У таборі критиків «грантоїдів» свято: офіс USAID в Україні отримав наказ призупинити всі проєкти та видатки на них
Новообраний президент США Дональд Трамп одразу після інавгурації видав указ про зупинення міжнародної допомоги усім країнам на 90 днів. За декілька днів з відповідним розпорядженням вийшов і Державний департамент США. Зупинена буде уся невійськова допомога, а також заблокована нова. Впродовж трьох місяців мають відбутися перевірки, чи відповідає розподіл допомоги закордону інтересам нової адміністрації американського президента.
Це рішення зачепило і Україну, адже призупинена допомога проєктів USAID, незалежного агентства федерального уряду США з міжнародного розвитку. Причому, з початком повномасштабної агресії ця допомога подекуди була незамінною. За її допомогою фінансувалися гуманітарні і економічні програми українських неурядових організацій, серед них, зокрема, програми реабілітації військових, допомога школам і лікарням. Окрім того, США через USAID надали Україні пряму бюджетну підтримку (DBS) уряду України у розмірі $22,9 млрд, щоби Україна змогла «задовольнити вкрай важливі потреби громадян і забезпечити безперервність функціонування країни, попри жорстоке вторгнення Росії».
До чого призведе призупинення допомоги і як численні організації виходитимуть зі нового становища в матеріалі «Главкома».
Хто отримує американську допомогу в Україні
USAID чи не найбільш відоме в Україні грантове агентство, яке підтримує як невеликі проєкти (наприклад, підтримка конкретних шкіл, незалежних ЗМІ у регіонах), так і крупні гуманітарні, а також економічні проєкти. Отримував пряму фінансову допомогу і уряд України.
На сайті грантодавців наведено перелік напрямків, за якими відбувалося фінансування. Звернімо увагу на деякі з них. Напрямки «Перехідний період» та «Гуманітарна допомога» можна назвати найбільш актуальними для України у часи війни, бо вони стосуються виживання. Про це американське агентство каже прямо: «Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги (OHA) надає життєво важливу гуманітарну допомогу, включаючи продукти харчування, воду, забезпечує тимчасове розміщення, надає невідкладну медичну допомогу, а також санітарно-гігієнічні послуги для найбільш уразливих українців і тих, доступ до кого ускладнений…». Через зупинку фінансування постраждають і реабілітаційні центри.
До прикладу, Рівненський обласний шпиталь ветеранів війни у лютому 2025 року мав стати учасником міжнародного проєкту «Реабілітація в Україні», який передбачав закупівлю сучасного обладнання, а також співпрацю з європейськими клініками. Що буде з проєктом тепер, невідомо.
Не менш важливий напрямок допомоги сільському господарству. Американська міжнародна фірма з розвитку «Кемонікс Інтернешнл» виконувала в Україні одразу декілька проєктів, фінансованих USAID. Наприклад, програми «Агро» допомагали малим і середнім сільськогосподарським підприємствам, зокрема відновити продуктивність українського аграрного сектора після вторгнення Росії, розширити доступ на ринок для виробників. А програма Harvest («Урожай») допомагала аграріям бути конкурентоздатними в умовах війни. «Главком» уже наводив перелік програм, деякі з яких мали би тривати до 2028 р. і навіть 2029 року.
Традиційно грантове фінансування отримували недержавні громадські організації, які працюють у сфері медіа. Серед найбільш відомі – «Інтерньюз-Україна», «Детектор-медіа», чимало регіональних ЗМІ. Усі вони отримали листи про призупинення фінансування своєї діяльності.
Сайт USAID про деталі рішення нової американської влади мовчить. Публічно не коментують ситуацію і отримувачі грантів. Пояснення цьому два: надто мало інформації, і невідомо як діяти. Гравці грантового ринку вважають, що будь-які публічні оцінки можуть позначитися на рішенні поновити грантову підтримку через три місяці.
Де українські організації братимуть фінансування
У тому, що сталося, можна побачити як негатив, так і позитив. Позитив у тому, що чимало українських організацій, особливо коли мова про громадський сектор, навчилися діставати гранти від різних донорів із різних країн. Тобто диверсифікувати джерела існування. З іншого боку, це не означає, що за рахунок інших донорів можливо замістити те, що надавав USAID, тим паче зробити це швидко, що дуже потрібно Україні. «У нас, наприклад, окрім підтримки проєктів за рахунок США, є проєкти за рахунок європейських коштів. Але треба зрозуміти, що це не той варіант, що закинули вам кошти і ви ними розпоряджаєтеся як завгодно. Вони йдуть на виконання конкретних завдань, покривають роботу конкретних людей, які ці завдання виконують. Тому, коли кажуть про диверсифікацію джерел фінансування, це так, але воно трошки не зовсім так відбувається, як здається», – каже в розмові з «Главкомом» виконавча директорка «Реанімаційного пакету реформ» Ольга Лимар. За її словами, нині у громадського сектора і аналітиків шок від новин із США, адже для когось USAID може бути єдиним джерелом фінансування, для когось – це більшість. «Наприклад, у нас десь лише 1/3 нашої роботи покривали не американські кошти», – каже Лимар і додає, що зупинка американського фінансування може серйозно вплинути на роботу.
Оцінити зміни можна на секторі ЗМІ. До прикладу візьмемо невеликий регіональний сайт «Гречка» із Кропивницького, який може зупинити роботу через зупинку фінансування USAID. «Читачі «Гречки» мали змогу багато років безкоштовно отримувати інформацію, бо 70% наших видатків покривала донорська підтримка, решту – реклама», – пише редакторка «Гречки» Анастасія Дзюбак. Аби продовжити роботу, вона закликала читачів стати донорами проєкту, а також приходити рекламодавців.
«Главком» попросив про коментар голову правління «Інтерньюз-України» Костянтина Квурта щодо подальшої роботи організації через замороження фінансування, проте він відмовився говорити на цю тему. Квурт лише підтвердив, що ніякої більше інформації, окрім оприлюдненої у ЗМІ, якихось детальних вказівок як діяти, наразі не надходило. «Читачам можна повторити те, що ми завжди говорили і говоримо. Усі наші проєкти завжди були на підтримку демократичних процесів, на те, щоб українські медіа були сильні, щоби Україна була сильною», – сказав Квурт.
«Призупинення (а вслід за цим, ймовірно, скорочення) американської фінансової допомоги українським медіа – це погана подія. Не смертельна, але, як то кажуть англійською, crippling для медіа сектору», – вважає медіаексперт Отар Довженко. Він прогнозує, що частина медіапроєктів закриється, частина адаптується, частина перечекає. «Але в цілому ми ризикуємо відкотитися назад у розвитку і знов починати котити каменюку на гору від підніжжя, як починали у 2022, 2020, 2014 і 2009 роках», – каже він. За його словами, через це постраждає якість журналістики.
Не все так однозначно?
Невдоволення від рішення нової американської адміністрації висловлюють насамперед представники українського громадського сектору. Але є й ті, хто плескає Трампу. Наприклад, народний депутат 9 скликання Мар’ян Заблоцький. Він називає дві головні причини своєї позиції: «Біда перша: майже всі вони зводяться до безкінечних круглих столів та конференцій, а тому є бездарними і безсенсовими. Біда друга, основна: більша частина цих коштів залишаються в самих США як чистий прибуток приватних компаній-виконавців цих грантів.
«Аби нарешті добитись якихось змін, я починаю публікувати звіти цих проектів. Ось перший яскравий приклад: $297 млн на комунікації на три роки. Хто зі світу культури в курсі, що нам виділили на зйомки фільмів суму, за яку би було реально зняти Аватар 3? Росіяни рівно стільки ж з державного бюджету виписують на свій кінематограф, а ви ж розумієте, що на пропаганду вони не скупляться», – каже Заблоцький. І далі наводить перелік проєктів, які втілюються завдяки грантам: підтримка у створенні YouTube ток-шоу «Ебаут», підтримка музичного гурту Tvorchi, підтримка компанії FilmUA у виробництві документального фільму «Тісто» тощо.
Микола Виговський, колишній координатор руху «Чесно» і екс-менеджер «Реанімаційного пакету реформ», відомих грантових проєктів, відповів тим коментаторам, які схвально оцінили зупинку американського фінансування, називаючи українських її реципієнтів «грантоїдами» та «соросятами». «Бачу, багатьом треба нагадувати, що наратив про «гранітоїдів» років 20 тому створила ФСБ для протидії зародкам громадянського суспільств…», – написав у Facebook Виговський. І додав, що автором наративу був журналіст Володимир Скачко, який втік у Росію і з’являється у пропагандистських телеефірах. Адміністрація Facebook повідомлення Виговського згодом видалила.
Наскільки вплинула заморозка фінансування на державні структури? За словами міністерки праці та соціальної політики Оксани Жолнович, на сьогодні говорити про якісь наслідки зарано. Принаймні якщо говорити про пряме грантове фінансування українського уряду з боку США. «У нас є домовленості з європейськими партнерами, зокрема з Великою Британією, а також зі Світовим банком, які надають системну підтримку. Та й це (гранти) стосувалися не великих проєктів, а роботи з проєктами громадського сектору. Так, деякі проєкти у нас фінансувалися за рахунок USAID, але враховуючи те, що ми маємо велику кількість інших партнерів, то не вплинуло. Але треба з’ясувати, щодо яких конкретно підрядників буде зупинене фінансування. Та воно поки не критично», – сказала Жолнович в коментарі «Главкому».
Представники громадського сектору, отримувачі грантів USAID, з якими поспілкувався «Главком», воліють утримуватися від коментарів. Але навіть ті, хто висловлює більш оптимістичну позицію погоджуються, що частину проєктів, зокрема у медіа, вочевидь доведеться закрити. У громадському секторі України розуміють бажання нової американської адміністрації визначитися щодо того, наскільки фінансування тієї чи іншої програми відповідає цілям Америки, але закликають не скочуватися до ізоляціонізму.
«З одного боку, це начебто і добре – переосмислити, наскільки ми всі ефективні, наскільки ми справді правильно розпоряджаємося коштами американських платників податків. Але, з іншого боку, я дуже сподіваюся, що це не призведе до якихось ізоляціоністських думок і того, щоби Америка зупинила підтримку в усьому світі. Тому що це призведе до того, що авторитарні держави матимуть кращий вплив на хиткі суспільства. Я не говорю зараз саме про Україну, але є дуже багато регіонів таких», – каже Ольга Лимар. За її словами, попри усе США потрібно подякувати за всю надану допомогу і продовжувати адвокатувати її надання для критичних напрямків.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0