Свириденко проти Кличка. Дві програми підготовки київських багатоповерхівок до зими

Кінець березня та початок квітня стали для Києва періодом великих енергетичних рішень. Поки уряд 20 березня ухвалював постанову № 353 про екстрене встановлення генераторів, столична мерія 2 та 3 квітня звітувала про розширення власних програм співфінансування. «Главком» проаналізував обидва документи, які пропонують киянам різні юридичні та фінансові моделі автономності. 

Стратегія КМДА: Співфінансування та власність мешканців

Як повідомив на початку квітня в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, місто нарощує підтримку енергоефективних робіт у житлових будинках, а також оснащення житла джерелами резервного живлення. Цього року лише на конкурс «70/30» мешканці подали 113 заявок на суму майже 400 млн грн. Оскільки в бюджеті закладено 250 млн грн, обсяг коштів будуть коригувати, аби максимально задовольнити запити киян.

В. о. першого заступника голови КМДА нагадав, що в Києві працює п'ять програм співфінансування капремонтів, модернізації та енергоефективності житлових будинків:

1. Конкурс енергоефективних проєктів «70/30%» для ОСББ та ЖБК. Цього року у столиці збільшуватимуть фінансування програми, щоб охопити всі подані заявки.
2. Капремонти. Програма, що діє для всіх без винятку форм управління житловими будинками: ОСББ, ЖБК, приватні управителі, комунальні тощо.
3. Револьверний фонд (комунальне підприємство «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва»), що надає пільгові позики та кредити будинковим громадам.
4. Програма надання одноразової фінансової допомоги новоствореному ОСББ.
5. Порядок часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії (генератори, сонячні станції, інвертори та інше).
   Місто відшкодовує частку в 75% від загальної вартості придбаного джерела на один будинок, але не більше ніж:

• 100 тис. грн для будинків до 6 поверхів (включно);
• 200 тис. грн для будинків від 7 до 16 поверхів (включно);
• 300 тис. грн для будинків від 17 поверхів, а також для будинків з прибудованими, вбудованими, даховими котельнями.

Також повідомляється, що будинкові громади можуть отримати від міста фінансову підтримку для будівництва блочно-модульних котелень через програму «Капремонти», участь у якій можуть взяти як ОСББ, ЖБК, так і будинки, де їх не створено, але обрано управителя. 

«У цьому році ми додали ще один важливий напрям – будівництво або облаштування блочно-модульних котелень для тих груп будинків, які вирішили впровадити проєкт децентралізації теплопостачання. Дуже лояльна пропорція: 90% фінансування дає місто, 10% – будинкові громади», – заначив Петро Пантелеєв.

Також Пантелеєв повідомив, що цього року оновлено й порядок часткового відшкодування вартості обладнання резервних джерел живлення. Мешканці мають змогу отримати відшкодування не лише окремих видів обладнання резервної електроенергії, а й подати заявку на їх комплекс – сонячну електростанцію.

«Для тих, хто вирішив будувати сонячну електростанцію – сума допомоги від міста може досягати 600 тис. грн на один будинок. Сонячних електростанцій уже з’явилось достатньо багато, понад 70 електростанцій у Києві на дахах. Вони виправдали себе як один з базових елементів енергостійкості будинку, забезпечуючи живленням пріоритетні інженерні системи в умовах відключень світла», – пояснив Петро Пантелеєв.

За словами посадовця, за останні три роки близько 5 тис. елементів різного живлення – інвертори, батареї, сонячні електростанції, генератори – були придбані за цією програмою. 

Експериментальний проєкт Уряду (Постанова № 353)

Паралельно з міськими програмами почав діяти проєкт Кабміну (постанова від 20 березня 2026 року). Багатоквартирні будинки Києва зможуть отримати генератори, акумуляторні системи та інвертори за державні кошти для підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Кабінет міністрів ухвалив постанову №353 від 20 березня 2026 року про експериментальний проєкт із встановлення систем резервного живлення. Кінцевий термін подачі документів для участі – 15 квітня 2026 року.

Що передбачає програма

Суть постанови – створення правових підстав для розміщення систем незалежного резервного живлення у багатоквартирних будинках столиці. Обладнання має забезпечити безперебійну роботу критично важливих інженерних систем під час відключень електроенергії. Йдеться передусім про водопостачання та водовідведення, теплопостачання, насосне обладнання, ліфти та освітлення місць загального користування.

Фінансування передбачене за рахунок державного бюджету та інших джерел. Після встановлення відповідальність за експлуатацію несе балансоутримувач будинку. Проєкт розрахований на два роки. Усім будинкам, які вчасно подадуть повний пакет документів, обладнання обіцяють встановити до 1 листопада 2026 року — тобто до початку опалювального сезону.

Хто може брати участь

Програма поширюється на багатоповерхові будинки від 10 поверхів і вище за наявності технічної можливості встановлення обладнання. Рішення про участь ухвалюють співвласники на зборах ОСББ, ЖБК або через управителя. Участь є добровільною.

Щоб долучитися, необхідно провести збори співвласників та прийняти відповідне рішення, подати заявку через районну державну адміністрацію для включення до переліку, після чого організовується закупівля та встановлення обладнання. Система передається в експлуатацію будинку.

Згідно з текстом постанови, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства доручено опрацювати механізм передачі збудованих систем із державної в комунальну власність. Питання відведення земельних ділянок під ці системи КМДА має вирішити вже після скасування воєнного стану.

У мережі журналіст Євген Плінський, зокрема, звернув увагу на те, що урядова програма (Постанова № 353) передбачає встановлення систем повністю за бюджетні кошти, що є значною перевагою для ОСББ. Проте він наголошує на стислих термінах: райдержадміністрації приймають заявки лише до 15 квітня. 

Також журналіст озвучує питання, які залишаються на порядку денному громад:

• Статус майна: Оскільки воно державне і передається в суборенду, хто нестиме витрати на сервіс, паливо та ремонти після завершення експерименту?
• Технічні умови: Чи передбачено проєктом отримання нових ТУ у ДТЕК для підключення обладнання до мережі?

Нагадаємо, прем'єр-міністр Юлія Свириденко провела робочу нараду з керівниками закордонних дипломатичних установ України щодо кроків уряду задля забезпечення та основних напрямів планів енергетичної стійкості регіонів. За словами Свириденко, загальна вартість плану разом із потребами Києва становить майже 278 млрд грн.

Раніше повідомлялося, що загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору України на наступні десять років становить $90,6 млрд. Це на 34% більше, ніж було встановлено попередньою оцінкою збитків.