Прокурор Києва Роман Говда: Кількість крадіжок і грабежів зростає. Здебільшого люди йдуть на злочин вперше - через матеріальну скруту

Роман Говда очолив київську прокуратуру на початку липня 2016 року. До цього часу працював на посаді прокурора Одеської області (квітень–вересень 2015 року), а потім обіймав посаду заступника генпрокурора Віктора Шокіна.

Новий очільник ГПУ Юрій Луценко після призначення попросив першого заступника Юрія Севрука та заступників Романа Говду і Олега Заліска написати заяви на звільнення. «Де вони будуть – їхні питання. Вони отримали моє нагальне прохання (звільнитися)», – зазначив тоді Юрій Віталійович. Та принаймні Говди остаточно Луценко «позбутися» не поспішав. Спочатку його кандидатура розглядалась генпрокурором на посаду прокурора області, пізніше було вирішено, що Роман Говда відповідатиме за столицю.

На початку розмови з «Главкомом» київський прокурор почувається скуто та зізнається, що не надто полюбляє розмови з пресою. «Це моє перше інтерв’ю у цій якості і друге в житті», – каже Говда.

«Мені нікого не нав’язували. Але всі заступники – номенклатура генпрокурора»

Романе Михайловичу, почнемо розмову з історії вашого призначення на посаду прокурора Києва. Новий генпрокурор Луценко спочатку публічно просить вас піти з посади свого заступника, а потім віддає вам столицю. Не дивно?

З Юрієм Віталійовичем ми пропрацювали в Генпрокуратурі менше місяця. Якщо не помиляюсь, заяву на звільнення я написав через два тижні після його призначення. Фактично ініціатором цього став я, у зв’язку з тим, що прийшла нова команда.

Коли писали заяву, вже знали, що очолите київську прокуратуру?

У нас були розмови з приводу подальшої роботи. Коли настав час для нової конфігурації в ГПУ, Юрій Віталійович питав мене, чи погоджусь я на посаду прокурора області чи подібну. В подальшому він прийняв рішення, що я можу обійняти посаду прокурора міста Київ. Це була його ініціатива. І це не був якийсь «обмін», як писали про це деякі ЗМІ.

Прийшовши в київську прокуратуру, ви передусім переформатували команду.

Звичайно, переформатування було. Всім відомо, що заяву на звільнення написав Олег Валендюк (колишній в.о. прокурора Києва. – «Главком»). Було змінено ще двох заступників і набрано людей, які є моїми однодумцями як у процесах розбудови прокуратури, покращення її ефективності, так і в плані тактики розслідування тих чи інших кримінальних проваджень.

Чи враховувалися ваші побажання при призначенні ваших же заступників?

Мені нікого не нав’язували. Та всі заступники – це номенклатура генпрокурора. Він призначає і прокурора міста, і його заступників. Але зі всіма людьми до їхнього призначення я мав бесіди, і на кожного написав ініціативне подання на призначення.

Проте, подейкують, що у вас склалися не найкращі взаємини із вашим першим заступником Павлом Кононенком.

Ця інформація не відповідає реаліям. Звісно, це була пропозиція генпрокурора. Та я з Павлом Миколайовичем спілкувався перед цим. У нас немає непорозуміння.

Як за час вашого керівництва кількісно змінився склад столичної прокуратури?

У принципі, не змінився. Моя позиція проста. Щоб оцінити людей, мені потрібно з ними попрацювати. Тому до цього часу більшість начальників відділів, управлінь залишилась на місцях. У нас були великі переформатування у слідчому управлінні, ми об’єднали і слідство, і процесуальне керівництво (такі процеси відбувалися не тільки в Києві). Але переважно всі працівники залишились на роботі. Були лише незначні пересування в межах існуючого колективу.

Люстрацію в київській прокуратурі було завершено до вашого призначення?

Так. Люстрацію, в принципі, завершено. Залишилось 27 працівників, щодо яких, відповідно до затвердженого плану, завершуються перевірки.

Багато з люстрованих мають бажання поновитися на своїх посадах?

13 людей – стільки маємо судових процесів. Але по всій країні ці судові процеси зупинено до винесення Конституційним судом рішення з приводу відповідності Конституції закону «Про очищення влади». Зараз усі справи на паузі. Тон врешті задасть Конституційний суд.

Які зараз зарплати мають працівники столичної прокуратури?

Зарплати в прокуратурах однотипні для всієї України – це десь 7-8 тисяч гривень, залежно від посади, стажу, вислуги та ін. Я б із радістю збільшив їх. Але я лише підписую платіжні відомості про виплату зарплати. Можу тільки премії знімати за неналежне виконання обов’язків.

Часто знімаєте?

Намагаюсь не знімати, але є випадки: десь кілька осіб на місяць. На колектив у близько 800 людей – не такий вже й великий відсоток.

Скільки, на вашу думку, мають отримувати працівники прокуратури?

Має бути сатисфакція від того, що ти виконуєш великий обсяг роботи. Фактично у нас трудовий день ненормований, загалом близько 118 тисяч кримінальних проваджень. Люди приходять і на сьому ранку, і йдуть з роботи пізно ввечері. Вони мають отримувати гідну заробітну плату. Я б зробив ранжування по областях, за навантаженням, специфікою роботи і почав би з 15 тисяч гривень для працівників у районах і від 20 тисяч у Києві. Ця позиція стосується й інших правоохоронних органів.

Але ми виходимо з реалій. Ми не можемо вимагати більше, ніж є, враховуючи ситуацію в державі, хоча така потреба реально існує. Ми існуємо в умовах ринкової економіки. У нас відбуваються конкурси, до нас повинні приходити нові люди. Та на зарплату в 7 тисяч гривень з юридичною освітою і стажем у два роки хто захоче приходити? А додайте до цього ненормований робочий день, по 100 і більше кримінальних проваджень і так далі. Є поняття попиту-пропозиції. Ми даємо неналежну пропозицію і розраховуємо, що на неї буде попит і прийдуть найкращі люди. Вибачте, але ж усі хочуть, щоб працівники прокуратури були якісними юристами, ефективно виконували обов’язки і були належно мотивованими.

У вас яка зарплата?

В середньому на місяць отримую 18–20 тисяч гривень.

Коли вас призначили, ЗМІ згадали ваше минуле, зокрема те, що ви, працюючи прокурором Одеської області, посприяли закриттю кримінальної справи про розкрадання 32 мільйонів гривень при будівництві дитячого садочка на Одещині…

От тільки це кримінальне провадження було закрито за шість місяців до того, як я прийшов в Одесу, а розпочато ще у 2013 році. Потім один з народних депутатів відправив запит із проханням надати результати розслідування. Ми підняли матеріали. За актом ревізії Державної фінансової інспекції, яка перевіряла результати і обсяг освоєних грошей, у діях будівельної компанії виявили порушення, що призвели до збитків – близько 40 тисяч гривень. Однак згідно з документами ДФС, забудовником ці кошти було повернуто. Власне, на цій підставі кримінальне провадження й закрили. З огляду на матеріали, які ми досліджували, рішення було законним, про що було проінформовано народного депутата. Потім це рішення скасували для перевірки нової інформації, яка з'явилася під час розслідування іншого кримінального провадження. Та після того, як ЗМІ усе це мені приписали, я поцікавився в одеських колег, що із цим провадженням. До суду воно так і не пішло. Витягнута історія – то лише фантазія. До речі, дитячий садочок нині працює.

Ким її було витягнуто?

У мене є кілька «добрих друзів».

«Черновецький у нас фігурує в провадженні щодо Жукового острова»

Поговорімо про кримінальні провадження, над якими зараз працює київська прокуратура. Почнемо з діяльності колишнього мера Києва Леоніда Черновецького і так званої молодої команди. Йдеться про незаконне виділення землі та розкрадання бюджетних коштів.

Це провадження не нове. Однією з вказівок генпрокурора під час мого представлення на посаді було якраз порушення питання розслідування кримінальних проваджень щодо колишнього керівництва КМДА. До цього часу було вже доволі багато проваджень, частина з яких не отримала логічного завершення. Декого з неформальної команди, середнього рівня керівництва комунальних підприємств чи КМДА було притягнуто до відповідальності в попередні роки. Низка кримінальних проваджень зараз слухається в судах: це і справа щодо розкрадання київськими чиновниками понад 23 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на будівництво швидкісного трамваю, і справи щодо незаконного виділення сотень гектарів землі і незаконної реалізації за зниженими цінами, без аукціонів корпоративних прав «Київміськбуду», «Київхімволокна», «Київводоканалу» і так далі. Йдеться про справи проти спільників екс-начальника головного управління комунальної власності КМДА (соратника Черновецького. – «Главком») Анатолія Чуба. Багато чого лежало без руху. Ми все ретельно проаналізували і знайшли для себе кілька проваджень, у межах яких і рухаємося.

Чого конкретно вони стосуються?

Ми аналізуємо 93 рішення Київміськради за часів Черновецького (які було скасовано рішеннями судів) про виділення 1,5 тис. гектарів землі.

Основний напрям, розслідування за яким ми можемо забезпечити в короткий строк, – це виділення землі на Жуковому острові. Там п’ятьом кооперативам виділили понад 60 гектарів. Ми почали працювати фактично з нуля. Перші півтора місяця були присвячені архівній роботі з метою віднайти оригінали документів, які стосуються виділення цієї землі, рішень сесії. Ми знайшли відеозаписи 10-річної давнини, як відбувалася ця сесія.

До вас їх ніхто не знаходив?

Я можу відповідати лише за себе. Ми завершили етап роботи з документами. Починається робота з потенційними свідками, людьми, залученими до прийняття рішень, узгоджень. Піднімаємо документи з 1999 року. Там є багато цікавих речей, як еволюціонував, зменшувався розмір Жукового острова. Ми бачимо тут перспективу, та говорити про остаточні рішення у кримінальному провадженні зарано. Я кажу доволі загально, оскільки більш конкретні речі можуть зашкодити досудовому розслідуванню.

Та це не все. Було багато зазіхань на корпоративні права – «Київводоканалу», «Київгазу», «Київенерго», «Київміськбуду» – на сотні мільйонів гривень. Більшість земель, усі корпоративні права (окрім однієї установи) рішеннями судів було повернуто місту. Крім того, ми реанімували кримінальне провадження за фактом незаконного відчуження акцій «Київміськбуду» на 77 мільйонів гривень (це первинна оціночна вартість). Збираємо документи і, думаю, вийдемо на добрий результат.

Ми займаємося, як я сказав, і Чубом (колишній керівник Головного управління комунальної власності КМДА, який перебуває на території Грузії, проходить у справах відчуження комунальної власності – акцій «Київміськбуду», «Київводоканалу», «Київхімволокна» та ін. – «Главком»). У червні цього року Грузія відмовила нам у його екстрадиції. Тож у листопаді будемо ініціювати питання його заочного засудження.

Леоніда Черновецького теж намагаєтеся притягнути до відповідальності?

Черновецький у нас фігурує в провадженні щодо Жукового острова. Незважаючи на те, що сам він, як правило, нічого такого не підписував, у нас є підписані ним державні акти та рішення міської ради. Йому було надано право підписувати чи не підписувати рішення сесії, повноваження перевірки законності цього рішення. І він свій підпис поставив. Звісно, ми намагаємося довести змову, але це доволі складне завдання.

Продовжуємо «рухатися» островами. Не може не впасти в око той факт, що на Трухановому останнім часом повиростало багато парканів. Хто володіє там землями?

На Трухановому острові з урахуванням позовів минулих років прокуратура Києва повернула громаді майже 90 га землі, які було виділено з порушеннями. Зважаючи на те, що порушення тривають досі, прокуратура міста принципово на них реагує. Нещодавно відкрили кримінальне провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки на цьому острові. Один з підприємців захопив 30 соток землі, обгородив їх парканом та облаштував ресторан. Обвинувальний акт стосовно нього вже в суді.

Що за ресторан? Хто власник?

Не назву. Але не Трухановим одним живемо, працюємо і в інших напрямках. Заявили позови про повернення 5 га землі в урочищі Наталка на Оболоні, оскаржуємо рішення про поновлення оренди землі біля Батиєвої гори, вже відсудили 2,7 га в урочищі Бичок на Столичному шосе.

Але є і складнощі. Ми вже не маємо повноважень перевіряти суб’єкти господарювання. Це питання Київської міської адміністрації і Держсільгоспінспекції, які мають здійснювати перевірки на місцях і надавати нам матеріали. Якщо ці матеріали містять склад злочину, розпочинається кримінальне провадження. В іншому випадку ведеться представницька робота. Але повноважень виходити на місця і здійснювати перевірки з власної ініціативи в органів прокуратури вже немає.

Якщо є інформація про незаконну забудову, скільки часу може знадобитися на те, щоб її прибрати?

Місяць – це запити та підготовча робота. Плюс позов. Ще два місяці – це судовий розгляд у першій інстанції, після цього апеляція. Далі складно прогнозувати. Іноді цей процес може тривати роками.

Ну і в Києві дуже багато цих незаконних забудов. Є на сайті КМДА ціла база. Ми нею користуємося, відпрацьовуємо. Але щоб побачити результат, потрібен час.

Кілька питань ми порушили щодо Конча-Заспи та Пущі-Водиці. Стосовно Конча-Заспи подали позов на 9 гектарів землі, виділеної під школу, яку вже 10 років не будують. Для чого такій «школі» 9 гектарів у Конча-Заспі? Два екскаватори стоять – і все. Ми подали позов – хочемо повернути цю землю назад. Виділяла цю землю ще адміністрація Черновецького.

Крім того, з Пущі-Водиці у нас є кримінальне провадження щодо 20 гектарів землі, ми намагаємося розібратись із законністю її виділення. Якщо бачитимемо порушення, заявимо позов про повернення цієї землі.

Скільки реально було повернуто землі, що відводилась минулою владою міста? І чи пручаються її «хазяї», йдучи, наприклад, до судів?

У місті загалом повернуто 438 гектарів з тих, що було виділено рішеннями за часів Черновецького. З них у власність фізичним і юридичним особам було повернуто 315,7 га вартістю 147 мільйонів гривень. І це тільки прокуратурою Києва. Активну позицію тут також займала Генпрокуратура, за позовами якої на Жуковому острові відсуджено значну площу.

З часу Революції гідності повернуто 137 гектарів землі. З останніх прикладів: повернули гектар біля Софійського собору та 0,7 гектара на Ярославовому Валу. Зараз ведемо активну роботу біля Михайлівського собору – відомий усім сквер Небесної сотні – там хотіли побудувати торговельний центр. Наразі триває експертиза, але в перспективі, думаю, землю буде повернуто місту.

Зауважу також, що в більшості випадків землі повернуто за рішеннями судів касаційних інстанцій. Тобто це кінцеві рішення.

І всі вони на 100% виконані? Бо, наприклад, маємо історію з «будинком-монстром» на Печерську, де за рішенням суду має бути знесено зайві поверхи, але з цим поки що не поспішають, бо люди на тих поверхах уже купили квартири.

При виконанні судових рішень можуть бути як юридичні казуси, так і їх реальне невиконання. Але із втратою повноважень так званого загального нагляду ми можемо контролювати лише ті рішення судів, які ухвалено за позовами прокуратури. За тими рішеннями судів, які набрали законної сили, право територіальної громади на землю поновлено чи перебуває в процесі перереєстрації. Якщо йдеться про повернення до бюджету коштів, то ми можемо говорити про задоволені позови і реальні гроші, які пройшли через Держказначейський рахунок.

Хто за останні роки незаконно отримував найбільші земельні ділянки?

Як правило, це юридичні компанії, власники яких нікому не відомі. Ми не можемо виключати, звісно, що це лише номінальні власники, підставні особи. В більшості випадків важко прослідкувати, хто за цим стоїть. Це питання нас цікавить, коли ми розслідуємо кримінальні провадження. Та ефективніший спосіб, на мою думку, – це все-таки позовна робота. Ми швидше витребуємо земельні ділянки чи комунальне майно цивільно-правовим шляхом. Є завжди дві мети: відновити стан речей, повернути забране у держави назад, а потім розібратись, хто винен.

Проблема руйнації культурних пам’яток у Києві залишається відкритою. За даними КМДА, кожна третя пам’ятка архітектури у центрі столиці перебуває в аварійному стані через бездіяльність нових власників. Прокуратура якось реагує на такі факти?

Після призначення я дав доручення перевірити стан речей у цьому напрямку. І вже цього місяця ми заявили позов про повернення місту пам'ятки архітектури – будинку Новікова по вулиці Верхній Вал. Крім того, триває судовий розгляд про повернення колишнього приміщення військового комісаріату по вулиці Петра Сагайдачного. В апеляційному суді відстоюємо право державної власності на пам’ятку архітектури на Суворова, 9. Також на даний час узгоджуємо питання з Київською міськадміністрацією щодо можливості викупу будинку по вулиці Волоській, 5/14, який занедбав новий власник.

Ситуація з цими об’єктами у всіх на вустах та перед очима. Кияни болісно на них реагують, тому питання повернення цих пам’яток для нас є принциповим.

«Збитки у справі банку «Михайлівський» оцінюються у 2,6 мільярда гривень»

Однією зі знакових справ для Генпрокуратури, за якою люди ще довго оцінюватимуть її діяльність, є розслідування розстрілів на Майдані. На вашу думку, що таким маркером є для прокуратури Києва?

Знакова справа – це Жуків острів. Але ми розуміємо, що землю повернуто, а Черновецький за кордоном і притягнути його до відповідальності буде вкрай важко.

Що ж стосується інших резонансних справ, варто згадати про банк «Михайлівський». Не так часто вдається затримати банкірів за гарячими слідами з обранням у подальшому запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. При чому він же не один. Є ще особа, яка перебуває у місцях попереднього ув’язнення, – один з керівників інвестиційної компанії, яка реально брала у людей гроші під виглядом банку «Михайлівський», ще один з екс-керівників цього банку перебуває у розшуку. При чому його було оголошено у розшук буквально наступного ж дня після затримання Ігоря Дорошенка (колишній голова правління банку, – «Главком»).

Ми цю інформацію раніше не подавали у зв’язку з тим, що це заважало б розшуку. Але ми рухаємося далі. Збитки у цьому провадженні оцінюються у 2,6 мільярда гривень. Для їх відшкодування за нашими клопотаннями вже заарештовано майна та активів на суму близько 2 мільярдів гривень.

Хто курує розслідування щодо банку «Михайлівський»?

Фактично його курує мій перший заступник Павло Кононенко.

Взагалі, є багато важких «банківських» кримінальних проваджень, які свого часу не знайшли логічного завершення. Тому зараз ми активно відпрацьовуємо алгоритм дій із розслідування проваджень саме у банківській сфері. І результати вже є. Так, завершено розслідування за підозрою колишнього голови правління та члена спостережної ради ПАТ «Діамантбанк» за фактом замаху на заволодіння коштами банку в розмірі 12 млн грн. Оголосили у розшук колишнього топ-менеджера ПАТ «Банк «Київська Русь», викритого на розкраданні 16,8 мільйона гривень. За нашою інформацією, банкір наразі перебуває на території Білорусі, і ми вже звернулися до компетентних органів цієї країни.

Серед тих резонансних справ, які вже відправлено до суду, варто згадати кримінальне провадження щодо 10 службовців київського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик», які за п'ять років привласнили майже 80 мільйонів гривень коштів вкладників.

Можна виокремити провадження проти колишнього заступника міністра охорони здоров’я Романа Василишина, викритого у хабарництві. Нам був потрібен час, щоб відпрацювати лікарів і пацієнтів. А пацієнти, як правило, не всі мешканці міста Києва. Але до кінця місяця ми плануємо направити обвинувальний акт до суду. Також розслідуємо провадження щодо службовця Державної служби АТО, якого затримали на хабарі у 230 тисяч гривень від комерційної структури (хабар призначався за перемогу у конкурсних торгах з виконання робіт щодо психологічної реабілітації потерпілих учасників АТО. – «Главком»).

Можна згадати ще розслідування стосовно колишнього директора департаменту державного підприємства «Укрпошта», який при закупівлі палива за завищеними цінами розтратив понад 1 млн гривень державних коштів. На сьогодні, щоб гарантувати повернення цих коштів, на майно підозрюваного (це близько 580 тисяч гривень) накладено арешт. Також нещодавно затримали генерального директора казенного підприємства «Кіровгеологія». Йому інкримінують розтрату 18 мільйонів гривень бюджетних коштів. Зараз він під домашнім арештом. До кінця року плануємо направити матеріали цих проваджень до суду.

Справи Майдану розслідуєте?

Майже всі кримінальні провадження передано до ГПУ. У нас залишилося, наприклад, провадження за фактом побиття працівниками «Беркута» низки народних депутатів. Однак важко ідентифікувати працівників «Беркута», які були у масках. Ця проблема є спільною для всіх проваджень цієї категорії.

Розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета – ваша компетенція?

Вже ні. Ми розпочинали це кримінальне провадження, та буквально через кілька днів підслідність було визначено за головним слідчим управлінням Національної поліції. Процесуальне керівництво здійснює Генпрокуратура.

Розкажіть про хід провадження проти поліцейського Сергія Олійника, який під час переслідування автомобіля застосував зброю, внаслідок чого загинув пасажир авто.

Розслідування перебуває на завершальній стадії. Щодо поліцейського обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Цього місяця очікуємо останню балістичну експертизу, яка має виключити можливість випадку здійснення пострілів у загиблого іншими працівниками поліції. Їх же було там декілька, в тому числі за спиною Олійника. Як прийдуть результати, ми будемо готові відкрити матеріали кримінального провадження для ознайомлення. І воно піде до суду для розгляду по суті. Кваліфікацію ми не змінювали – це замах на вбивство двох і більше людей та перевищення службових повноважень.

Колишній прокурор міста Сергій Юлдашев на початку 2015 року розповідав «Главкому», що в прокуратурі є чотири кримінальних провадження щодо суддів Печерського суду – Царевич, Кицюка, Вовка і Волкова. Що зараз з ними?

Щодо всіх чотирьох суддів обвинувальні акти відправлено до суду, у трьох з них – уже триває судове слідство. Провадження щодо Царевич на стадії завершення підготовчого судового засідання. Є у нас також низка кримінальних проваджень щодо інших суддів. Але в більшості випадків ці провадження стосуються суддів господарських судів. Досудове слідство в них триває, про підозру ще нікому не повідомляли.

Як просувається провадження, яке може зачепити власника СКМ Ріната Ахметова та великих підприємців Василя Хмельницького та Андрія Іванова, щодо виведення з комунальної власності 12,73% «Київенерго» в 2007 році? Відомо, що суд дозволив проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності компанії.

Дійсно, ми активізували кримінальне провадження з приводу незаконного відчуження акцій ВАТ «Київенергохолдинг» та порушень, допущених під час його створення. Крім того, ми отримали інформацію про те, що при утворенні цього холдингу інтересам міста Києва могло бути завдано багатомільйонних збитків шляхом вимивання грошей зі статутного фонду, які вносили іноземні компанії. Продовжувати не буду, бо у нас тільки почались ревізії і виїмки документів. На цей час слідчі вивчають як архівні матеріали, так і фінансову складу вказаних операцій. Якщо інформація підтвердиться, можна буде говорити, що столиця фактично залишилася ні з чим.

«Поширюється думка, що прокуратура вирішила «кришувати» заправки»

У столиці зараз активно будується житло. Чи слідкуєте ви за законністю цього масового будівництва? Наразі вже є загроза нового «Еліта-центру» імені Войцеховського. Але він не єдиний, хто взяв за практику зводити будинки без відповідної документації.

Із Войцеховським – це кричущий випадок. Зважаючи на те, що кількість незаконних забудов його так званої імперії зростала у геометричній прогресії, якби його не зупинили, ми мали б не один «Еліта-центр». Взагалі, проблема незаконних забудов лежить у площині функціонування контролюючих та правоохоронних органів, зокрема їхнього своєчасного реагування на самочинне будівництво.

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми вбачаю створення системи раннього оповіщення, коли ще на стадії котловану правоохоронні і контролюючі органи відповідно реагували б.

Разом з тим більшість об'єктів будується за декларативним принципом, і виявити порушення, наприклад незаконне перевищення поверховості будівлі, можна лише на завершальній стадії будівництва. У такому разі знесення будинку, більшість квартир у якому вже продано, вкрай проблематичне, оскільки, безумовно, призведе до акцій протесту з боку інвесторів, які вклали кошти у це житло.

Тому розв’язання цієї проблеми потребує комплексного підходу, який би враховував як інтереси територіальної громади, так і інвесторів. Поки що, як ми бачимо, інтереси інвесторів перемагають. 

Як із дозвільними документами у столичних заправок? Прокуратуру критикують у бездіяльності щодо нелегальних заправок.

Києвом поширюється думка, що прокуратура міста вирішила стати газовим монополістом і почати «кришувати» заправки. Це не так. Нелегальні газові заправки, які заполонили Київ, створюють проблему для міста. І йдеться не лише про збитки, яких зазнає столичний бюджет. Суть у тому, що їх ставлять біля шкіл, супермаркетів, під житловими будинками. Тобто вони становлять реальну небезпеку, перш за все для мешканців. У Києві одну з таких заправок навіть встановили в санітарній зоні ядерного реактора у Голосієві. Стоять заправки і на великих перехрестях, де буває значне скупчення машин.

Зауважу, що ми беремо поки що тільки критичні точки і при цьому суворо дотримуємося процедури: на кожну виїжджає експерт, який складає свій висновок. Перші кримінальні провадження вже пішли до суду. Є рішення про демонтаж. Але нелегальних заправок надто багато, щоб вирішити цю проблему, наприклад, за місяць. Близько 160 газозаправних пунктів (це ті, які виявлено) стоять без дозвільних документів, з них демонтовано близько 30. Також відправили запити до компетентних контролюючих органів, які також мають можливість протидіяти цьому. Але поки що вони реагують повільно.  

У вічі киянам також впадають численні «лотомаркети», «державні лотереї» тощо. Гральний бізнес заборонений в Україні. Але ми бачимо, як викручуються його власники. Нині фактично в будь-якому районі можна легко знайти кілька таких закладів.

За законом «Про заборону грального бізнесу» проведення лотерей не належить до незаконної діяльності, тому це гарне прикриття для різного роду гральних закладів. Раніше хоч ця діяльність підлягала ліцензуванню Мінфіном, однак після низки змін до законодавства і цю вимогу знято. Жоден оператор на сьогодні не має ліцензії (букмекерську діяльність декриміналізовано ще у 2011 році). Тому фактично лотерейний бізнес відпущено у вільне плавання. Більше того, у таких закладах на комп’ютерах є сертифікати чи висновок, що там не містяться заборонені програми. Тому на цей час документувати та розслідувати такі провадження стало набагато важче.

Скільки в Києві є незаконних казино?

Інформація різна. Але вони однозначно є. Про деякі ми знаємо і по них працюємо. Але ми змінили тактику та намагаємося йти трошки далі, аніж просто заходити і вилучати обладнання. Розслідування триватиме довше, маємо на меті виходити на організаторів цих незаконних закладів.

Наразі слідчі Національної поліції Києва ведуть 122 кримінальних провадження за фактами зайняття гральним бізнесом. У рамках цих проваджень вилучено майже півтисячі гральних автоматів, 24 столи для рулетки та покеру, понад 1200 системних блоків. Більшість проваджень ще розслідується, близько 10% пішло до суду.

Яка ситуація на фронті боротьби з наркотиками? Суб’єктивні спостереження: шприців у під'їздах будинків та на дитячих майданчиках поменшало.

Істотних зрушень у бік зменшення кількості наркозлочинів я, наприклад, не бачу. Такий ефект радше спостерігається за рахунок заміни ін'єкційних наркотиків на таблетовані. Не так давно, вже за час моєї роботи, ми виявили мережу аптек, де без рецептів продавали трамадол та інші заборонені препарати. Закривати такі аптеки не можемо, але ми відправили запити на позбавлення їх ліцензій, а також притягнули до відповідальності кількох провізорів, організатора і власника. Це один напрямок.

Другий – це викриття злочинних груп наркоторговців та їхніх схем. Як приклад професійного досягнення можу назвати спецоперацію, проведену за участі столичної прокуратури минулого місяця. У п’яти містах України майже 250 правоохоронців одночасно провели близько 50 обшуків, затримали 13 учасників організованої злочинної групи, яка збувала наркотики по всій країні через інтернет. Переважно вони працювали у Київській та Дніпропетровській областях. Яка була схема? Діяли безконтактно. Тобто на номер телефону або поштову скриньку клієнт відсилав смс-замовлення та отримував у відповідь номер банківської картки для перерахунку коштів. Після оплати, на телефонний номер замовника надходило повідомлення з координатами GPS. Замовник приїжджав за вказаною адресою та в якійсь пісочниці викопував своє «замовлення». Кур’єри не знали ані організаторів, ані покупців, покупці у свою чергу не бачили кур’єрів, і так далі. Майже сім місяців слідчі прокуратури спільно з департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції України документували діяльність цієї групи. На сьогодні її організатора та 12 учасників заарештовано. До речі, серед затриманих опинився й чинний працівник Нацполіції. Вдень він працював водієм в одному з райуправлінь, а вночі розвозив «замовлення».

До вироку суду імен, звісно, не називатиму. Можу сказати, що суму застави за всіх (13 людей) було визначено у 40 мільйонів гривень, за організатора – 10 мільйонів, і він її не сплатив. Плюс ми арештували майно, авто, а також кошти на рахунках фігурантів на суму близько 1 мільйона гривень.

«За дев’ять місяців минулого року було зареєстровано 45 тисяч злочинів, за цей самий період цього року – 68 тисяч»

Ви згодні, що в столиці помітно погіршилась криміногенна ситуація?

Звичайно, не тільки в Києві, а й по всій Україні. Але приріст злочинності у столиці не є критичним.

За дев’ять місяців минулого року у нас було зареєстровано 45 тисяч злочинів, за цей самий період цього року – 68 тисяч. Тобто так можна вивести цифру зростання у 50%. Але чи насправді так відбулось? Злочинів у нас побільшало на 50%, а заяв про злочини – на 3%: зі 106 тисяч у минулому році до 108 тисяч у цьому. Як так може бути? Минулого року маніпулювали із цифрами. Поясню. Зі 106 тисяч кримінальних проваджень 60 тисяч було закрито у зв’язку з тим, що інформація про злочини не підтвердилась. У цьому році – 40 тисяч. Ось ця різниця в 20 тисяч і становить «шалений приріст» злочинності. Насправді це результат викривлення статистичних даних шляхом порушення облікової дисципліни. Цьогоріч існує виважений і правильний підхід щодо обліку проваджень та запобігання їх незаконному закриттю.

Але так, злочинність зростає. Зростання відбувається по крадіжках (у більшості випадків це некваліфіковані крадіжки без проникнення в квартири, на вулицях, у супермаркетах, у кафе) – вони зросли на 17 тисяч (випадків). Збільшується кількість грабежів, які переважно також не кваліфіковані. Їх стало на 2 тисячі більше. Показник злочинів проти власності за дев’ять місяців 2016 року – 49 166. Ці злочини становлять понад 70% серед усіх облікованих (протягом 2015-2016 років у Києві було обліковано 133 749 кримінальних проваджень. – «Главком»). В першу чергу на це вплинула соціальна ситуація в державі. Здебільшого люди, які скоюють злочин, роблять це вперше і через матеріальну скруту.

Але кількість убивств зменшилась, тяжких тілесних, автовикрадень – так само на рівні минулого року (за 2015-2016 роки в столиці було зареєстровано 2842 викрадення автівок. – «Главком»). З огляду на те, що беру дані не за повний рік, це в межах похибки.

Ви «сортуєте» ці злочини за місцем прописки зловмисника?

Ні. Ми можемо говорити лише про злочини, скоєні громадянами України та іноземцями виключно за категоріями, передбаченими державною статистикою.

Зростання злочинності, окрім економічної ситуації, пов’язують також із тим, що в результаті очищення кваліфіковані кадри начебто пішли з прокуратури, а внаслідок змін у законодавстві повноваження та функції прокуратури звузились.

Я не можу до кінця погодитися з такою тезою. Ми й раніше мали великі піки злочинності. Наприклад, у 2008 році, коли теж була важка соціальна ситуація. Наразі зростання злочинності має кілька причин: соціальні обставини, кримінально-процесуальне законодавство, ефективність діяльності правоохоронних органів. І вже потім – органів прокуратури, які відповідають за координаційну складову, а також за якість проведеного досудового розслідування та його кінцевий результат.

Останнім часом, на жаль, спостерігаємо збільшення кількості виправдувальних вироків. Вони не такі часті та не впливають, у принципі, на стан злочинності в місті (на 100 тисяч злочинів таких випадків може бути 10–20), але вони є.

Бракує кадрів?

З різних причин. У нас дійсно дуже багато нових людей і водночас велика плинність кадрів. Навіть за останні дев’ять місяців близько 40 людей пішли з посад за власним бажанням.

З яких причин?

Знаходять кращу роботу або просто не задовольняє ця. Понад 60 працівників перейшли до інших державних органів, до інших регіонів або до ГПУ. Троє – пройшли до НАБУ, один – у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, ще один – на завершальній стадії конкурсу в САП. Причина лежить на поверхні: умови праці та гідна заробітна плата, яка майже в 10 разів перевищує ту, яку вони отримували в прокуратурі, та цікаві провадження. У людей є стимул та бажання до професійної самореалізації.

Ви відчули звуження повноважень та функцій прокуратури?

Майже два роки прокуратура працює без функції так званого загального нагляду, але кількість громадян, які скаржаться до прокуратури на порушення їхніх прав, абсолютно не зменшилася. Більшість цих звернень ми спрямовуємо до інших державних органів за компетенцією, але вплинути на якість та результат їх розгляду не маємо повноважень. Але разом з тим постійно чуємо через це нарікання з боку громадськості.

На моє переконання, особливо у справах про повернення державного та комунального майна, питаннях видачі землі та містобудівництва, повний відхід від функцій нагляду за додержанням законності, який було закріплено за прокуратурою, є недоречним. Принаймні зважаючи на досить пасивну позицію контролюючих органів, які ці порушення ігнорують.  

Певна компетенція змінилась у нас і у зв’язку зі змінами до підслідності. Значну частину статей і сфер передано в Національне антикорупційне бюро як орган досудового розслідування. Маю на увазі корупційні злочини, скоєні народними депутатами, представниками Кабміну, міністерств до рівня заступника КМДА, суддями, прокурорами та тими комунальними і державними підприємствами, де сума збитків становить більше, ніж 600 тисяч гривень. Якийсь обсяг роботи вони у нас забрали. Але все лежить саме в обсязі роботи, а не в компетенції. Ми розслідуємо все інше.

Скільки внаслідок дії «закону Савченко» до Києва повернулось колишніх в’язнів? Очільник Національної поліції в місті Києві Андрій Крищенко в інтерв’ю «Главкому» розповідав, що в результаті дії закону Савченко до Києва на той момент мали приїхати  700 колишніх в’язнів. З них міліція бачила лише 450. Яка цифра зараз? Скільки вже рецидивів?

Якщо говорити про своє ставлення до цього закону, то він є недосконалим та потребує змін. Загалом він є відлунням правових позицій ЄСПЛ щодо потреби у забезпеченні державою компенсаторних механізмів за утримання осіб у місцях позбавлення волі у неналежних умовах. Але повертаючись до зазначених позицій, такі компенсаторні заходи не можуть бути автоматичними та основними. Рівень місць утримання є різним, права не всіх осіб, які перебувають під вартою, однаковою мірою порушуються, умови їхнього утримання не однаково неналежні, не в усіх випадках вони порушуються в принципі. В результаті стикаємося з ситуацією, коли такі особи всіма силами намагаються затягнути процес, оскаржити рішення в усіх інстанціях, щоб якнайдовше залишитися в СІЗО. З іншого боку, одночасний вихід великої кількості осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, призводить до збільшення рівня рецидивної злочинності.

Катерина Пешко, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»