«Феміда 2.0»: родина Злочевських з подачі Держгеонадра може отримати державне родовище газу?
Родовище, яке не продають: хто виграє від відмови Держгеонадр виставити Стинавське на аукціон – і до чого тут Злочевський?
Чому держава втрачає 1,5 млн грн щодня і до чого тут одіозний ексміністр, фігурант справи про рекордний хабар Микола Злочевський? Після того, як РНБО запровадила санкції проти «Бориславської нафтової компанії», а Держгеонадра анулювали її спецдозвіл на Стинавське родовище, контрольована державою «Укрнафта» запропонувала виставити ділянку на аукціон. Але отримала відмову. Однією з підстав стало накладання контурів із сусіднім Семигинівським родовищем, право на яке має ТОВ «Парі Нафтогаз» – компанія дочок того самого Злочевського.
«СтопКор» дослідив документи, наявні у відкритому доступі, й спробували з’ясувати, чому дозвіл на поклади, що залягають глибше, раптом став перешкодою для продажу верхнього родовища.
Санкції і анулювання: як Стинавське родовище залишилося без надрокористувача?
2 липня 2026 року РНБО ухвалила рішення про санкції проти низки суб’єктів, яке президент Володимир Зеленський увів у дію указом № 704/2026 від 3 серпня.
Як повідомляло медіа Liga.net, до переліку потрапило ТОВ «СП «Бориславська нафтова компанія» (БНК), яке розробляло Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині.
Спершу дію спецдозволів БНК обмежили на 10 років, і 18 серпня Держгеонадра зупинили єдиний дозвіл компанії – №1211. Проте вже 20 серпня РНБО змінила рішення, зробивши обмеження безстроковим (указ № 747/2026).
Як повідомило видання NADRA.info, 18 вересня наказом № 449, який підписав т. в. о. Голови Держгеонадра Сергій Власенко, спецдозвіл №1211 анулювали остаточно (див. також додаток до наказу).
Як уточнює видання «Еспресо.Захід», дозвіл, про який ідеться, діяв на видобування нафти й газу в інтервалі глибин 2800–3600 м.
Чому це важливо?
Стинавське – одне з ключових нафтових родовищ країни: у звіті Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) за 2020 рік воно назване серед найбільших нафтових родовищ України.
За даними БНК, у першому півріччі 2026 року компанія щодня видобувала в середньому близько 43 т нафти та 68 тис. куб. м газу і щоденно сплачувала до бюджетів понад 1,5 млн грн. У перерахунку на рік це приблизно 15,7 тис. т нафти й 25 млн куб. м газу.
Після санкцій, як повідомляє видання Liga.net, видобуток зупинили.
«Укрнафта» просить аукціон – Геоінформ радить відмовити
Логічним кроком після анулювання було б виставити ділянку на відкриті електронні торги й залучити нового інвестора. Саме з такою пропозицією, як випливає з документів, що має у розпорядженні редакція, 21 вересня до Держгеонадра звернулася ПАТ «Укрнафта» (заява № 336-ПР/1-26). 25 вересня Держгеонадра доручили опрацювати її ДНВП «Геоінформ України».
28 вересня «Геоінформ» відповів листом №06/306-3463 за підписом голови комісії з перетворення підприємства Павла Бовсунівського.
У ньому вказані дві підстави для повернення заяви:
- Затверджений контур Стинавського родовища (протокол ДКЗ від 23.04.2015 № 3354) частково виходить за межі ділянки, яку запропонувала «Укрнафта»;
- Ініційований об’єкт просторово накладається на межі чинного спецдозволу від 25.10.2011 № 5398 (Семигинівське родовище), що належить ТОВ «Парі Нафтогаз» (код ЄДРПОУ 44486791) і, як написано в листі, «не має обмеження щодо глибини використання».
Перша підстава стосується меж самої заявки й теоретично може бути усунена технічно. Друга – принципова: доки дозвіл «Парі Нафтогаз» формально не обмежений за глибиною, будь-яку заявку на Стинавське можна відхиляти через «накладання».
Хто стоїть за «Парі Нафтогаз»?
Власниками ТОВ «Парі Нафтогаз», за даними YouControl, є Анна та Каріна Злочевські – доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського (про це писала низка медіа, зокрема, Forbes, NADRA.info).
Раніше компанія «Парі» також фігурувала в переліку видобувних компаній, якими володіла Burisma Holdings Злочевського (про що писала, наприклад, «Економічна правда»).
Сам Микола Злочевський обіймав посаду міністра екології в уряді Миколи Азарова у 2010–2012 роках (часи президентства Віктора Януковича).
1 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання ним винуватості у справі про спробу підкупу керівництва НАБУ і САП: суд визнав його винним за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК (організація зловживання впливом) і призначив штраф 68 тис. грн.
Чи має підстави припущення про те, що Микола Злочевський може впливати на рішення «Парі Нафтогаз», формально не будучи його власником? Питання наразі відкрите.
Цікаво, що права «Парі Нафтогаз» на Семигинівське вже намагалися оскаржити. Як писало онлайн-медіа NADRA.info, Львівська обласна прокуратура звернулася до суду з вимогою визнати спецдозвіл № 5398 недійсним, але Верховний Суд у травні 2025 року залишив дозвіл у силі: прокурори не довели поважності пропуску строку звернення, адже дозвіл було видано ще у 2011 році.
Одна площа, різні глибини
На поверхні контури двох родовищ справді частково збігаються.
Але під землею це різні об’єкти. Стинавське родовище, за анульованим дозволом № 1211, розроблялося в інтервалі 2800–3600 м. Поклади ж Семигинівського, згідно з протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) № 4167 від 23 листопада 2017 року, залягають в інтервалі глибин 3605–4540 м. Тобто запаси, на які має право компанія дочок Злочевського, лежать нижче за стинавські.
Різниця – у бланках дозволів. У дозволі БНК на Стинавське межі ділянки були зазначені і за площею, і за глибиною. Натомість у бланку дозволу № 5398 «Парі Нафтогаз», чинна версія якого, судячи з документа, оформлена 21 липня 2022 року за підписом тодішнього Голови Держгеонадр Р. С. Опімаха, вказано лише географічні координати та площу – 16,6 кв. км. Межі за глибиною, як констатує і сам «Геоінформ», у ньому відсутні.
При цьому сам бланк № 5398 посилається на протокол ДКЗ № 4167 як на підставу – тобто на документ, де інтервал покладів визначено чітко. Звідси ключове питання: чи може відсутність запису про глибину в бланку розширювати права надрокористувача понад ті запаси, на яких цей дозвіл ґрунтується? І чому Держгеонадра та «Геоінформ», відмовляючи «Укрнафті», не врахували цей протокол?
Чи було це зроблено умисно, чи мала місце проста недбалість – невідомо. Але після анулювання спеціального дозволу на користування ділянкою Стинавського родовища компанія з орбіти Злочевського, схоже, могла скористатися «помилкою». Саме факт відсутності в бланку спеціального дозволу ТОВ «Парі Нафтогаз» чітких параметрів ділянки надр Семигинівського родовища за глибиною стає підставою для відмови державній компанії «Укрнафта» у виставленні ділянки надр Стинавського родовища на аукціон.
Як із бланка «зникла» глибина і до чого тут Опімах?
Чи є збігом те, що останнє переоформлення бланка дозволу «Парі Нафтогаз» відбулося, коли Держгеонадра очолював Роман Опімах – він керував службою з листопада 2019 року до листопада 2024-го?
Раніше «СтопКор» вже досліджував його діяльність на посаді та писав, що на період із початку листопада 2019 року, коли у Держгеонадра прийшов Роман Опімах, припадає велика кількість скандалів довкола непрозорого розподілу ліцензій на видобуток корисних копалин.
Чи були параметри глибини в попередніх версіях бланка № 5398 (2011 і 2021 років)? Хто ініціював переоформлення у 2022 році і хто готував проєкт бланка? Чи це технічна помилка, чи свідоме рішення? Відповідей на ці питання у відкритих джерелах немає – редакція направила відповідні запити.
Що далі?
Джерела «СтопКору» в Держгеонадрах припускають, що відмова «Укрнафті» – лише перший крок, а наступним може стати новий протокол ДКЗ для «Парі Нафтогаз», який дозволить компанії претендувати на поклади вище позначки 3605 м – тобто вже в зоні Стинавського родовища.
За словами інсайдерів, на ухвалення цих рішень можуть впливати такі особи, як:
- Голова Державної служби геології та надр України Сергій Власенко,
- директор департаменту правового забезпечення Держгеонадра Сергій Губа,
- директор Державного інформаційного геологічного фонду України Павло Бовсунівський,
- голова Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) Сергій Паюк.
Наразі документальних підтверджень координації їхніх дій у цій історії редакція не має; ми спрямували до відповідних органів інформаційні запити на коментар. Зауважимо, до набрання законної сили вироком суду будь-яка особа вважається невинуватою.
Якщо гіпотеза джерел підтвердиться, наслідки для держави можуть бути відчутними. За попередніми оцінками, площа ділянки, яку зможуть виставити на торги, зменшиться більш ніж на 30%, а стартова ціна – орієнтовно на 35–40%. Незалежних розрахунків редакція поки не має: ми попросили Держгеонадра оцінити, як урізання ділянки вплине на початкову ціну аукціону, а також на прогнозні надходження ренти.
Питання, на які мають відповісти держоргани
- На якій підставі дозвіл, виданий на запаси в інтервалі 3605–4540 м, вважається таким, що «не має обмеження щодо глибини»?
- Чи містили попередні редакції бланка № 5398 межі за глибиною і чому їх немає в редакції 2022 року?
- Чи подавала «Парі Нафтогаз» до ДКЗ нові матеріали щодо переоцінки запасів Семигинівського родовища після 18 вересня 2026 року?
- Чому Держгеонадра не внесли до бланка № 5398 межі за глибиною відповідно до протоколу ДКЗ №4167, а натомість повернули заяву «Укрнафти»?
- Коли і в яких межах Стинавське родовище буде виставлене на аукціон?
У воєнний час, коли бюджет залежить від кожної гривні власних надходжень, а газ – питання енергетичної безпеки, державне родовище має працювати й приносити ренту, а не простоювати через спірний запис у бланку. Тому прозоре розмежування ділянок і відкритий аукціон – у суспільних інтересах. СтопКор стежитиме за розвитком цієї історії.
Редакція вже готує відповідні запити до Держгеонадра, ДНВП «Геоінформ України», ДКЗ, ТОВ «Парі Нафтогаз» та інших учасників подій.
«СтопКор»
Коментарі — 0