Як правильно вітати з новорічними святами? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Віднедавна мовні «гурмани» почали доводити, що «прийдешній» – це буквальний переклад російського «наступающий», тому треба вітати з «передсвятом» або зичити «щасливого Нового року і веселих свят» (це вже англійський вплив).

То чи можна вітати з передсвятом? Так, але тільки якщо йдеться про християнські дванадесяті свята. До речі, в росіян теж є «предпраздник» (це контраргумент для тих, хто не хоче «прийдешній», бо в росіян є «наступающий»).

Отже, передсвято буває перед Різдвом, а перед Новим роком – ні. А чи можна вітати з передноворіччям? Це не свято, щоб з ним вітати, а лише передсвяткова метушня. То як же вітати з Новим роком, який ще не настав? Правильними будуть два варіанти: «З прийдешнім Новим роком!» і  «Щасливого Нового року!». 

І ще кілька ремарок. Перша: замість «з прошедшим» треба казати «з ПРОЙДЕШНІМ» (це слово є в академічних словниках), а замість «з наступившим» – «з НАСТАННЯМ». Друга ремарка: хотіти, прагнути, мати бажання – це БАЖАТИ. А висловлювати побажання комусь – це ЗИЧИТИ. У російській мові є тільки «желать». 

Зичимо читачам і читачкам «Главкома» у 2026 році миру та злагоди.

• 1 •

Єлизавета Ляшенко: Пані Ольго, чи вживаєте ви слово «хитрик» замість «лайфгак»? Чи доречне воно? 

Усе б нічого, але «хитрик» – це те саме, що «хитрун». Так подає і словник Грінченка, і сучасний тлумачний. Тому я вживаю інше слово – «кмітлинка». Але якщо люди не в темі, то вимушена казати «лайфгак», щоб довго не пояснювати.

• 2 •

Ірина Мудрова: Як українською сказати «затрудняюсь ответить»?

Конкретно для цієї ідіоми відповідника немає. «Російсько-український словник сталих виразів» (1959 р.) Виргана і Пилинської, «Російсько-український фразеологічний словник» (1927 р.) Підмогильного і Плужника, «Російсько-український словник ділової мови» (1930 р.) Дорошенка, Станиславського, Страшкевича перекладають просто і однаково: «мені важко вам відповісти». А от «не стоит затрудняться» вони перекладають як «не варто клопотатись». Водночас слово «утруднитися» в українській мові є. Навіть у медицині: утруднене дихання, утруднене сечовипускання тощо. 

• 3 •

Олександр Пащеник: Як правильно: прострочений чи протермінований?

І прострочений, і протермінований. СУМ-20 наводить обидва слова, а також дієслова, від яких утворено ці дієприкметники: протерміновувати, прострочувати. Але «протерміновувати» – другорядне, бо подається як «те саме, що прострочувати». Хоча в юриспруденції поняття «термін» і «строк» розрізняють. У Цивільному кодексі є стаття 252 «Визначення строку та терміну» (до речі, треба було вжити сполучник «і» замість «та», адже йдеться про рівноправні поняття), яка зазначає, що «строк» визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Натомість «терміном» є певний момент у часі, з настанням якого повʼязана дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Недарма синоніми до слова «термін» – «крайдата» і «крайчас». Тому логічно, що, наприклад, харчовий продукт протермінований, а не прострочений, якщо вийшов його термін придатності (бо не строк придатності).

• 4 •

Вадим Безверхий: Чи треба якось замінювати слова «інвалідизуючий» (стан), «прогресуюча» (хвороба)?

Ні. Спроби замінювати такі слова на «інвалідний» чи «прогресний» повністю провальні, адже втрачається процесуальність ознаки. А підрядні речення «стан, що інвалідизує» або «хвороба, що прогресує» неприйнятні для терміносистеми.

• 5 •

Олена Бура: Як правильно називати людину, яка вирощує квіти: квітникар чи квіткар? 

У старих словниках – квітникар. В українській мові ці два слова не тотожні за значенням. Квітникар вирощує квіти, а квіткар їх продає. Квітникар має квітники. У російській мові теж є таке розрізнення: «цветовод» і «цветочник».

• 6 •

Юлія Григорʼєва: Прошу пояснити різницю між словами «танцюрист» і «танцівник», якщо така є. Моя донька займається народними танцями. Вона танцюристка чи танцівниця?

Формально це абсолютні синоніми. Тлумачний словник подає «танцівник – те саме, що танцюрист». Однак у сучасному слововжитку танцюрист – той, хто танцює в ансамблі або відвідує танцювальну секцію. А танцівниками і танцівницями зараз називають навіть стриптизерів і стриптизерок (до речі, гарні українські відповідники – роздяганців і роздяганок).

• 7 •

Валерій В.: Добрий день, шановна пані Ольго. Як правильно перекласти «налобний» (ліхтарик) – начільний чи чолОвий?

Начільний і налобний, адже правильно і лоб, і чоло. Ці два слова подаються разом у словниках Уманця і Спілки, Кримського і Єфремова, Ізюмова та інших. А «чолови́й» – це те саме, що «лобовий», а не «налобний»: чолова / лобова кістка. З наголосом на «о» не вживається.

• 8 •

Назар Мартинюк: Чи є множина у слова «хурма»? Чи можна сказати «зʼїв пʼять хурм»?

Немає. Зʼїв пʼять плодів хурми.

• 9 •

Оксана Біденко: Підкажіть, будь ласка, «безкінечно» – це суржик?

Так, покруч. У жодному словнику цього слова немає. Замість нього – «нескінченно». Також «нескінченність» і «нескінченний».

• 10 •

Яна Трикоз: Усе має свою цІну чи цінУ? Усе життя чула «цІну», а в рекламі почула «цінУ». То як правильно?

Ціну́. Наголоси в різних відмінках раджу перевіряти на сайті Мовно-інформаційного фонду НАН України. У називному відмінку можна дивитися й у СУМ-20 (до літери П) та в СУМ-11. А про складні випадки слововоживання є словник-довідник Сергія Головащука. Можна також заглядати й у словник Миколи Погрібного. 

«Главком»