Журналіст Сергій Нікітенко: Херсонці розуміють, що будуть бойові дії. Вони готові
«Колихаєв – більше не мер. Буде створена Херсонська військова адміністрація»
Окупаційна влада у Херсоні змінила тактику. Рашисти та колаборанти почали активніше тиснути на бюджетників, підприємців, аби схилити їх на свій бік. Було затримано міського голову Ігоря Колихаєва, припинено роботу «Укрпошти», намагаються заблокувати соціальні виплати, виплату зарплат бюджетникам та зв’язок з Києвом. Днями загарбники повідомили про створення окупаційного уряду, який очолив Сергій Єлісєєв, який до цього обіймав посаду першого заступника голови уряду в Калінінградській області. Його заступниками стали нардеп-колаборант Олексій Ковальов та Володимир Бєспалов. Він також з Калінінградської області, раніше був заступником міністра муніципального розвитку цього регіону. Цікаво, що «міністром науки» став заступник голови адміністрації міського округу Кашира Московської області Михайло Родіков.
Головна новина для самого Херсону – це викрадення 28 червня міського голови. Як стверджує радниця мера Галина Ляшевська, Колихаєва затримала, «скоріше за все ФСБ». За її словами, окупанти забрали жорсткі диски з комп'ютерів, вилучили усі сейфи. Самого мера вивели з кабінету в наручниках, посадили в автобус з літерою Z і повезли у невідомому напрямку. Відтоді про його долю немає ніякої інформації. Є версія, що історія з Колихаєвим – постановка. Але факт залишається фактом: усього, за офіційними даними, окупанти викрали на Херсонщині близько 600 людей з початку повномасштабної війни.
Херсонський журналіст, головний редактор популярного місцевого видання «Мост» Сергій Нікітенко зумів покинути окуповану територію. В інтерв’ю «Главкому» він розповів, чому мер Колихаєв відмовлявся виїжджати з окупованого міста та якою є головна ціль росіян у Херсоні зараз.
«В Офісі президента Колихаєву не довіряють»
Міського голову Херсона Ігоря Колихаєва нібито було викрадено окупантами. Чому це сталося саме зараз і як йому вдавалося усі місяці окупації залишатися недоторканим?
Я б не говорив, що це «нібито викрадення». Ситуація така, що викрали не тільки Колихаєва. Викрали шістьох людей, частину з яких я добре знаю. Але, якщо запитати про те, чи підозріле це викрадення, то я відповім ствердно. Буквально за день до викрадення Колихаєва ми дізналися, що в Офісі президента планують створити Херсонську міську військово-цивільну адміністрацію. Причина, яку нам сказали, – Колихаєву не довіряють. Наше джерело звідти (з Офісу президента) прямо так і сказало. І наступного дня сталося оце викрадення.
Як пам’ятаєте, у цей же день Кабмін погодив звільнення Геннадія Лагути, голови нашої обласної військово-цивільної адміністрації, який є ставлеником Колихаєва. Все це разом якось в комплексі має дуже підозрілий вигляд.
Серед тих, кого разом з Колихаєвим викрали, була людина, яка просто зайшла привітатися не в той час і її теж запакували росіяни. Окрім Колихаєва викрали Іллю Чорнозуба, директора міського комунального підприємства «Муніципальна варта». Також викрали Віталя Лисенка, начальника інспекції благоустрою. Викрали охоронця Колихаєва. А також Ростислава Маршака – очільника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю в Херсоні.
Чому Колихаєва затримали саме зараз? Якщо ми відкинемо всякі конспірологічні теорії, то у мене тільки одна підозра: місцевим колаборантам прямо натякнуло їх московське керівництво, що треба ворушитися. Вони вже почали у місті активності, минулий тиждень у них був якийсь аврал. Вони роблять все, чого не робили минулих чотири місяці, починаючи із захоплення «Укрпошти», намагання блокувати пенсії.
Захоплення Колихаєва – це, скоріш за все, спроба зупини платежі бюджетникам. У Колихаєва ж є електронні ключі для виплат. Тобто його затримання – це можливість захопити владу над комунальними підприємствами, перейти на виплати в рублях, адже до останнього часу люди отримують зарплати в гривнях і підпорядковуються Колихаєву. Вони також поступово хочуть перехопити всю «соціалку»: школи, лікарні.
Ігор Колихаєв з 28 червня перебуває у полоні в окупантів. Він відмовився виїжджати з Херсона, попри вказівку центральної владиФото: Херсонська міська рада" width="930" height="570" itemprop="image" class="zoomik_img" />
Фото: Херсонська міська рада
Це реально втілити в життя?
Ми знаємо, що українська влада розуміє цю проблему і тому створює Військово-цивільну адміністрацію (ВЦА). А її створення фактично дорівнюватиме тому, що Колихаєв більше не мер. Тобто він втратить право підпису (як міський голова). Голова ВЦА робить дублікати всіх ключів й затверджує всі платежі до казначейства. Це технічно в принципі реально, але окупанти дуже хочуть перехопити ініціативу. Вони хочуть показати, що спроможні виплачувати зарплати самі.
Представники місцевої влади інших окупованих міст в розмові з «Главкомом» розповідали, що у них були інструкції, як діяти в разі неможливості виконувати свої обов’язки. Але Колихаєв чомусь публічно вимагав ще якихось роз’яснень з Києва. Йому не давали вказівок?
У нього була вказівка, але він потім вигадав, що написав президенту і вже потім від нього чекав відповіді, хоча йому відповів голова обласної ВЦА, який фактично є представником президента в області.
У тебе вас є розуміння, навіщо йому було лишатися в окупованому місті, якщо виконувати свої обов’язки він не міг?
Він це пояснює тим, що залишається з виборцями, зі своїми людьми. Я так розумію, що насправді причину знає тільки він і ще, можливо, хтось. Але, якщо ви спитаєте, чим він займався насправді, то він дійсно намагався імітувати, наскільки це можливо, якусь бурхливу діяльність. Я знаю точно, що через казначейство він намагався отримати гроші на якісь підряди, але йому відмовили. Я знаю точно, що навіть в день оцього затримання він вимагав від центральної влади грошей. Але йому нічого не давали й крім зарплати нічого не фінансувалося. Чим він займався? Наприклад, висаджував квіти. Причому гроші на ці квіти з бюджету не виділялися, де він їх взяв ми можемо тільки здогадуватися. Я знаю, що виписувалися премії працівникам комунальних підприємств, але потім ці премії в них забирали і на ці гроші висаджувалися квіточки.
Для чого це йому під час війни?
Основна його мета – політична кар’єра. Ні для кого не секрет, і він з цього секрету не робив, що в нього є амбіції стати президентом України, як би це смішно не звучало. Хоча я розумію, що це звучить максимально ідіотично. Він – людина, яка, може, навіть трошки ностальгує за радянським часом. Мабуть він сприймає цей світ взагалі не так, як ми, мені так здається.
Також була інформація, що мер збирає інформацію про кількість людей, які виїхали з міста нібито для підготовки до опалювального сезону.
Так, чув це пояснення від нього. Це, чесно кажучи, маячня. Всі, хто розуміють, як йде підготовка до опалювального сезону, розуміють, що неможливо, наприклад, в мікрорайоні не увімкнути якихось будинках опалення з метою економії. Технічно це просто безглуздо. Сказати, що він це збирав, аби віддати інформацію росіянам, у мене підстав немає, але з іншого боку – навіщо? Це знову ж таки підозріло. Все, про що ми розмовляємо, підозріло. Коли він восени 2020 року став мером, працював буквально три місяці, рух «Чесно» записав з ним інтерв’ю. Він в ньому чітко казав про прийнятність продажу води в Крим, про те, що якщо ми торгуємо з Росією, то треба й далі це робити. Тобто він цілком радянська людина, попри те, що він відносно молодий. Казати про те, що він там якийсь завербований важко, тому що, як ми бачимо, всі, хто були завербовані, стали гауляйтерами.
Колихаєв – також відомий фермер. Наскільки це суттєва причина, аби не виїжджати з міста і області, аби утримувати свій бізнес під контролем?
Така думка була у мене першою, коли хотів для себе пояснити його поведінку. Але його бізнес побудований так, що в нього там особливо свого нічого немає. Техніка є, але багато землі не йому де-юре належить. Увесь його бізнес – це шахрайство з державною землею, на землі Національної академії аграрних наук. Була думка, що він залишився для того, щоби продовжувати сільськогосподарський бізнес. Він дійсно «засіявся», коли в березні Херсонщину захопили, багато фермерів виїхали чи їх пограбували. Але багато залишились, сіялися, попри те, що центральна влада застерегла фермерів не брати добриво і дизель в окупантів. Попри все, частина з них взяли і засіялися, в тому числі й Колихаєв.
Залишатися, в принципі, не було його основною метою, оскільки він дуже багата людина. Не думаю, що на полях його останні гроші. Якщо б йому щось загрожувало, він знайшов би спосіб виїхати. У багатьох людей є підозра, що він розумів із самого початку, що йому нічого не буде.
Окрім Колихаєва є ще один дивний персонаж. Мова про нардепа Олексія Ковальова, який перебував у «Слузі народу». Нещодавно він опублікував відео нібито з лікарні, на якому каже, що Україна його «замовила» і він продовжуватиме залишатися у Херсоні зі своїми виборцями. Що насправді з ним сталося?
На жаль, немає інформації. Можемо згадати відео автомобіля Lanos, яке опублікував Антон Геращенко. Набито це авто мільйонера Ковальова. Не знаю, що мало би статися, щоби він їздив на такому авто. Місцеві мешканці одразу звернули увагу на таку нестиковку. На відео більш-менш ясна погода, хоча у той день (коли нібито було скоєно замах) у Голій Пристані йшов дощ. Правда те, що він кудись пропав наприкінці червня. Ми намагалися і з ним зв’язатись, розпитували його оточення. Я не можу сказати, що нічого не відбулось, бо люди з оточення казали, що в нього великі проблеми.
А чи є вірогідність, що Ковальов – засланий Україною і працює проти окупантів?
Ні, з самого початку появи Ковальова у «Слузі народу» у нас були до нього питання. І чим далі, тим більше ми знали, що він людина Козака (Тарас Козак, нардеп від ОПЗЖ, соратник Віктора Медведчука). Зараз я вже знаю, що в «Слугу народу» він потрапив не через Козака, а через інших людей, це була випадковість. Але те, що він людина Козака та Медведчука, – це 100%. І «4 Канал» він купував для Медведчука, це вже навіть в «Слузі народу» визнали, і він відкрито розповідав, що у наступних виборах буде балотуватись від ОПЗЖ. Казати, що він якийсь Штірліц я б не став. Знаючи Олексія Ковальова, його погляди на життя, він людина без якихсь моральних принципів і взагалі рідкісний шахрай.
«Юрій Гусєв лобіює призначення свого голови Херсонської ВЦА»
Небагато політиків коментують те, що відбувається на окупованій Херсонщині. Окрім згаданого Колихаєва, це Геннадій Лагута і ще депутати обради Сергій Хлань і Юрій Соболевський. Де поділися всі інші, зокрема депутати Херсонської міськради і облради?
Більшість депутатів Херсонської міськради виїхали. В обласній, як правило, залишилися фермери, які тихенько сидять у себе в селах і ми не знаємо, що там відбувається, бо зв’язку нема. Я слідкую за тим, хто там чим займається. Хтось волонтерить, хтось в армію пішов служити. Коментувати події у Херсоні зараз невдячна річ. Ти ризикуєш скотитися до рівня Хланя і бути таким клоуном, як він. Завдяки тому, що телеканали постійно вимагають від нього контенту, йому навіть інколи доводиться вигадувати якісь речі і це перетворюється просто на клоунаду. Аби журналісти брали його в «тєлік», він має бути цікавим. Що в його випадку дорівнює вигадкам і маніпуляціям. Тому багато публічних людей відмовляються від спілкування зі ЗМІ, аби не бути такими самими.
фото з відкритих джерел
Що не так з депутатом Хланем, що він вигадує?
Наприклад, він першим заявив про те, що в Херсоні будуть створювати «ХНР» ще у березні. Тоді було розуміло, що це вигадка. Він свою інформацію пояснював тим, що йому хтось дзвонив і повідомив, навіть номер назвав, з якого нібито телефонували. Але той номер не відповідав. Потім він вигадав, що вже з 1 квітня в Херсоні буде рублева зона, потім він відсунув дату на 1 травня, потім на червень. Але в Херсоні рублів досі немає. Він постійно робить гучні заяви, під якими нічого немає. Нещодавно, наприклад, я його спіймав на словах: «Усе, Херсон укріплюють, росіяни готуються до штурму українськими військами…». Я попросив його хоч одну фотографію з доказами. А він надіслав фото воріт колишньої школи міліції, біля яких стояло чотири чи п’ять бетонних блоків. Це був «доказ» укріплення Херсону.
фото: facebook
Військова адміністрація Херсона: хто її очолить?
Наскільки мені відомо станом на сьогодні кандидатури нема. Був план призначити якогось військового. Знаю точно, що вже надходили пропозиції людям працювати у цій адміністрації, але поки що нічого не створено. Стосовно області ситуація теж дуже дивна, бо немає кандидатур, хто би міг замінити Лагуту. Знаю, що також була ідея з військовим, але наразі такого не знайшли, тому зараз обговорюють дві кандидатури: нинішній заступник голови Херсонської обласної ВЦА – Дмитро Бутрій і перший заступник голови облради – Юрій Соболевський. Там йде підкилимна боротьба, у неї включився Юрій Гусєв, директор концерну «Укроборонпром». Мабуть, Гусєв вирішив повернути якийсь вплив, бо все ж таки регіональна політика у «слуг» трошки занепала, в них біда з кадрами в регіонах. Я так розумію, що він таким чином намагається посилити свій вплив хоч на щось, бо його зірка зайшла після того, як він пішов в «Укроборонпром». Гусєв лобіює призначення Дмитра Бутрія. Я так розумію, в Офісі президента декілька центрів прийняття рішень і вони між собою там постійно боряться за призначення, хоча я не розумію, в чому зараз є профіт бути головою Херсонської обласної військово-цивільної адміністрації.
фото: glavcom.ua
«Зараз фермерів «кришує» ФСБ»
Ми згадували про рекомендацію фермерам не брати нічого в окупантів. Але як вони мають діяти в окупації, коли погрожують усе відібрати, якщо відмовишся співпрацювати?
Зараз уже не віджимають. Будемо чесними, вже давно не віджимають. Віджимали в перші тижні окупації, коли росіяни зайшли, тоді дійсно був бардак, багато підприємств було розграбовано. Як правило, ці підприємства належали або членам «Європейської солідарності», або іншим патріотичним громадянам. Якимось чином вони вирахували цих людей. Зрозуміло, що мабуть були місцеві наводчики. Зараз не грабують фермерів, їх в принципі «кришують» ФСБшники, наскільки я розумію. Тобто ФСБ пропонує два виходи: або ви продаєте перекупникам за мізерними цінами, або трохи дорожче людям, на яких вкаже ФСБ, яка отримує з цього свій відсоток. Тобто ФСБ на цьому заробляють. Багато людей йдуть на це, я чув, що навіть Колихаєв продав залишки минулого року через Крим за такою схемою через ФСБ. Не сам особисто Колихаєв, скажімо, а його компанія.
Дійсно, частина зерна була вкрадена, особливо з державних елеваторів. Його дуже багато вкрадено. Все, що зараз вивозиться, якісь залишки минулого року від фермерів, це вже не крадене.
А чому фермери не звертаються з позовами до суду, аби зафіксувати факти крадіжки зерна та іншого майна?
Очевидно, бояться. У мене до них через це особливих питань немає. У них є проблема в тому, що вони засіялися і зараз якось потрібно продати минулі запаси, аби вже зберігати новий врожай, який почали активно збирати.
Ігор Колихаєв, коли ще був на зв’язку, розповів, що в Херсоні залишилося близько 170 тисяч людей. Між тим міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликає містян якомога швидше виїжджати з міста навіть до окупованого Криму, бо наші війська наступають. Чому тоді більшість містян не рухаються?
Залишаються багато людей, яким немає куди й за що їхати. Бо зелених коридорів немає, і навіть якщо б вони були, людина розуміє, що якщо вона виїде кудись до Кропивницького, їй потрібно на перший місяць десь 30 тис. грн, щоби зняти житло, заплатити рієлтору за перші два місяці тощо. Це чиста економіка. Хтось досі працює, у когось залишилась робота, ті ж бюджетники. Хтось не може за якимись іншими причинами, наприклад, має стареньких батьків. Зрозуміло, що пенсіонери нікуди не збираються їхати.
Люди розуміють небезпеку. Але в ЗМІ я читаю кожного дня якихсь генералів, аналітиків, експертів і всі вони кажуть про те, що Херсон не будуть штурмувати, в цьому немає сенсу. Може це трошки заспокоює людей. Не можу сказати, добре це чи погано, але так є.
Якщо окупанти зможуть заблокувати виплати бюджетникам у гривнях, люди погодяться на зарплати в рублях і не поїдуть з Херсона?
Ключовим моментом тут буде якраз перехід на роботу до росіян. Отут є небезпека, бо для багатьох бюджетників зарплатня є їхнім єдиним заробітком і вони не уявляють, як будуть жити без нього. Небезпека втратити наших людей полягає саме у припиненні виплат від України, з чим поки що вдається впоратися. Щоправда обласна рада два місяці ніяк не може виплатити людям зарплату, там є проблеми. У Херсоні з цим більш-менш нормально. Хоча, в принципі, навіть якщо люди почнуть отримувати зарплату в рублях, особливо якоїсь небезпеки немає.
Влада повністю провалила комунікацію. Особисто я не знаю чим обласна військово-цивільна адміністрація займається ці чотири місяці війни. Генадій Лагута окрім того наскільки йому важко в усіх своїх інтерв’ю та повідомленнях у соцмережах нічого іншого не сказав. Наприклад, чи працівникам водоканалу продовжувати працювати і забезпечувати життя Херсона, чи ні? І ніхто цього не пояснює взагалі. Ми чули тільки про складність, про важкість ситуації. Коли я читаю Facebook, недовіра до обласної влади просто катастрофічна.
А до міської влади, до мера Херсона довіра є?
До міського голови більш-менш нормально ставляться. У принципі людям сподобалося, що він залишився у Херсоні, що він щось робив. На фоні обласної влади, якої просто не було. Люди кажуть: «Ну він же не втік».
Хоча нині більшість виборців Колихаєва виїхали з Херсона. Це, як правило, були люди середнього класу, представники бізнесу. У 2020 році боротьба за мерське крісло йшла між Колихаєвим та колишнім міським головою Володимиром Сальдом (нині колаборант – «Главком»). Сальда якраз підтримував більше якийсь люмпен-пролетаріат, пенсіонери.
А для них те, у що росіяни перетворили Херсон, навіть краще. Бо раніше їм потрібно було ходити на якусь малооплачувану роботу. А зараз ти пішов, постояв у черзі, отримав пайок, частину його продав на ринку й купив «чекушку» і в тебе дозвілля на вечір забезпечене. І так кожного дня. Працювати не потрібно. Я би не сказав, що таких людей дуже багато, але вони є.
Пенсіонери, які стоять в черзі за гуманітаркою, не активні. Тобто їх витягти на якийсь мітинг зараз практично неможливо. Більшість свого часу вони стоять у чергах, втрачаючи свідомість на спеці. Майже постійно до цих черг приїжджають швидкі, кількість викликів захмарна. Якихось активних проросійських людей в Херсоні просто немає.
Початок окупації Херсона супроводжувався акціями протесту. Чи залишилися активісти у місті?
В Херсоні майже нікого не залишилось з активістів. Вони виїжджали хвилями. Перші наприкінці березня – початку квітня. На початках окупації підйом людей був серйозним. На ці мітинги виходили люди, яких я ніколи не бачив раніше на масових акціях. Це були люди взагалі не з громадської і не з політичної тусовки, звичайні люди. Можливо, і на вибори ці люди раніше не ходили. Те, що вони прийшли було вже таким жестом відчаю.
Затримували багатьох, і зараз складно сказати, скількох всього. Багато тих, хто навіть після звільнення не повідомляє про це, тихенько виїжджає і ми про це можемо навіть не дізнатися. Постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева називала цифру 600 затриманих. Серед затриманих є і відомі люди, той же колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко, якого тримають з 18 квітня. У полоні є діючий мер Голої Пристані Олександр Бабич, серед затриманих є і моя хороша знайома, програмістка Ірина Горобцова, її викрали більше місяця тому.
Якщо послухати національний телемарафон, то на ньому усі кажуть, що Херсон ніхто не залишить окупантам, Україна його от-от і звільнить. А що самі херсонці про це думають, чого очікують?
Я з багатьма людьми розмовляв і вони казали, що ще в березні вірили в те, що місто звільнять. Розмови про звільнення Херсону ж постійно йдуть, вони вірили, що ось-ось прийдуть наші, настільки їх телевізор в цьому переконав. Зараз люди трошки з недовірою ставляться до слів, особливо до завзятих переможних заяв, зокрема у соцмережах про те, що: «Ось-ось ми вже зайшли в Херсон, чотири вулиці…». Поява таких «новин» нівелює довіру і до держави, і до влади, і до армії, на жаль. Але в своїй більшості херсонці все-одно сподіваються. Вони бачать, що про них не забули, що постійно медійно їх підтримують. Люди чекають приходу української влади, вони розуміють, що будуть бойові дії і в принципі до цього готові. Я з ними спілкуюсь, кажуть: «Давайте вже, хай як буде – так й буде». Тобто, люди готуються й чекають.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0