«Укрпошта», Приватбанк, Ощадбанк. Скільки грошей держструктури витрачають на рекламу в TikTok

«Укрпошта», Приватбанк, Ощадбанк. Скільки грошей держструктури витрачають на рекламу в TikTok
Рекламні бюджети держструктур перевищили 433 млн грн у 2025 році
фото з відкритих джерел

Державні установи та міські ради витратили сотні мільйонів гривень на рекламу, активно залучаючи TikTok-блогерів та SMM-агентства

Від початку 2025 року державні структури уклали договорів на рекламу на суму 433,61 млн грн у системі Prozorro. Про це свідчить аналіз видання «Наші гроші», яке дослідило тендери за профільними CPV-кодами станом на 1 листопада. Замовники витрачають десятки мільйонів гривень на зовнішню рекламу, класичні медіа, соцмережі та інфлюенсерів.

Лідерами з рекламних бюджетів стали державні компанії:

  • АТ КБ «Приватбанк» ‒ 129,63 млн грн;
  • АТ «Ощадбанк» ‒ 62,51 млн грн;
  • АТ «Укрнафта» ‒ 25,94 млн грн;
  • АТ «Укрпошта» ‒ 16,62 млн грн;
  • ПАТ «АБ «Укргазбанк» ‒ 9,74 млн грн.

Структури замовляють рекламу, PR-матеріали, просування у соцмережах, ребрендинг, івенти та дослідження.

10 листопада «Укрпошта» уклала договір із «Юніверсал Маккенн Медіа» на 1,71 млн грн для розміщення 43 роликів у TikTok. Блогери мають публікувати відео українською мовою, з позитивним іміджем компанії, без скандалів та проросійських висловлювань.

До кінця жовтня 2026 року блогери мають розмістити у своїх TikTok-профілях 43 відео тривалістю від 15 секунд, українською мовою. У кожному ролику повинні бути позитивні меседжі про компанію та обов’язкова згадка «Укрпошти» в описі.

Після кожної заявки виконавцю дається п’ять днів, щоб запропонувати щонайменше трьох блогерів на вибір. На узгодження контенту сторони мають три дні. До інфлюенсерів висувають вимоги: щонайменше 80% аудиторії з України, відсутність репутаційних скандалів, дискримінаційної риторики чи підтримки держави-агресора. Якщо блогер своїми діями або заявами може нашкодити іміджу компанії, «Укрпошта» має право вимагати негайного видалення публікації.

Вартість роликів визначена за сімома категоріями залежно від очікуваної кількості переглядів: від 24 559 грн за контент із 50–100 тис. переглядів до 104 280 грн за відео, яке має зібрати 700 тис. – 1 млн переглядів.

«Укрпошта» заплатить блогерам до 100 тисяч за ролик із позитивним контентом про компанію
«Укрпошта» заплатить блогерам до 100 тисяч за ролик із позитивним контентом про компанію
фото: Наші гроші

«Приватбанк» також залучає інфлюенсерів – у межах контракту з агентством «АІТІ» на 28 млн грн. Рекламні кампанії охоплюють YouTube, TikTok, Twitter, Facebook, Instagram та LinkedIn. Послуги управління інфлюенс-кампаніями коштують 560 тис. грн (2% рекламного бюджету).

Укрнафта» замовило ТОВ «Ланет клік» розміщення відеоконтенту за 359 тисяч грн. Мова про контент у форматі Reels тривалістю 40-120 секунд на платформах Instagram або TikTok. П’ять блогерів із понад 100 тис підписників отримають по 45 тисяч грн/ролик, ще п’ять із 50 тис. підписників ‒ по 26 тисяч грн.

Серед органів місцевого самоврядування за сумами виділяються Кривий Ріг, Дніпро і Київ.

У Кривому Розі ще на початку року через КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» уклали два контракти на 17,36 млн грн на створення аудіо- та відеоматеріалів, прямих ефірів, сюжетів, копірайтингу та моніторингу.

У Дніпрі та області рекламу на великі суми замовляло кілька структур. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Дніпропетровської ОДА провів дві закупівлі на 7,69 млн грн ‒ виготовлення та розміщення 1,9 тисяч рекламних постерів. Міське КП «Дніпровська міська студія телебачення» за 3,99 млн грн замовило розміщення 166 публікацій ні сайті obozrevatel.com за 24 тисяч грн/од та уклало два контракти на 1,99 млн грн на створення smm-стратегії та просування в соцмережах. Зовнішню рекламу на 948 тисяч грн замовило і міське КП «Відкритий Дніпро».

У Києві активно опікувалось інформаційними кампаніями КНП «Центр комунікації» КМДА. Воно провело 23 закупівлі на 7,43 млн грн на виготовлення та розміщення інформаційної продукції. Теми ‒ міські сервіси і простори для ВПО, партнерство України та ЄС, рекрутинг, вакцинація, збереження культурної спадщини, боротьба з домашнім насильством, цифрові сервіси міста, благоустрій тощо. Серед останніх тендерів ‒ роз’яснення чіткого алгоритму дій громаді міста Києва у разі ракетних та дронових атак, що передбачає 1 тисяча наліпок, 5 тисяч буклетів, 1 тисяча брошюр, плакати просування в соцмережах за 193 тисячі грн.

Департамент суспільних комунікацій КМДА провів ще 19 подібних тендерів на 6,09 млн грн. Серед останніх ‒ ролики проти гендерного насильства та за культуру сортування сміття на 399 тис грн.

Порівняти ціни між замовниками складно. Часто відсутні договори або специфікації, а методи оплати відрізняються: одні рахують за години, інші ‒ за кількість знаків, сантиметрів, штук, буклетів, послуг чи постів.

«У Сумах, наприклад, публікації в інтернет-медіа на 1,5-2 тисяч знаків із фото чи відео замовили по 1,5 тисяч грн/шт, тобто від 0,75 до 1 грн за знак. А от Кам’янська міська рада готова платити 2 грн за знак, або 2 тисячі грн/за 1 тисячу символів. Щоб ви краще розуміли скільки – оцей абзац починаючи зі слів «У Сумах…» має майже 500 знаків з пробілами. Тобто за сумським прайсом «Наші гроші» отримали б за нього до 500 гривень, а за кам’янським – до 1 тисячі грн. Тільки за цей абзац», – йдеться у повдіомленні.

Скільки в Україні платять за публікації в медіа
Скільки в Україні платять за публікації в медіа
фото: Наші гроші

На фріланс-біржах Freelancehunt та Кабанчик ціни значно нижчі ‒ від 25 грн/ 1тисяча символів, до 120–150 за тексти і 180 за статті. Дорожче PR та рекламні тексти – від 250 грн/1 тисяча символів, Cео тексти і соціальні мережі 250/1 тисяча символів, або $4, що в будь-якому випадку дешевше.

Ціни на ведення соцмереж також різняться:

  • Виконком Трускавецької міськради замовив ведення сторінок «Трускавець ‒ місто здоров’я» з адаптацією контенту за 1,2 тисячі грн/од.
  • ДУ «Національний антидопінговий центр» за впізнаваність та просування ідей чистого спорту, заплатить за допис і три історії близько тисячі грн. 
  • ДУ «Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Агенція учнівського, студентського та масового спорту України» за наповнення сторінок «Активні парки» залежно від характеру допису готове платити ‒ 405-1,6 тисяч грн. 
  • КП «Дніпровська міська студія телебачення» ‒ 674 грн за публікацію без просування.
  • Виконком Івано-Франківської міської ради оцінив послуги з комунікації і просування грантового проєкту з веденням соцмереж у 380 грн за годину.
  • ПТУ-27 міста Берестечко ‒ розміщення інформації в Фейсбук та Інстаграм оцінило у 18 тисяч грн.
  • «Черкаська обласна станція переливання крові» ‒ висвітлення діяльності протягом 2,5 місяців у соцмережах в 60 тис. грн. 

Нагадаємо, що «Укрпошта» активно витрачає кошти на рекламу навіть у воєнний час. Лише з 2022-го по 2025-й роки державний поштовий оператор замовив маркетингових послуг щонайменше на 70,2 млн грн.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

У ІІІ кварталі 2025 року монетарна політика Національного банку України залишалася надмірно жорсткою
Чи сприяє монетарна політика розвитку економіки України?
Україна зніме документальний фільм про Курську операцію Збройних сил
«Як козаки на Курщину ходили». Хто отримав державне фінансування на документальне кіно Культурний фронт
Бріжит Макрон подала кримінальний позов у Франції, звинувачуючи 10 осіб у поширенні цієї брехні через соціальні мережі
У Парижі розпочався судовий процес над 10 людьми за кіберцькування першої леді Франції
Яхту Медведчука намагалися вкрасти сім людей
Стало відомо, чому досі не вдалося продати елітну яхту Медведчука
Орбан заявив, що Україна не оцінює допомогу Будапешта належно
Орбан різко відреагував на заяву Зеленського про допомогу Угорщини
Румунські парламентарії влаштували акцію через зменшення зарплатного бюджету
Працівники парламенту Румунії протестують через зменшення зарплат
Правоохоронці провели 18 обшуків за місцем проживання фігурантів справи
Члени організованої групи, які обкрадали помешкання заможних киян, підуть під суд
Покоління Z трансформує світовий франчайзинг тобто вимоги до емоцій, візуалу та цифрового сервісу
Бізнес кардинально змінює підхід до клієнта: усе через вимоги зумерів
У 2022 році було зареєстровано понад 170 тис. внутрішньо переміщених осіб
Від початку війни кількість ВПО зросла майже втричі: скільки переселенців зареєстровані в Києві