не порушує цей закон свободу віросповідання

УПЦ (МП) заявила, що законопроєкт «не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України» та що «ані релігієзнавча експертиза, ані кримінальні провадження, ані національна безпека не є підставою не лише для заборони, а й для обмеження права на свободу віросповідання».

Про це говорить і частина депутатів, що не голосували за законопроєкт. Наприклад, Юрій Бойко – нардеп від колишньої «ОПЗЖ», назвав його «втручанням держави у справи церкви».

Віктор Єленський пояснює, що керівні центри в Росії тієї чи іншої української релігійної організації – не є частиною віросповідання: «Ми не говоримо, що ви повинні відмовитись від православної віри, чи її символу. Ми говоримо, що ви повинні розірвати зв‘язки з центром, що закликає вбивати українців».

Чи йдеться тільки про заборону УПЦ (МП)

У законопроєкті немає конкретних назв. В Україні були й інші релігійні організації, які мали зв‘язки з Росією, говорить Віктор Єленський. Але в самій УПЦ (МП) заявили, що «медійне та політичне супроводження свідчать про те, що цей закон будуть застосовувати до УПЦ».

Раніше УПЦ (МП) неодноразово запевняла, що є незалежною українською церквою та немає відношення до РФ. В травні минулого року церква засудила військову агресію Росії проти України, а пізніше заявила, що буде діяти як самостійна церква.

Проте релігієзнавча експертиза, яку провели у січні 2023-го за дорученням РНБО, знайшла у статуті УПЦ (МП) посилання на грамоту колишнього патріарха РПЦ Олексія ІІ. В ній прописано, що УПЦ (МП) є частиною Російської православної церкви (РПЦ).

«Розриву між УПЦ (МП) і РПЦ не відбулось. Це структурний підрозділ цієї церкви, тому він виконує завдання, які ставляться із московського центру, – говорить релігієзнавець Олександр Саган. – Маємо деполітизувати цю церкву, забезпечити, щоб люди ходили не в політичну, а в релігійну організацію».

Коли запрацює законопроєкт

За словами Микити Потураєва, прийняти його у другому читанні Верховна рада може вже у грудні 2023-го. Після – можливі перевірки релігійних організацій. Проте просто заборонити ту чи іншу з них – неможливо, говорить релігієзнавиця Людмила Филипович:

«У нас за законом вся церква немає статусу юридичної особи. Такий статус має окремий монастир, парафія, чи видавництво. Якщо суд доведе, що діяльність (конкретного – ред) монастиря є антиукраїнською, його можуть закрити».

На її думку, суди будуть зобов'язані розглядати окремі позови проти окремих громад.

«Кожна церква в Україні є мережевою організацією. Але ми ж розуміємо хто відповідає за підтримання і збереження зв‘язків. Тобто це керуючі органи, скажімо, вузлові. З ними й потрібно працювати», – говорить Микита Потураєв.

Андрій Стасюк, Суспільне