Скандал у Києві: з будівлі «Квіти України» забудовники зрізали виноград (фото)
У забудовника запевняють, що рослини тимчасово пересадили у розсадник
Під будівлею «Квіти України» на вулиці Січових Стрільців, 49 у Києві представники забудовник зрізали 30-річний виноград, який обплітав фасад. Про це повідомив народний депутат Дмитро Гурін на своїй сторінці у Facebook.
«На першому фото ви бачите виноград, який ви можете тепер побачити тільки на фото. На другому фото ви бачите лозу. На третьому фото ви не бачите лози, бо її зрізали «щоб зберегти». Представнику забудовника десять разів пояснили, що виноград, атріум і фасади є реальною цінністю. Що зробив забудовник? Зрізав 30-річний виноград», – написав він.
«Іноземний інвестор», якого не називають, планує реконструювати будинок і перетворити його на офісний центр із надбудовою й підземним паркінгом. Замовником реконструкції виступає ПрАТ «Квіти України», а передпроєктні пропозиції розробляла архітектурна майстерня Георгія Духовичного.
У забудовника запевняють, що рослини тимчасово пересадили у розсадник, а пізніше використають в оформленні фасаду.
«Не лише виноград, але й інші рослини було викопано спеціалістами та пересаджено тимчасово з метою подальшого використання нами же. Є і фотографії, і документи… Спеціалісти запевнили нас, що за рік виноград набирає 3-5 метрів і аналогічне озеленення буде за 3-5 років», – зазначила в коментарі «Хмарочосу» Ольга Соловей, яка тимчасово відповідає за комунікацію забудовника.
За її словами, неможливо проводити реконструкцію фасаду з озелененням на ньому.
Водночас мистецтвознавиця Євгенія Моляр наводить приклад із реставрацією оранжереї на Виставковому центрі: «На ВДНГ відреставрували оранжерею, котра вся обплетена виноградом. Піднімали виноград, міняли скло, і клали гілки на місце».
Крім того, ініціатива «Зберегти «Квіти України» запевняє: «Пересадка коренів у спеку в будь-якому разі є травматичною».
21 червня речник інвестора Пишний публікував заяву, в якій йдеться про пересадку винограду. Так, інвестор готовий провести відкритий конкурс концепцій, на якому переможця обиратиме професійне журі разом із громадою.
«Щодо чудових фасадних зелених насаджень – їх доведеться тимчасово пересадити і їхня подальша доля та дислокація на об’єкті стануть зрозумілими після вибору концепту-переможця. Звісно, технічним завданням буде передбачено створення подібного унікального рослинного оформлення фасаду, і ми будемо готові взяти на себе зобов’язання його реалізувати», – йдеться у заяві.
Також в опублікованій Пишним заяві йдеться про те, що розроблене рішення передбачає вісім поверхів над рівнем землі, висота яких не перевищуватиме 27 метрів, і один підземний. Забудовник обіцяє зберегти вхідну групу з боку вулиці Січових Стрільців, реставрувати фасади. Цінні фрагменти інтер’єру та вітражі буде «делікатно демонтовано» та відновлено після реновації.
Щодо заскленого атріуму, то інвестор не вважає можливим зберегти його, посилаючись на те, що протягом 38 років цю частину будівлі вже переробляли й вона втратила свій первісний вигляд.
І Ольга Соловей, і речник інвестора Олексій Пишний запевняють, що проблема виникла через непорозуміння з громадськістю, однак із цього тижня планують перезапустити комунікацію та донести наміри інвестора.
Будівля «Квіти України» зі скляним павільйоном (атріумом) була збудована у 1985 році й тоді ж відзначена премією Спілки архітекторів як будівля року. Архітектор Микола Левчук, автор оригінальної будівлі «Квітів України», повідомив, що замовник нинішньої реконструкції розпитував, як можна переробити все під офіси. Левчук вважає, що для цього потрібно знести увесь павільйон.
До слова, нещодавно депутати Київської міської ради підтримали проєкт рішення про передачу земельної ділянки під стародавньою садибою відомих київських архітекторів В. Ніколаєва, О. Шварценберга та С. Рикачова на вулиці Грушевського, 4Б у центрі Києві ТОВ «Грааль».
А замовник будівництва житлових будинків на ділянці площею 20,94 га по вул. Лісозахисній, 17 в Оболонському районі Києва важкою технікою прокладав дорогу до своєї забудови через 110 квартал Пуща-Водицького лісництва.
Коментарі — 0