Як зволікання Заходу з наданням Україні озброєння вплинуло на хід війни: оцінка ISW

Затримки з наданням Україні західних систем дальнього вогню, передових систем протиповітряної оборони та танків обмежили здатність України скористатися можливостями для проведення більших контрнаступальних операцій. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики зазначили, що військова допомога, надана очолюваною США західною коаліцією, була важливою для виживання України на початку повномасштабного вторгнення.

ISW виділяє три основні періоди розгортання війни дотепер:

1. Росіяни володіли ініціативою і вели наступ з 24 лютого по 3 липня 2022 року, після чого їхні атаки досягли кульмінації. 
2. Українці перехопили ініціативу та розпочали широкомасштабні контрнаступи в серпні, які продовжилися до звільнення західної Херсонської області 11 листопада.
3. Відтоді Україна не змогла розпочати новий великий контрнаступ, дозволивши конфлікту перейти у позиційну війну та надавши росіянам можливості відновити ініціативу, якщо вони захочуть.

Схема доставки західної допомоги сильно сформувала схему цього конфлікту, вважають аналітики.

Вони переконані, що якби Захід почав працювати над повним переходом України на західні системи, коли необхідність цього стала очевидною влітку 2022 року, можна було створити умови, які дозволили б Україні продовжувати контрнаступальні операції після Херсона і тим самим позбавити росіяни можливості відновити свої сили.

Росіяни скористалися цими затримками та невдачами, щоб отримати вигоду, і відновили свій наступ на Бахмут наприкінці липня, хоча він набрав обертів лише тоді, коли війська «Вагнера» приєдналися до нього.

«Таким чином, постійні затримки в постачанні західного матеріального забезпечення, коли ставало очевидним, що воно є чи незабаром буде потрібним, сприяли затягуванню конфлікту. Звичайно, це не єдина причина такого затягування, але Захід має визнати внесок, який зробили ці затримки у перешкоджання здатності України швидше звільняти більшу частину своєї території», – зазначили аналітики ISW.

Вони вважають, що Україна ще може розпочати давно запланований контрнаступ цієї зими, що дещо пом’якшить наслідки зволікань Заходу з наданням необхідної допомоги. «Однак затримка з початком цього контрнаступу досі дозволила росіянам поставити умови, щоб зробити його важчим і дорожчим. Затримка також дозволила Росії створити умови для власного наступу, що значно ускладнило розробку української кампанії», – підсумували аналітики.

Ключові висновки ISW за 29 січня:

• Російські джерела стверджують, що українські війська продовжували контрнаступ в районі Куземівки (приблизно 16 км на північний захід від Сватового). 
• Українські офіційні особи повідомили, що українські сили продовжували відбивати обмежені російські контратаки на захід і південь від Кремінної.
• Фінансист «групи Вагнера» Євген Пригожин оголосив, що 29 січня його війська захопили Благодатне (приблизно 12 км на північний схід від Бахмута).
• Російські війська продовжували наносити наземні удари в районі Бахмута та Донецька – Авдіївки.
• Українські офіційні особи повідомили, що українські сили відбили штурм поблизу Побєди (4 км на південний схід від Донецька) та Вугледара. Російські джерела стверджували, що бої тривають на захід і схід від Вугледара.
• Російські джерела не повідомляли про будь-які російські наземні атаки в Запорізькій області третій день поспіль 29 січня. Українські сили завдали удару з Himars по мосту в Світлодолинському (20 км на північний схід від Мелітополя).
• Російські війська продовжували вести звичайний вогонь по місту Херсон та інших населених пунктах на правому березі Дніпра. Радник Херсонської ОДА Сергій Хлань повідомив, що російські війська обстріляли Берислав із запалювальних боєприпасів. 
• Російська влада продовжує висувати умови для другої хвилі мобілізації. Голова комітету держдуми з оборони Андрій Картаполов 28 січня заявив, що комітет розглядає понад 20 законів щодо відстрочок від мобілізації. 
• Генштаб України вкотре наголосив, що станом на 29 січня не спостерігав формування ударного угруповання російських військ у Білорусі.

Нагадаємо, міністр оборони Олексій Резніков озвучив «список побажань» щодо озброєння, яке необхідне Україні.