Вірно чи правильно? 10 запитань до мовознавиці

Вірно чи правильно? 10 запитань до мовознавиці
колаж: glavcom.ua

Як українською сказати «рукопожатний» і «смотрящий»?

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Усі випуски читайте 👉 у спецпроєкті «Мовне питання»

Багато людей грішить уживанням слова «вірно» в невластивому значенні. Прислівник «вірно» означає «незрадливо», «віддано», а не «безпомилково». 

У словнику за редакцією Грінченка (де, нагадаю, немає росіянізмів) «вірний» подається у значеннях: 1) відданий; 2) істинний, дійсний; 3) правовірний (християнин). У словнику Кримського і Єфремова «вірно» / «вірний» має значення «незрадливо» / «незрадливий». Ці два словники є основними джерелами, де ми перевіряємо лексику на «українськість».

Утім, сучасний академічний тлумачний словник (СУМ-20), який ми не можемо ігнорувати, слово «вірно» у значенні «правильно» таки фіксує, але маркує як розмовне. Тобто в текстах інших стилів, крім розмовного, вважатиметься помилкою.

Вірно кохають, служать і дружать, а говорять і пишуть правильно!

• 1 •

Ксенія Дика: Як українською сказати «рукопожатний» / «нерукопожатний» і чи можна перекласти з російського кримінального жаргону слово «смотрящий»?

Спочатку про «рукопожатний». Передусім слід наголосити, що це слово прийшло з російської мови. Воно зародилось у дисидентському середовищі кінця минулого століття і належить до оказіоналізмів, тобто його не містять словники. Українською мовою ми це не перекладаємо як «рукостисканний» або щось подібне. Можемо хіба що вживати «рукоподатна» / «нерукоподатна» людина. До речі, ця пара слів теж прийшла з російської, але росіяни її майже не вживають, обираючи «рукопоЖатный» / «нерукопоЖатный». Відмовлятися від лексеми «рукоподатний» я не раджу, бо вона сприймається як спільнословʼянська. Щодо заміни слова «смотрящий», то перекласти можна, але навіщо? Воно ж стилістично забарвлене, зневажливе, як того потребує мовна ситуація. А літературне буде «наглядач». Так само ми не замінюємо споріднений до «смотрящего» жаргонізм «общак» на «загальняк».

• 2 •

Яніна Мосієвська: Мене дуже дратує, коли деякі люди відповідають «звичайно» в сенсі російського «конєчно». Хоч мали б казати «звісно». Бо «звичайний» – то в прямому перекладі «обичний». То «звісно» чи «звичайно»? І коли як?

Ваша правда. Я теж за те, щоб у значенні вставного слова замість «звичайно» вживали «звісно» або «авжеж». Утім, у тлумачному словнику «звичайно» подається і як вставне слово для підтвердження думки («В нижчеподаній статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови» (М. Рильський)). До речі, є у нас ще й прислівник «зазвичай», через що я майже ніколи не вживаю «звичайно». У цьому просто немає потреби.

• 3 •

Ніна Нова: Поясніть, будь ласка, у ділових паперах зустрічаю і «направити», і «скерувати», і «спрямувати» (документ до якогось органу). Це все правильно?

Людину, наприклад до лікаря, можна направити і скерувати (видати медичне направлення / скерування). Направлення – не калька (як і поштове відправлення). А от спрямування від спрямовувати – це скеровувати в певному напрямку рух, спрямовувати зусилля, кошти тощо. Отже, документ до якогось органу можна спрямувати.

• 4 •

Інна Герман: Як правильно буде українською «гривня» у відповідному відмінку? Наприклад: зберігати заощадження у кронах, у доларах, у євро. Українською – «у гривні» чи «в гривнях»? Відкрити рахунок у банку – «у гривні» чи «у гривнях»? Дякую.

Справді впадає в око непослідовність: чому в доларах, але у гривні. «Укрсиббанк» пише: «Поточні рахунки у гривні». «Монобанк»: «Депозити в гривні, доларах і євро», тобто в одному реченні однина (гривні) і множина (доларах). Але «Монобанк» загалом має проблеми з грамотністю інтерфейсу: я колись робила їм зауваження щодо спливного вікна «Підтвердіть оплату» (має бути «Підтвердьте оплату»), але помилку за рік так ніхто й не виправив. «Приватбанк» теж пише в однині: «Якщо у вас картка в гривні, а ціну встановлено в євро, розраховуйтеся тільки в євро». Висновую: склалася певна банківська традиція писати «в гривні», але чому тоді «не в доларі»? Я за те, щоб уживати все у множині.

• 5 •

Тамара Шпаковська: Шановна пані Ольго, нещодавно в блозі вчительки української мови прочитала, що говорити «зумовлено бажанням» неправильно, треба «обумовлено бажанням». А мені завжди здавалося, що слово «зумовлено» – це про причину чогось (зумовлено погодою, нестачею тощо), а «обумовлено» – узгоджено з кимось. Як насправді правильно?

Згідно з сучасним двадцятитомним тлумачним словником, «зумовлювати» – бути умовою, причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти. А «обумовлювати» має аж три значення: 1) узгоджувати що-небудь (обумовити місце зустрічі); 2) те саме, що зумовлювати; 3) ставити в залежність від певних умов. Мені бракує контексту у вашому реченні, тому наведу свої приклади: «Неврожай соняшнику зумовлений поганою погодою. Попит на ріпак обумовлений світовим ринком біопалива».

• 6 •

Марʼян Варга: Підкажіть, будь ласка, якщо «нанести візит» – це калька, то чи можна візит здійснити?

Російсько-український словник сталих виразів Виргана і Пилинської російську сполуку «нанести визит» перекладає як «скласти (зробити) візит». Запамʼятати легко: скласти компанію, скласти візит. «Здійснити» теж можна, але тільки офіційний візит. Загалом слово «здійснити» стало канцеляризмом (окрім «здійснити мрію»).

• 7 •

Олег Полотняк: Чи треба ставити кому після «згідно з» та «відповідно до»?

Відокремлення комою / комами цих сполук факультативне (можна ставити, можна не ставити), залежно від бажання інтонаційно виділити фрагмент і уникнути багатозначності в прочитанні. Я зазвичай ставлю.

• 8 •

Катерина: Вітаю. Чи можна казати «зробити шуткуючи»? Дякую.

Так. Панас Мирний писав: «Розказую йому свою пригоду та разом, ніби шуткуючи, й дочку сватаю». У словнику Бориса Грінченка є слова «шутка», «шуткувати» і навіть «шуткома» (жартома). Це не росіянізми.

• 9 •

Тетяна Антонюк: Вітаю! Підкажіть, будь ласка, чи правильно вживати «цільнозернове (борошно)», «цільнозерновий (хліб)»? Чи правильний варіант «цілозерновий», «цілозернове» і т. д.?

Почати треба з того, чи є слово «цільний» в українській мові. Колись не було, воно прийшло з російської. У старих словниках (Уманця і Спілки, Ніковського, Ізюмова) «цельное молоко» перекладається як «незбиране», а не «ціле» чи «цілісне». Слово «цілозерновий» не фіксується у словниках, хоча воно логічне і правильне, бо «цілозерновий» – від «ціле зерно», яке містить ендосперм, насіннєву оболонку і зародок. Отже, «цілозерновий» – кращий варіант, ніж «цільнозерновий». До речі, у словнику Кримського і Єфремова «цільни́й» означає «влучливий» (цільний постріл).

• 10 •

Юлія Литвин: Чомусь терпіти не можу слово «ушпиталити». У мене асоціюється з арештом і примусовим лікуванням...

Мені теж це слово не подобається (щоправда, нагадує «вжалити» або «вштрикнути»). Слово szpital – польське. Але цікаво, що дієслово в польській – hospitalizować. «Ушпиталити» – це українська вигадка. Що ж до іменника, то я вживаю «госпіталь», бо це слово так звучить і в англійській мові, і в іспанській та інших.

 

Запитання для Ольги Васильєвої надсилайте на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання». 

«Главком»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Нова мовна омбудсменка: Я ніколи не сприймала пісні Сердючки як російські
Нова мовна омбудсменка: Я ніколи не сприймала пісні Сердючки як російські
День Незалежності чи Незалежности? 10 запитань до мовознавиці
День Незалежності чи Незалежности? 10 запитань до мовознавиці
Чи справді не можна казати «велике дякую»? 10 запитань до мовознавиці
Чи справді не можна казати «велике дякую»? 10 запитань до мовознавиці
Виглядати чи вигляд мати? 10 запитань до мовознавиці
Виглядати чи вигляд мати? 10 запитань до мовознавиці
Окуповані землі визволяють чи звільняють? 10 запитань до мовознавиці
Окуповані землі визволяють чи звільняють? 10 запитань до мовознавиці
«Мовою Росії не спілкуємося, це чемпіонат України! Жовта картка за незгоду», – пояснила арбітриня Романюк причину жовтої картки
«Мовою Росії не спілкуємося». Арбітриня показала жовту картку футболістці за неспортивну поведінку
Івановська підкреслила, що відповідальність за захист від «культурних симулякрів» лежить насамперед на батьках
Нова мовна омбудсменка попередила батьків, які дозволяють своїм дітям «Машу і мєдведя»
Олена Івановська провела низку зустрічей з представниками різних груп активістів
Нова уповноважена з захисту державної мови повідомила, чи з’являться в Україні «мовні патрулі»
За її словами, проблема тягнеться ще з колоніального минулого, коли російська мова нав’язувалася як домінантна
Нова мовна омбудсменка нагадала театрам, в яких досі «проскакує» російська, що передбачає закон