Сергій Комісаренко: Формально я – радник президента з біобезпеки, але він ніколи не питав у мене порад

Науковці прогнозують пік пандемії коронавірусної хвороби в Україні припаде на першу половину квітня. Кількість нових випадків на добу може сягати 40 тисяч, кількість смертей – понад 500. Стрімке зростання числа інфікованих пов’язане із появою в Україні «британського» штаму SARS-CoV-2 і його подальшими мутаціями. Про це зокрема повідомив Інститут молекулярної біології та генетики НАН України на прикладі досліджень аналізів пацієнтів з Івано-Франківщини та Києва. Цей різновид небезпечного вірусу характеризується властивостями більш швидкого розповсюдження за так званий «вуханський» варіант коронавірусу, який у світі циркулював минулого року.

Попри те, що Україна вже рік бореться з небезпечною хворобою, нову хвилю медична система зустрічає знову «на межі»: брак кисню у лікарнях, відсутність вільних ліжко-місць, затримки виплат так званих «ковідних» надбавок медикам. При цьому галузь відчуває ще гостріший дефіцит персоналу. Днями міський голова Львова Андрій Садовий звернувся до всіх медиків, аби ті допомогли місту в скрутний час.

Зважаючи на складну ситуацію з пандемією, 18 березня в Апараті Ради національної безпеки і оборони України відбулася нарада за участю учених. Чи достатньо нинішніх карантинних заходів, у чому особливість «британського» варіанту коронавірусу і коли в Україні буде своя вакцина проти Covid-19? Про це «Главкому» розповів голова комісії з біобезпеки і біозахисту при РНБО, директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України Сергій Комісаренко. Академік нарікає, що за своєю посадою мав би бути радником президента Володимира Зеленського, але глава держави не дослухається до його порад. Науковець порівнює себе з директором Інституту алергії та інфекційних захворювань Ентоні Фаучі, який був радником президента Дональда Трампа, а тепер працює з президентом Джо Байденом. «Трампу не подобалися його поради – вони розходилися з його позицією, адже від самого початку він сказав, що взагалі це несерйозне захворювання, демонстративно не носив маску, що було звичайно великою помилкою», – згадав Комісаренко.

Все більше регіонів переходять до червоної карантинної зони, запроваджують локдаун. Наскільки вчасні і ефективні ці заходи?

Всі протиепідемічні заходи допомагають. Але, звичайно, люди не люблять локдауну, громадська думка негативна. Адже це не допомагає малому і середньому бізнесу. Локдаун треба вводити не тоді, коли вже пік захворюваності, а тоді, коли проблема розвивається.

То чи не запізно локдаун?

Ні, піку ще немає, його могли б очікувати значно пізніше. Введення карантину вчасне.

Існують три підходи до того, як зупинити розповсюдження особливо небезпечної інфекції. Це, звичайно, ліки проти цього патогену, якщо такі є. Далі – вакцинація і третє — карантинні, тобто протиепідемічні заходи. Ліків, на жаль, специфічних проти коронавірусного захворювання немає, хоча ми дуже сподівалися, що за понад рік, який минув з початку пандемії, вчені їх знайдуть. Але попри це є величезний успіх досягнень медико-біологічних наук у світі. Він полягає у тому, що дуже швидко вдалося зробити дуже ефективні вакцини на різних платформах, до того ж використовуючи різні методи. Вакцини є і будуть єдиним ефективним засобом боротьби з поширенням цієї коронавірусної інфекції. Звичайно, протиепідемічні заходи також залишаються потрібними і їх треба використовувати. Насамперед мова про найпростіше: використання масок, дотримання фізичної дистанції, дезінфекція рук.

Чи проводили українські науковці дослідження того, які засоби захисту виявилися найбільш ефективними?

В Україні такі дослідження не проводилися, але ми користуємося світовими даними і вони абсолютно об’єктивні. Нещодавно популярний науковий журнал Scientific American опублікував статтю про недоліки та успіхи в боротьбі з коронавірусною інфекцією. До недоліків було віднесено те, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) спочатку недооцінила можливі масштаби пандемії, недооцінила значення масок. На початку пандемії вони навіть не рекомендували їх носити. Потім виявилося, що маски є вкрай надійним засобом в боротьбі з поширенням вірусу. Так, за своєю структурою вони не можуть завадити вірусу проникнути через маску. Розмір вірусних часток – 120 нанометрів, які можуть «пролазити» через пори тканини маски. Але головне те, що вірус знаходиться у вигляді мікрокрапельок. І от саме ці мікрокрапельки маски допомагають стримувати, відповідно, стримувати розповсюдження вірусу. Все-таки вважається, що маски, можливо, й не варто носити на відкритому повітрі, але обов’язково на відкритому повітрі, якщо ви спілкуєтеся з людьми, особливо якщо є скупчення.

Застосування яких карантинних заходів виявилося невиправданим?

Вважається, що не дуже виправданою була від самого початку обов’язковість дезінфекції поверхонь. Виявилося, що інфіковані поверхні все таки не є головним джерелом інфікування і особливо тоді, коли люди ретельно миють руки.

Ви є головою комісії з біобезпеки і біозахисту при РНБО. Чим саме займається комісія, які рішення ухвалюєте, які рекомендації надаєте?

Це вона звучить так грізно... Насправді функції комісії досить обмежені. Вони є консультативно-дорадчими. Ми не координуємо роботу в галузі біобезпеки в нашій країні, ми не можемо нікому надавати накази, але ми можемо радити. Фактично формально я є головним радником президента з питань біобезпеки. Але він ще ніколи мене не запрошував для того, щоб я йому давав поради.

Зрештою, комісія ухвалює певні рішення і якщо вони є важливими для країни, вони розглядаються вже на РНБО… Але єдине засідання РНБО, яке було присвячене насправді проблемам біобезпеки, відбулося у лютому 2009 року.

Уявімо, що президент нарешті поцікавився вашою думкою, які п’ять порад ви би йому дали?

Інколи його публічні виступи стосовно коронавірусної інфекції, на мій погляд, не зовсім є точними, але, напевно, у нього є інші радники. Можливо, цю функцію виконує міністр охорони здоров’я, я не знаю.

Щодо порад. Ми з вами уже більше року живемо за умов розвитку пандемії. І протягом року цих порад могло бути багатоі були б вони різними. Зараз я б дав би йому пораду, яка, можливо, вже трошки запізніла, але це все одно актуально. Україні обов’язково і терміново треба проводити масову імунізацію. Вакцинація завжди була ефективним і фактично єдиним заходом профілактичної боротьби з інфекційними захворюваннями, а зараз вона тим більше важлива, коли ця інфекція поширюється.

Гарвардський університет разом з одним із науково-дослідних інститутів Ізраїлю провели дослідження, результати яких показали ефективність вакцинації особливо після другого щеплення… Летальність падає на 95% і тяжкість захворювання знижується. Але якщо мова тільки після першу імунізацію, то ефективність менша – 60%. У деяких випадках в залежності від терміну після першої імунізації – до 80%.

Мутації у SARS-CoV-2 відбуваються досить рідко

«Британський варіант відрізняється від вуханського у восьми місцях»

Вакцини мають неоднакову ефективність до різних штамів коронавірусу. Учені кажуть про низьку ефективність AstraZeneca до південноафриканського штаму коронавірусу. Наскільки допомагає імунізація полегшити перебіг захворювання для пацієнтів, інфікованих різновидами SARS-CoV-2?

Всі вакцинації поки що є ефективними. Ви знаєте, що у нас йде дискусія стосовно китайської вакцини Coronavac, яка створена китайською компанією Sinovac. Ця вакцина створюється на основі не частини, а суцільного вірусу. В чому є його небезпека? Якщо вона вводиться людині, у якої імунодефіцит, то вірус все ж таки може розвиватися і навіть розмножуватися.

Мутації у SARS-CoV-2 відбуваються досить рідко. Значно рідше, ніж, наприклад, у вірусі грипу. Але все одно коли коронавірус потрапляє до організму людини, то мутації відбуваються приблизно один раз на 10-12 днів.

Всі вакцини створювалися на основі опублікованої раніше структури. А для створення тестів проти вірусу, чи вакцин не потрібно працювати з самим вірусом, достатньо знати його структуру, тобто достатньо мати алфавіт, речення, з чого складається вірус, якщо простіше сказати. Всі розробки стосувалися проти первинного вуханського типу вірусу. До речі, ми їх називаємо варіантами вірусу, а не штамами, яких мільйони.

Досить довго хворіють люди, у яких є імунодефіцит, ослаблена імунна система. А якщо імунна система не може побороти цього вірусу швидко, тоді відбуваються мутації, які набувають можливостей передавати мутований вірус іншим людям. Тобто він стає дуже ефективним в інфікуванні інших людей, це приклад так званого британського варіанту коронавірусу. Учені поки не можуть знайти нульового пацієнта, який став джерелом цього мутанта і потім передав вірус іншим. Наприклад, британський варіант відрізняється від вуханського у восьми місцях, де відбулися мутації.

Один з найбільш небезпечних варіантів – це бразильський. Це тому, що у місті Манаус фактично не боролися з вірусом. Там вирішили, що нехай люди перехворіють і виробиться колективний імунітет, що допоможе зупинити розповсюдження вірусу. Так воно і сталося. Але при цьому у них величезна кількість людей померли, перехворіли майже 80% людей. Дійсно, виробився колективний імунітет: люди припинили заражатися, вірус нібито зник. Але насправді це спричинило дуже небезпечну мутацію, змінилася структура цього вірусу, він став більш агресивним, у ньому відбулася мутація амінокислоти, яка виявилася вкрай небезпечною… Можна знайти, чи є цей мутант тут в Україні, чи розповсюджується у нас, чи у США.

Вакцинуватися важливо тому, щоби не захворіти вуханським варіантом коронавірусу. Але якомога щвидше потрібно вакцинуватися тому, щоби у нас зупинити розповсюдження інших варіантів цього вірусу. Бо якщо в них будуть продовжуватимуться відбуватися певні зміни, то вакцини, які існують сьогодні, можуть припинити свою противірусну дію. Сьогодні і Moderna і Pfizer вже намагаються зробити варіанти вакцини, які будуть розпізнавати варіанти мутованих вірусів і продовжують розробки, щоби зробити вакцини ефективними.

Інституту молекулярної біології та генетики повідомляє про те, що в Україні уже виявлений модифікований «британський» варіант коронавірусу, який вирізняється критичними змінами у ділянках, що відповідають за швидкість розмноження вірусу у клітині та реактивність імунної системи людини. Що це означає для науковців і лікарів?

Для лікарів нічого, окрім того, що їм потрібно ретельно боротися з ускладненнями цього захворювання. На жаль, не існує ліків, які дозволяють боротися з коронавірусом, зокрема з британським штамом В117.

Думаю, Інститут молекулярної біології побачив британського мутанта. Але через те, що вони його виділяли у різних людей, вони побачили, що ці віруси трішки відрізняються. Я поки що не бачу причин вважати, що це різні варіанти цього «британського» коронавірусу, якими стали свого часу також бразильський та інші.

За радянських часів і в перші роки незалежності України всі діти мали картки вакцинування

«Розробка нашої вакцини майже завершена»

В Україні ще на початку пандемії лунали заяви, що наша держава також здатна розробити і виготовляти вакцину проти коронавірусу. Інститут, який ви очолюєте, а також Інститут біології клітини у Львові отримали гранти на розробку вакцин. Але результатів досі немає. Яка доля грантів, коли чекати на українську вакцину?

Якщо говорити про гранти, то вони трошки смішні тому, що суми коштів, які були виділені є мізерними, якщо порівнювати з тими сумами, які насправді потрібні. Це по-перше. По-друге, навіть ці кошти, які передбачені на цей рік, майже не надходять. Так, нашому інституту було виділено 2 млн грн. Для порівняння, президент США Дональд Трамп виділив AstraZeneca $1,2 млрд. Ви також повинні врахувати, що AstraZeneca — це фірма, яка сама по собі дуже багата. Вона має устаткування, відпрацьовані технології. Вакцина була створена не в AstraZeneca, а в інституті імені Дженнера, той Дженнер, який вів вакцинацію проти віспи.

Я сказав би так, що ми створимо прототипи вакцини. Це просто продемонструє, що наш уряд, керівництво нашої країни, повинні відновити виробництво імунобіологічних препаратів, тобто вакцин, імунних сироваток для пасивної імунізації. Одним, а можливо, єдиними зараз специфічними ліками зараз є антитіла проти вірусу, проти його протеїну, які можуть запобігати розповсюдженню вірусу. Тобто ми продемонструємо, що можемо це зробити, але ми не будемо випускати вакцину, ми повинні зробити прототип. Можна до прикладу взяти прототип автомобіля, який виставляється на виставці. А випускатимуть машини у промисловому масштабі великі заводи. Так і тут.

Щодо розробок нашої вакцини, то вони майже вже завершені. Далі мають відбутися клінічні випробування на тваринах. Потім маємо зрозуміти, чи знайдеться фінансування для створення десятків тисяч вакцин з тим, щоб провести клінічні випробування на людях. Має бути для цього задіяне якесь підприємство фармацевтичне, де є відповідне устаткування і фахівці. Чи будуть далі матеріальні ресурси для створення цієї вакцини, чи буде у нас можливість для проведення клінічних випробувань. Для того, щоб проводити клінічні випробування, третю фазу, потрібно багато інфікованих людей. На щастя чи на жаль, у нас багато таких людей зараз. А от, наприклад, Китай, де практично немає зараз хворих на коронавірус, не зміг проводити випробування своїх вакцин, зокрема тієї ж Coronavac. Вони її досліджували в інших країнах, зокрема у Бразилії, Індонезії, в арабських країнах і в Туреччині. Між іншим вакцина проти SARS 2002-2004 років не була зроблена саме тому, що інфекція тоді призупинила розповсюдження, а потім і зникла. Тобто не було можливості проводити клінічні випробування на патогені, який фактично зник.

Треба зробити досить велику кількість вакцини з тим щоб проводити клінічні випробування, подвійні сліпі (дослідження, при яких ані лікар, ані пацієнт не знають, що приймає пацієнт) так, як це робиться у всьому світі. А не так як росіяни почали пропагувати свою вакцину, навіть не завершивши другу фазу клінічних випробувань. Це було їхньою стратегічною помилкою, бо вони самі зіпсували імідж своєї власної вакцини, і ми досі не знаємо її ефективності. А потім ми повинні готуватися до нових інфекцій. Це не потрібно приховувати, ми весь час зустрічатимемо з новими патогенами, і повинні демонструвати, що ми вміємо робити вакцини, і що в нас буде відповідна промисловість, яка зможе їх випускати.

То чи є в Україні такі потужності, які дозволяють промислове виробництво вакцин після завершення дослідження? Чи веде Україна веде перемовини із закордонними компаніями про можливе виробництво саме нашої вакцини?

Наша комісія (при РНБО) проводила аналіз підприємств, які можуть випускати вакцини. Зараз у нас немає підприємств, які адаптовані саме до випуску вакцин. Але ті, що є, можуть перебудуватися. Перепрофілювання – це досить дороге і досить специфічне устаткування, це люди, які вміють це робити.

В Україні можна побудувати таке підприємство. Ми ведемо перемовини про можливість випуску української вакцини на вітчизняних підприємствах, але я не хочу називати зараз компанію. Думаю, ми таки зробимо прототипи, а потім, можливо, перейдемо до клінічних випробувань.

Скільки коштуватиме українська вакцина, наскільки її вартість відрізнятиметься від аналогів, які уже є?

Технологія, яка обрана, – одна з найдешевших. Наприклад, собівартість однієї дози вакцини від AstraZeneca трошки нижча за $3.

В Україні над створенням вакцини працюють фахівці приватної науково-виробничої компанії «Діапроф-Мед», які співпрацюють з американцями. Яка доля їх розробок?

Це робиться фактично за приватні кошти спільно з американською компанією. Вони зробили консорціум, яким керує, чи є одним із лідерів професор Михайло Фаворов (президент компанії DiaPrep System Inc.), який вже 30 років мешкає в США. Сам він з Москви, з відомої родини учених. Фаворов разом з «Діапроф-Медом» створили прототип вакцини. Певною мірою вона є унікальною в тому сенсі, що якщо всі вакцини у світі робилися для того, щоб у вакцину входив протеїн S шипоподібний, то ця вакцина зроблена для того, щоб імунна система розпізнавала протеїн N, тобто протеїн нуклеокапсиду. Іншими словами той протеїн, який прикриває нуклеїнову кислоту, геном цього вірусу. Вона унікальна, але чи вона буде ефективною можна буде дізнатися тільки під час клінічних випробувань. Наскільки я знаю, клінічні випробування поки що не проводилися.

«Вакцинація тварин у нас значно краще організована, ніж дітей…»

В Україні триває другий етап медичної реформи. Наскільки реформа виявилася ефективною в аспекті боротьби з пандемією коронавірусу?

Все, що реформовано у сфері боротьби з інфекційними захворюваннями, – величезний мінус. На щастя ми не довели реформу до кінця, бо планувалося закрити всі інфекційні лікарні. Ви уявляєте що було б з нами тоді під час нинішньої пандемії? Тобто колишнє керівництво МОЗ, зокрема пані Уляна Супрун, взагалі вважали, що боротися з інфекційними захворюваннями зараз вже недоцільно. Наприклад, я чув як вона сказала, що дифтерія не є небезпекою для України. На мою думку, це велика помилка.

За радянських часів і в перші роки незалежності України всі діти мали картки вакцинування, де були відмічені всі вакцини, які вводилися дитині, був і паспорт вакцинації, в якому значилося, якою вакциною якої серії і коли була зроблена ін’єкція. Потім в результаті реформ, можливо ще й до приходу на посаду в МОЗ пані Супрун усе було знищено, і навіть уся ця документація про вакцинації була знищена. Ви знаєте у ветеринарному паспорті для тварин у нас обов’язково позначення, чим вакцинували, паспорт тварини приклеюється до ветеринарного паспорта. Тобто у нас обслуговування тварин значно краще організовано, ніж документація вакцинації наших дітей, а потім і дорослих. У цьому аспекті реформи завдали величезної шкоди – ми фактично були не готові до боротьби з інфекційними захворюваннями. У нас були зруйновані обласні санепідемстанції, санепідемслужба, яка існувала в радянські часи.

Багато інфекціоністів в розмові з «Главкомом» нарікають на те, що ставлення держави до інфекційних відділень ніколи за часів незалежності України не було належним і система почала руйнуватися не сьогодні і навіть не вчора…

І так, і ні. Тут різні ділянки, різні аспекти реформування. У нас була зруйнована сама система виробництва вакцин, це було до пані Уляни. Але те, що стосується інфекційних клінік і можливості відновлення створення вакцин і діагностичних препаратів – це було саме за її діяльності.

Михайло Глуховський, «Главком»

Читайте на «Главкомі» другу частину інтерв’ю з академіком Сергієм Комісаренком