Уся родина інфікована. Киянка розписала симптоми коронавірусу по днях

Жителька Києва Лана Максимова розповіла, як уся її родина інфікувалася коронавірусом і який шлях вони пройшли, аби зробити тест на Covid-19. За словами жінки, вони з донькою хворіли з початку цього року вже двічі. Щодо першого разу (в кінці лютого) - жінка точно не знає, який саме вірус викликав хворобу, але під час другого захворювання (активна стадія почалась у середині березня) родині вдалося зробити тест на коронавірус: у тата, мами і доньки результат виявився позитивним. Жінка детально описала симптоми під час хвороби Covid-19: основний удар прийшовся на дитину.

19.03 - 1-й день

Дочка вночі починає моторошно кашляти. Не спимо всю ніч. Кашель коклюшний. Б'є, вдихнути немає часу, кожну секунду, червоніє обличчя, губи синіють, дуже схоже на приступ астми. Пам'ятаю, що в першій нашій хвилі звичні засоби діяли навпаки, роблю все дуже обережно і по одному. Наприклад, даю амброксол і більше нічого, і спостерігаємо... На жаль, усі засоби  тільки посилювали кашель. Температури немає. Говорити дочка не може, кашель б'є. У мене трусяться руки. Йдемо до районного педіатра, слава богу, у неї є вільний час. Чому до районного? З прагматичної точки зору - доступ до тестів на коронавірус і якщо що, швидка госпіталізація в опорні лікарні, в разі погіршення стану. Наївна...1-й прийом у районного педіатра, з якою укладена декларація. Задає протокольні питання. Чи були в контакті - під контактами мається на увазі з людьми з підтвердженими тестами коронавірусів. Чи були в Італії, Іспанії, Китаї найближчі три тижні. Чи виїжджали взагалі за кордон. Чи були в Чернівецькій області. У нас всі відповіді негативні. Запитує про температуру і сухий кашель. Перше - немає, друге вона чує, Даша кашляє так, що ми один одного не чуємо. Хрипів немає. Прошу рентген, каже, давайте почекаємо. Описую всю нашу ситуацію, питаю про тест на коронавірус, каже, що не та симптоматика. Розповідаю, що всі засоби у нас викликають ще більший кашель. Залишає мукалтин, чаї з травами, тепле пити і далі по стандарту: провітрювання і тд... Просить дати Даші лоратадин і валеріанку. Писати їй за підсумком і повідомляти про будь-які зміни. Дала телефон, списуємося по Вайберу. Начебто у нас коклюш. І сильний бронхоспазм. Увечері даю доньці лоратадин, знову без пересічних інших лікарських засобів, Даші від нього стає важко кашляти. Більше його не давали. Доньці легше кашляти сидячи. Пристосувала їй геймерське крісло. Спить вона напівсидячи, накидала їй подушок.

20.03 - 2-й день

Кожні дві години обидві міряємо температуру, переживаю, що може бути субфебрильна. Температура норм. Кашель у Даші жахливий, коли не бачить, я плачу, не розумію, як їй допомогти. Мої симптоми (зберігаються досі, 15-й день): починає боліти горло, тільки з ранку. Вранці прокидаюся, горло болить, полощу настоєм трав, все норм. Горло дере. Іноді з вуха після сну тече якась водичка, при цьому воно не болить. Через день у мене сильна слабкість, не можу займатися спортом, навіть ходьба на доріжці - дико важко. Як тільки розумію, що слабкість, нічого не роблю і лягаю, чоловік підстраховує (коли вдома). Періодами відчуття, що температура, міряю, але її немає. Озноб, регулярно, то ходжу одягнена, як матрьошка, то все норм. Знову почала боліти шия, як м'язовий біль і в місцях лімфовузлів. Болі в животі, як при розладі, періодично. Пардон, іноді розлад шлунку.

21.03 - 3-й день

Кашель триває. Розумію, що педіатр взагалі нічого нам не дала, щоб вгамувати його. Пишу прохання призначити синекод, він відключає кашльовий центр, щоб полегшити стан Даші. Призначає ліки Пакселадин, воно легше, пити строго на 5 днів. Починаємо його приймати, ефекту - нуль. У Даші пішла кров носом, не зупиняється. Міряємо тиск, 140, накашляла. Пишу педіатру. Я починаю пити валеріанку тоннами і поглядати на алкоголь.

22.03 - 4-й день

Повертається чоловік з відрядження. У період з 17 по 22 у нього був нежить і сильно боліло горло, але більше нічого і за пару днів пройшло, до нас приїхав здоровим, але був на самоізоляції. Чоловік не хворів і не хворіє, не має ніяких симптомів до сих пір. Лікується він завжди однаково: розсмоктує хлорофиллипт і маже в носі Доктор Мом, і кілька разів на рік він п'є курсами лимон, імбир, мед. Даша в дитячій, ми з чоловіком в залі через її кашель не чуємо один одного, підвищуємо голос, щоб просто поговорити.

23.03 - 5-й день

Здаємо аналізи на коклюш, паракоклюш. Кашель у Даші такий же. Весь час пишу педіатру, вона відповідає, що ліки повинні накопичитися, щоб подіяти.

24.03 - 6-й день

Все те ж.

25.03 - 7-й день

Другий прийом у педіатра. Даша випльовує бронхи, трахею і тд. Скаржиться на біль внизу в грудині, ближче до сонячного сплетіння. Педіатр каже, що накашляла. Аналіз на коклюш сумнівний. З огляду на, що ліки не працюють, педіатр відкидає діагноз «кашлюк». Хрипів немає. Знову прошу рентген, знову відповідь - давайте почекаємо. Знову питаю про тест, відповідь - не ті симптоми. Йдемо ні з чим.

26.03 - 8-й день

Останній день прийому пакселадину, що втихомирює кашльовий центр. Знову пишу педіатру, що нічого не змінюється. Педіатр просить здати ще на мікоплазму і хламідії. Вмовляю її на рентген, вона повинна дати направлення (без цього дітям не роблять), буде на прийомі завтра з 14.00.

27.03 - 9-й день

Пакселадин більше не п'ємо. У Даші раптом різко змінюється характер кашлю. З'являються паузи, вона може відпочивати, сила кашлю під час нападів не змінюється. Кашель сухий.

Здаємо мікоплазму та хламідії. Результат негативний. Забираємо напрямок на рентген у педіатра

27.03 - 10-й день

Третій прийом у районного педіатра. Робимо рентген в приватній клініці. Запалення легенів. Пишу районному педіатру, просить приїхати до неї. Це вже після обіду. Прослуховує Дашу, по рентгену підтверджує запалення легенів. Виписує два антибіотика. Фромилид і амоксицилин. І амброксол, який раніше посилював кашель. Прошу знову тест на коронавірус. У відповідь: за клінічною картиною ви пройдете (ну, так, вже запалення), а за історією (анамнезом) немає, тому що не було контакту. Ви ж розумієте, що це для галочки. Що лікування немає і вас будуть лікувати також, як зараз. Що поліклініку закриють на карантин. Що всіх посадять на карантин, і нас, і вас. Що ви у нас вже третій раз і всіх, кого можна, заразили. Що вони (лікарі) отримають по шапці. Мої заперечення: а якщо Даші стане гірше, і реакція швидкої і медперсоналу буде абсолютно різною зараз без тесту і з проведеним тестом, і що буде, якщо ми з чоловіком зляжемо, - не приймаються.

Ми з чоловіком без сил. Вдома чоловік говорить, а раптом ми її напхаємо антибіотиками, а там нічого немає. Я завмираю. Потім дзвоню в приватну клініку, записати доньку на КТ, щоб переконатися, що ж в легенях. Дітям роблять тільки за напрямком педіатра. Розумію, що зв'язуватися з нашим - це надовго, тому записувалися на наступний день на 9.00 до приватного педіатра. Але антибіотики починаємо приймати.

Пробуємо амброксол, все нормально, такої реакції посилення кашлю, як було, вже немає.

28.03 - 11-й день

Перший прийом у приватного педіатра. Робимо КТ. Легкі чисті, гострий трахеобронхіт. Чоловіка починає трясти. Сатурація у Даші 99%. Залишають один антибіотик, доуточнюють призначення. Дають ліки для інгаляції. Дивуються, чому до цих пір не зробили загальний розгорнутий аналіз крові, просять зробити. Прийти на повторний прийом 01.04.

Прошу тест на коронавірус, відповідають, не та симптоматика.

Кашель стає вологим і не таким частим. До 01.04 п'ємо антибіотики, робимо інгаляції, кашель у Даші в рази краще. Він сильний, але не частий, не сухий, ніби почала відкашлюватися мокрота.

01.04 - 14-й день

Пятий день антибіотиків. Другий прийом у приватного педіатра. Потрапляємо до заввідділенням. Сатурація 99%. Температура 37,1, думаємо, на тлі переживань. Розгорнутий аналіз крові - тільки високий ШОЕ, все інше норм. Запитує всю нашу історію. Я навіть не заїкаюся про тест на коронавірус, раптом вона пропонує сама, якщо ми не проти його зробити. Ось він, нарешті, голос розуму. Звичайно, з радістю ми його зробимо. Вона пояснює, що спочатку зроблять доньці експрес-тест. Якщо він позитивний, потрібно відразу зробити ПЛР. І батькам зробити експрес-тест. Експрес-тест робиться на антитіла. Тест G - стійкий імунітет, дуже умовно, означає, що перехворіли давно. Тест М - хворієте прямо зараз, ваш організм прямо зараз бореться з вірусом. Береться венозна кров, робиться півгодини. ПЛР тільки після позитивного експрес-тесту. Він показує наявність вірусу в організмі, чи є ви заразними. Береться мазок з горла і носа. Робиться 1-3 дні. У Даші експрес-тест М позитивний, значить, беруть ПЛР. Нас всіх завели в окреме закрите приміщення і там з нами працювали. Нам з чоловіком до терапевта як контактним особам. Відразу записувалися, відразу приймають, відразу тест роблять. У нас з чоловіком обидва: і М, і G - позитивні. Запитала, чи не китайські це тести з партії Джека Ма (вони виявилися паленими), персонал відповів, що експрес-тести німецькі, фууух, хоч тут норм. Ми 20-ті в цій клініці з позитивним тестом. Педіатр сказала, що за їхніми спостереженнями, діти хворіють останніми коронавірусом, після батьків. Тепер ми всі чекаємо результати ПЛР, прийде поштою, в залежності від його результату зателефонувати лікарям (телефони дали). Що робити далі, наприклад, чи йти Даші на плановий візит за підсумками прийому антибіотиків 10 днів і тд, сказали, що позитивних на коронавірус приймають, тільки потрібно на рісепшені під час запису попереджати, тому що таких приймають в самому кінці. Видали пам'ятки, розповіли, що нам робити: жорсткий карантин до отримання ПЛР, якщо тест негативний, можна рідко виходити протягом 14 днів одному. Якщо за 14 днів немає симптомів, можна виходити згідно з умовами карантину. В масці і рукавичках, тому що немає даних щодо повторного зараження. Перездати експрес-тести.

Взяли всі дані контактних осіб, у нас власне тільки лікарі і кілька співробітників чоловіка, сімейних лікарів, при нас дзвонили в СЕС, сповіщали. Чоловікові відразу віддзвонили з СЕС, ще раз уточнювали ситуацію. Подзвонили всім контактним особам буквально протягом кількох годин. З них ніхто не має симптомів.

02.04 - 15-й день

Протокол оповіщення спрацював. Сьогодні подзвонила завдільницею з дитячої районної поліклініки і медсестра з дорослої поліклініки.

«Де ми заразилися? Не знаю. Тільки загальні здогадки: привіз чоловік, супермаркет, аптека. Ми вдома, на самоізоляції. Чекаємо ПЛР. Чоловік здоровий, дочка видужує, прям видно. У мене щось таке, що симптомами не назвеш, але вони некомфортні», - резюмувала жінка.