Удари Росії по портах України. Мінекономіки пояснило, що відбувається із експортом зерна
Удари Росії по портах України суттєво впливають на темпи експорту продукції
Обстріли портової інфраструктури значно впливають на темпи експорту зерна з України та призводять до його накопичення. Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. Про це повідомляє «Главком».
За його словами, в окремі періоди через удари по портах місячні обсяги відвантажень можуть скоротитися на 20–30%. Відтак, на ринку формується залишок непроданої продукції.
Особливо це стосується зернових культур. Обсяг накопичених залишків може сягати до 10 млн т. За оцінкою Висоцького, це не є критичним для балансу ринку, однак має відчутний економічний ефект.
«Це не критичний для ринку обсяг, але економічно відчутний, тому що це продукція, за яку виробники та держава не отримали валютну виручку», – зазначив Висоцький.
Заступник міністра нагадав, що основний експортний потік зерна та олійних культур проходить саме через Чорне море. А це – понад 90% від загального експорту продукції.
Також Тарас Висоцький заявив, що в українських умовах ключове питання для аграрія – не лише скільки виростити, а й чи можна цей обсяг продати і з якою маржею.
Зауважимо, у 2025 році загальний обсяг агроекспорту склав 22,6 млрд доларів – це близько 56% від усього експорту країни.
Нагадаємо, заборона на експорт українського брухту не зашкодила Польщі. Як відомо, Кабмін наприкінці 2025 року встановив нульову квоту на експорт брухту у 2026 році. Рішення було ухвалене для захисту внутрішнього ринку: українські металургійні підприємства зіткнулися з гострим дефіцитом сировини на тлі падіння заготівлі більш ніж у 2,5 рази – до близько 2 млн тонн, тоді як експорт у 2025 році зріс до чотирирічного максимуму.
Втім, навіть без українського брухту польський ринок залишається надлишковим. У 2024–2025 роках у Польщі заготовляли 6,5–6,8 млн тонн брухту, за внутрішнього споживання 4,4–4,5 млн тонн. Тобто навіть без імпорту з України пропозиція значно перевищує попит. При цьому частка українського брухту в структурі польського ринку не перевищувала 5%, тож не могла істотно вплинути на баланс.
Коментарі — 0