Начальник розвідки попередив про нову загрозу для української ППО

Росія нарощує застосування ударних безпілотників і розвиває нові баражуючі боєприпаси, здатні розвивати швидкість до 700 км/год. Водночас російське командування готується до можливої нової хвилі мобілізації, яка може охопити близько 600 тисяч людей протягом 2026–2027 років.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на інтерв'ю начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олега Іващенка Укрінформу.

За словами Іващенка, Росія вже планує цілі для майбутніх ударів по Україні. Насамперед ідеться про об'єкти, від яких залежить оборонний потенціал держави, зокрема місця зберігання боєприпасів та підприємства оборонно-промислового комплексу.

«Ми розуміємо, по яких цілях противник планує бити, якими засобами і приблизно коли це може відбутися», – сказав начальник ГУР.

Він зазначив, що з наближенням холодної пори року серед пріоритетних цілей росіян можуть опинитися енергетичні об'єкти та теплові електростанції, від роботи яких залежить життєдіяльність українських міст і сіл.

Одночасно Росія змінює тактику застосування засобів повітряного нападу. За словами Іващенка, суттєво зросла частка реактивних шахедів. За окремі доби противник може використовувати 120, 300 або навіть 500 таких апаратів.

Росія також дедалі частіше проводить комбіновані атаки, одночасно застосовуючи балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники й баражуючі боєприпаси.

Окрему загрозу становлять нові типи баражуючих боєприпасів. Іващенко описує їх як проміжну ланку між реактивним дроном і крилатою ракетою. Такі засоби можуть запускатися з повітряних або наземних платформ, розвивати швидкість 500–600 км/год, а в окремих випадках – до 700 км/год.

«Це вже щось середнє між реактивним дроном і крилатою ракетою», – зазначив начальник ГУР.

За його словами, нові боєприпаси оснащують системами штучного інтелекту та машинного зору, що робить їх більш автономними та менш залежними від зовнішнього управління.

Іващенко також звернув увагу на масу бойової частини таких засобів. Зокрема, «Бандероль» та «Дань-Т» можуть мати бойову частину понад 130 кг, тоді як у безпілотників типу «Герань» або Shahed цей показник становить близько 50–90 кг.

Водночас однією з найскладніших для української ППО цілей залишається російська балістика – зокрема ракети «Іскандер» та «Циркон». Для їхнього перехоплення, наголосив Іващенко, необхідні відповідні протиракетні спроможності та достатня кількість ракет до систем Patriot.

«Противник адаптується. І наше завдання – адаптуватися швидше», – заявив начальник ГУР.

За його словами, розвідка перебуває у прямому контакті з Повітряними силами та передає інформацію про можливі удари. Окремим напрямом залишається забезпечення України ракетами PAC-3 для систем Patriot.

Окрім нарощування ударних спроможностей, російське керівництво, за даними української розвідки, готується до збільшення чисельності своїх військ.

Він наголосив, що українська розвідка оцінює не публічні заяви Володимира Путіна, а фактичні дії російського керівництва. За словами Іващенка, мобілізація може відбуватися без масштабного публічного оголошення, зокрема у віддалених регіонах Росії.

За оцінкою ГУР, активізація цього процесу можлива після так званих виборів до Державної думи.

Загалом російське командування, за словами Іващенка, розглядає можливість протягом 2026–2027 років додатково мобілізувати близько 600 тисяч людей – орієнтовно по 300 тисяч щороку.

Наразі Росія, за оцінкою української розвідки, переважно здатна компенсувати втрати та підтримувати нинішню чисельність угруповання на українському напрямку. Однак для масштабнішого наступу та виконання подальших військових завдань Кремлю знадобляться додаткові сили.

Зокрема, Іващенко зазначив, що йдеться про російські плани щодо повної окупації Донецької та Луганської областей.

Нагадаємо, раніше The Economist та аналітики Інституту вивчення війни повідомляли про підготовку Росії до можливої нової хвилі мобілізації. Міноборони РФ розширює цифрову систему військового обліку та планує отримувати більше даних про військовозобов’язаних і їхніх родичів. Водночас у Росії зростає занепокоєння через можливий призов: кількість пошукових запитів про мобілізацію влітку перевищила 3,5 млн, а запити про виїзд із країни сягнули майже 200 тис.