CBAM б’є по українських виробниках: бізнес закликає уряд працювати над відтермінуванням

Українські виробники вже втрачають клієнтів і контракти, тому що нормативна база екоподатку СВАМ є недосконалою, і не може бути повною мірою інтегрована в нашій країні. Тому ЄС має відтермінувати фінансові зобов’язання для України, каже директор з екології та промислової безпеки Інтерпайп Андрій Остапець. 

Проблемою залишається відсутність механізму верифікації. Українські верифікатори не мають акредитації в ЄС, а європейські не можуть працювати в Україні через неврегульованість процедур. Крім того, відсутня методологія перевірки викидів у ланцюгах постачання, що змушує компанії знову використовувати завищені дефолтні показники.

За його словами, ключовою проблемою є некоректні «дефолтні» показники викидів, які використовують європейські клієнти для оцінки продукції з третіх країн. Зокрема, для безшовних труб українських виробників у довіднику Єврокомісії вказано вуглецевий слід 2,596 т СО₂ на тонну з використанням доменно-конвертерного маршруту. І навіть якщо Інтерпайп фактично виробляє продукцію з рівнем викидів близько 110 кг СО₂ на тонну сталі, це не враховується – тому що для України електродуговий маршрут просто не враховано.

Для порівняння, для виробників з Азербайджану встановлено значно нижчий показник - 0,240 т СО₂, що створює неконкурентні умови для української продукції. При цьому звіти українських компаній, подані з 2023 року відповідно до вимог CBAM, не були враховані.

Додатковим фактором тиску є фінансові зобов’язання: з 2027 року компанії повинні будуть закуповувати CBAM-сертифікати наперед, покриваючи щонайменше 50% обсягів або за дефолтними, або за фактичними показниками. Але оскільки фактичні дані за 2026 рік ще не будуть верифіковані, бізнес змушений використовувати завищені дефолтні значення.

Це вже призводить до зростання витрат і заморожування коштів. За словами Остапця, фінансові ресурси можуть бути заблоковані до третього кварталу 2027 року, тобто до завершення процедур підтвердження.

У таких умовах, наголошують у компанії, застосування повноцінних фінансових зобов’язань є передчасним. Бізнес пропонує інший підхід: тимчасово скасувати фінансову складову CBAM для України на період війни, але зберегти звітність для формування прозорої системи обліку викидів.

«Логічно використати цей час для побудови інфраструктури звітності разом із Єврокомісією, а не запроваджувати фінансовий тиск», - впевнений Остапець.

В Інтерпайп підкреслюють, що українська промисловість уже рухається в напрямку декарбонізації: частка «зеленої» сталі зросла приблизно до 15% проти близько 1% до початку війни. Але без відтермінування CBAM українські виробники й надалі втрачатимуть конкурентоспроможність на ринку ЄС, що матиме негативні наслідки для експорту та економіки загалом.

Раніше в АрселорМіттал Кривий Ріг повідомили, що завод повністю втратив експорт до ЄС через дію екомита CBAM, тому змушений зупинити виробництво. Як заявив гендиректор підприємства Мауро Лонгобардо, блюмінговий цех вже закрили, тепер закривають ливарно-механічний завод. Ці рішення зачепили понад 3 тис. працівників. Тому уряд має активізувати зусилля, і домогтися відтермінування СВАМ для України за пунктом форс-мажору.