«Навіть писати не може, у нього деменція». Єлизавета Ясько – про стан Саакашвілі

Телекомпанія Formula розповсюдила відео і фото, на яких ув’язнений у Грузії Міхеіл Саакашвілі, третій президент цієї країни, має виснажений вигляд і дивно поводиться. Фото і відео було зроблено у тбіліській клініці «Вівамед», де він проходить лікування, 29 серпня 2022 року.

«Після того, як ці фотографії були зроблені, здоров'я Міхеіла Саакашвілі ще погіршилося», – йдеться на сайті телеканалу.

Кількома днями раніше стало відомо, що лікарі оцінили стан Саакашвілі як важкий. За словами медиків, з часу арешту політик схуд на 42 кг, у нього також спостерігається погіршення когнітивних функцій, полінейропатія (захворювання нервової системи, що характеризується множинним ураженням периферійних нервів – «Главком»), слабкість та жар. Лікарі порадили звільнити його із в'язниці, де він перебуває, по суті, як політв'язень.

Раніше матір Міхеіла Саакашвілі Джулі Аласанія заявляла, що її син – на межі смерті. Про нинішній стан Саакашвілі, умови його утримання, а також про допомогу, яку йому намагаються надати, в інтерв'ю «Главкому» розказала кохана експрезидента Грузії, нардепка від «Слуги народу» Єлизавета Ясько.

Який зараз стан у пана Міхеіла? Як він почувається?

Його стан дуже важкий. Він не може приймати їжу, ноги майже не слухаються, одне плече і рука майже не працюють, є проблеми з мозком. Я не лікар, не можу докладно це пояснити, але наскільки я розумію, через те, що до нього застосовувалось неправильне лікування, неадекватне ставлення, тортури, психологічне приниження певні механізми в організмі перестали працювати, мозок не отримує необхідних речовин, відбувається атрофія м’язів. У нього дуже багато діагнозів – про них говорять і грузинські експерти, і іноземні – незалежні. Це констатувала і грузинський омбудсмен, але як тільки вона почала говорити про стан Міхеіла, її звинуватили у тому, що вона грає у якусь свою політичну гру.

У ЗМІ була інформація про отруєння. Чи відбувається якесь розслідування з цього приводу?

Так, це правда. Такого висновку дійшли медичні експерти, залучені до незалежної експертизи. Ми доклали максимум зусиль, щоби це були іноземці. По-перше, у Грузії майже нема таких експертів, а по-друге, ті, які є, бояться, бо це політична історія. Кілька лабораторій підтвердили наявність різних субстанцій, які можуть бути в організмі тільки внаслідок отруєння. Тобто це було зроблено цілеспрямовано. Коли і як – ми не знаємо. Щодо розслідування – так, є подання, різні заяви адвокатів, але ж ми розуміємо, що органи, які цим займаються, не будуть сприяти розслідуванню, тому що це не в їхніх інтересах.

Чи ви зверталися у Європейський суд з прав людини?

Так, зверталися – ще рік тому, коли після тривалого голодування його замість лікарні перевели в іншу в’язницю. Тоді Європейський суд з прав людини дав відповідь, що йому треба терміново забезпечити належне лікування і загалом догляд, якого він потребує. Грузинська влада перевела його на якийсь час в іншу лікарню, але потім заявила, що він має святкувати Новий рік (2022-й) не у лікарні, а у в’язниці, і його туди перевели. Після цього його стан значно погіршився.

Розумієте, в Європейський суд з прав людини можна подавати після того, як національний суд виніс негативне рішення. Наразі поданий позов щодо перенесення або скасування покарання через його стан здоров’я.

14 грудня мав відбутися суд. Обіцяли, що його або привезуть, або покажуть онлайн, але 15 грудня сказали, що у лікарні нема технічної можливості забезпечити його присутність онлайн. І після цього пенітенціарна служба Грузії опублікувала ці жахливі кадри, аби показати, що з ним нібито все гаразд. Напевно, це робиться для того, щоби подарувати радість Путіну, Кремлю, росіянам, тому що дуже багато саме проросійської пропаганди обертається навколо Міхеіла.

Чи маєте ви можливість регулярно з ним комунікувати?

Я тривалий час у нього бувала майже щотижня, але з початком повномасштабного вторгнення робити це стало складніше. Ми регулярно листуємося, тому що користуватися телефоном та інтернетом йому не дозволяють. Ми спілкуємось кожен день через його маму та адвокатів.

Особисто ви у спілкуванні бачите якісь зміни його психологічного стану?

Авжеж. Я спостерігаю за цим вже тривалий час. Серйозні зміни почалися близько року тому – у нього стали траплятися провали у пам’яті. Були такі моменти у живому спілкуванні, що він розмовляє, а за секунду вже не може зрозуміти, що відбувається. Зараз все стало набагато гірше, він навіть писати не завжди може. У нього є діагноз – деменція. Наскільки я розумію, так сталося внаслідок неправильного виходу з голодування, його не лікували, а робили так, щоби його організм не отримував необхідних речовин, аби «відключити» його. Тому, на жаль, його психологічний стан стає все гірше і гірше.

На оприлюднених кадрах ми, насправді, бачимо страшні речі, які грузинська влада намагається виставити смішними і показати що він, мовляв, демонструє якусь агресію.

Уточніть, він зараз перебуває у лікарні при в’язниці?

Ні, це звичайна лікарня, в одному крилі якої лікують грузинських в’язнів. Там серйозний контроль, біля нього чатують охоронці зі зброєю. Він постійно зазнає психологічних знущань, образ. Кожен день він проходить через це все.

Була інформація, що 15 грудня Саакашвілі оголосив про нове голодування, а потім ніби відмовився від нього. Що з цього правда?

Міхеіл збирався оголосити голодування, бо йому відмовили в онлайн-включенні у судове засідання. Він сказав, що готовий йти на крайні заходи, поки його не включать. Його не включили, але через декілька годин він все-таки ухвалив рішення не голодувати. На цьому також було дуже багато спекуляцій зі сторони влади, мовляв: «Дивіться який він смішний та ненормальний. То оголошує, то вже не оголошує». Я дуже рада, що він відмовився від цієї ідеї, тому що це дуже важко не тільки йому, а й тим, хто переживає за нього, дуже високі ризики, що ми його взагалі втратимо.

Екснардеп Костянтин Гришин, відомий як Семен Семенченко, зробив великий допис щодо цього відео. Основний меседж такий: «Те, що відбувається зараз з паном Міхеілом – це психологічний нервово-емоційний зрив, вираження відчаю. Таке саме було й у мене…», і він далі описує, як йому було нестерпно і що він робив. Чи робить щось Міхеіл, щоби якось розрадити себе, можливо ви йому щось радите?

Я цей пост не бачила, але з ваших слів можу зробити висновок, що він не дуже доречний. Мабуть той, хто це писав, хоче якось прирівняти ситуацію Міхеіла до своєї, але це зовсім різні ситуації. У Міхеіла дуже багато неврологічних і гастроентерологічних діагнозів, йому потрібні операції, тобто це не тільки про психологічний стан.

Те, що ви зараз сказали, якраз більше підходить під російський наратив – мовляв, йому психологічно важко і йому треба читати книжки. Він читав, я йому передавала підручники з української мови, він її вивчав. Але зараз у нього більше нема сил читати, тому що він має дуже багато проблем зі здоров’ям, штучно створених тими, хто у цьому зацікавлений.

Міхеіл – громадянин України. Чи надає наша держава правову чи ще якусь допомогу?

Україна робить дуже багато, держава намагається реалізувати різні механізми допомоги. Так, наше Міністерство юстиції ще навесні надіслало офіційний запит у Грузію щодо передачі його як громадянина України в Україну. Інший механізм, який Україна намагалась застосувати, – забезпечити надання Саакашвілі лікування. Всі ці механізми: публічні, непублічні, офіційні й неофіційні заяви, різні форми комунікацій – вони відбувались і відбуваються, але грузинська сторона все це ігнорує, вони кажуть, що не будуть про це розмовляти. Ми, звичайно, вважаємо Міхеіла українським громадянином, але грузинська сторона наполягає: «Ні, він грузин, він наш колишній президент, тому він наш в’язень і він буде сидіти, все».

Як на цю ситуацію взагалі реагує попередня дружина Міхеіла, його діти?

Я думаю, що всі люди, які колись були чи є біля нього, дуже сильно переживають та намагаються допомагати, наскільки можуть. Я детально не буду коментувати.

Як особисто на вас ця ситуація відображається?

Щодо мене застосовувалися різні психологічні, інформаційні та юридичні прийоми з першого дня його арешту. Коли Міхеіл був в Україні, ми завжди були разом, ми були дуже близькі: звичайно, для ворогів я також є мішенню, тому що через мене йому можна робити боляче.

Траплялось, коли я прилітала до Грузії, мене не хотіли пускати, дуже сильно ображали… Це при тому, що я не просто його рідна людина, а маю також офіційний статус народного депутата України. Я намагаюсь не зосереджуватися на цьому тиску, бо головне питання зараз для мене – життя Міхеіла.

Ви відчували себе фізично у небезпеці у зв’язку із ситуацією з Міхеілом?

Так, звичайно. З початком війни в Україні це відчуття посилилося.

Ви близько знаєте Міхеіла. Ви розумієте, чому він повернувся до Грузії, усвідомлюючи, що його можуть там ув’язнити?

Знаєте, він  – ідеаліст і романтик, і я підтримувала це його рішення, адже мені здавалося, що люди такого масштабу, як він, не дуже вписуються у стандартні рамки. Вони люблять ризикувати. Зараз я розумію, що це була фактично пастка: я знаю, хто Міхеіла заманював у Грузію, як грали на його слабкостях.

Наталія Сокирчук, «Главком»