Запропоновані зміни можуть заблокувати євроінтеграцію України
Найближчим часом парламент розгляне скандальний законопроєкт № 9627. Якщо його приймуть, мешканців територіальних громад можуть позбавити права визначати розвиток частини своєї території. Найбільше це вплине на землі сільськогосподарського та оздоровчого призначення, де можна буде розміщувати об’єкти промисловості та енергетики за спрощеною процедурою.
Схожий проєкт уже лобіював на рівні парламенту заступник голови Офісу президента ексрегіонал Ростислав Шурма. Той самий Шурма, чий брат має сонячні станції на тимчасово окупованих територіях і отримував із українського бюджету компенсацію за «зелений тариф». Тепер Верховна Рада розглядатиме клоновану ідею законопроєкту, який підтримував Шурма і який зрештою провалився в сесійній залі.
Нову ініціативу подали представники фракції «Слуги народу» Дмитро Кисилевський, Мар’яна Безугла, голова профільного аграрного комітету Олександр Гайду, представник «Голосу» Ярослав Рущинин та низка інших нардепів.
На думку експертів, звуження прав громад, яке пропонують законотворці, порушує Конституцію. У висновку Головного науково-експертного управління парламенту йдеться про підвищення корупційних ризиків у земельній сфері, адже проєкт не визначає підстав для зміни цільового призначення земельних ділянок. Більше того, такі зміни пропонують ввести не лише на час війни – вони діятимуть іще п’ять років після завершення дії воєнного стану.
Втім, насправді проблема ще глибша. Цей проєкт може порушити євроінтеграційні зобов’язання України, бо не враховує екологічні ризики. Рух «Чесно» проаналізував законодавчу ініціативу.
Ще на початку року у матеріалі «Чесно» «Відбудова з конфіскацією. Депутати готують вилучення землі у міст та людей» мова йшла про два законопроєкти (№ 8225 та № 8178-1). Після цієї публікації представників руху запросили до Офісу президента на зустріч із заступником Єрмака – ексрегіоналом Ростиславом Шурмою.
Чиновник переконував, що це дуже важливі ініціативи і на них знайдуться голоси у сесійній залі. Одна з них дійсно потрапила на розгляд парламенту. Але законопроєкт № 8178-1 провалився. За нього дали лише 187 голосів.
Голоси дала переважно «Слуга народу». До неї традиційно доєдналися представники екс-ОПЗЖ, які допомагають протягнути питання у сесійній залі, коли частина «слуг народу» не готові голосувати за скандальні ініціативи. Але ситуацію намагалися врятувати не лише голосами ОПЗЖ.
Примітно, що з-поміж представників опозиції законопроєкт підтримав лише народний депутат від «Голосу» Володимир Цабаль. Він не вперше голосує чи працює як законотворець таким чином, що його дії можуть бути вигідні Банковій.
Так, коли парламент підтримав популістичну правку Разумкова, яка за відсутності коштів у бюджеті мала б гарантувати збільшення фінансування військових, Цабаль подав постанову, яка заблокувала подачу законодавчої ініціативи в Офіс президента.
А це врятувало Володимира Зеленського від непопулярного кроку – ветування. Якщо ж говорити про розгляд правки щодо декларування працівників Офісу президента, фракція «Голосу» підтримала цю норму, а от Цабаль був «відсутній». Але зі співставлення голосувань до і після видно, що він таки був у залі. Це типова поведінка «ухилянта» – витягнути картку зі слоту. Представниця «Голосу» Олександра Устінова заявила, що її картка не спрацювала.
Втім, перша невдала спроба провести проєкт, за який так вболівав Шурма, нікого не зупинила. Одразу після проваленого голосування було ще дві спроби. Друга – голосування про направлення проєкту на повторне перше читання – також була провалена. Фінальна спроба зберегти ініціативу остаточно її «поховала». Так, за повернення на доопрацювання тексту законопроєкту проголосував лише 201 депутат, тим самим назавжди залишивши цю ініціативу у статусі «Відхилено та знято з розгляду».
Що стосується другого проєкту – № 8225, то, коли провалився перший, його вирішили не виносити до зали. Згодом, коли увага громадськості до теми зменшилась, була ще одна спроба, але його відмовились виносити до сесійної зали.
Примітно, що сам Шурма зараз намагається «відбілитися» після розслідування Bihus.Info. Журналісти виявили, що сонячні станції його брата розташовані на тимчасово окупованій території та отримують компенсацію по «зеленому тарифу».
Якщо у розслідуванні Bihus.Info прізвище Шурма згадувалося в негативному контексті, то тепер іде реклама заходів, де Шурма і «енергія» позиціонуються у позитивному ключі. А тим часом у парламенті готують до розгляду проєкт, за аналог якого заступник Єрмака дуже сильно вболівав і який, зокрема, стосується об’єктів промисловості та, як не дивно, енергетики.
Аби новий проєкт не одразу асоціювався з тим, який провально лобіював Шурма, автори докорінно змінили назву. Тепер ініціатива, що передбачає спрощення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, має дуже голосну та узагальнену назву «про внесення змін… для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України».
Головний автор законопроєкту Дмитро Кисилевський каже:
«Цей проєкт схожий на той, що ви згадали (проєкт, який підтримував Шурма – ред.). Мета у тому, щоб скоротити строк зміни цільового призначення землі з 1–3 років до 1,5 місяця. Але спосіб, у який це пропонується зробити, інший. Той законопроєкт мав на меті вирішити схоже питання, але в більш широкому застосуванні. Там було і житло, і землі наукових установ, та багато інших речей, які не стосуються мого предмету в комітеті – промисловості. Для відбудови важливо запровадити зміни, які допоможуть її відновлювати. Тому я взявся викласти зміни в такій редакції, щоб вона була прийнятна».
Заявлена мета проєкту також містить багато формулювань, які не відображають реальний зміст тексту.
Експерти Головного науково-експертного управління парламенту зазначають, що такий підхід не відповідає правилам оформлення проєктів, бо фактично «назва проєкту не узгоджується з його змістом».
Це не єдине зауваження експертів до цього законопроєкту.
Якщо говорити про нові правила, то вони мають працювати ще п’ять років після припинення дії воєнного стану. Нардеп Кисилевський каже, що саме стільки часу потрібно для ефективної відбудови у повоєнні роки.
«Для швидкої реалізації проєктів із будівництва об’єктів промисловості та енергетики під час дії воєнного стану та у період відбудови потрібне тимчасове спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок. Запропоновані положення значно пришвидшують цю процедуру. Але в цілому це суттєва дерегуляція, що є добрим сигналом для інвестора та для нашої економічної спроможності», – говорить один зі співавторів, нардеп Рущишин («Голос»).
Також у висновку Головного науково-експертного управління зазначено, що для вирішення нагальних проблем та руйнувань достатньо було б тимчасового спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, проте автори проєкту пропонують низку змін, які діятимуть постійно, тобто і після припинення чи скасування воєнного стану та закінчення будівництва відповідних об’єктів. І необхідність таких радикальних змін авторами ніяк не обґрунтовується.
«Якщо оцінювати проєкт із точки зору швидкого відновлення під час війни та в повоєнний період, то він є позитивним. Буде сприяти відновленню та потенційному економічному стрибку. Але є одна пробоїна: де-факто одноособові рішення на місцях, які можуть суттєво збільшити корупційні ризики в органах місцевого самоврядування, які і без того в цій сфері чималі. Якщо тут вдасться знайти антикорупційний запобіжник, то модель цілком може працювати», – каже член комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Віталій Безгін.
Експерт із питань містобудування Георгій Могильний наголошує, що парламентарі пропонують змінювати цільове призначення земель за межами населених пунктів за відсутності затвердженої містобудівної документації для будівництва промислових та сільськогосподарських підприємств: «Громади позбавляють частини прав визначати розвиток своєї території. Наразі вже діють схожі правила для будівництва промислових об’єктів, але лише для евакуйованих із зони бойових дій підприємств і до кінця воєнного стану. Таке звуження прав громад не у воєнний стан в інтересах приватних осіб є вкрай негативним і, по суті, є порушенням Конституції».
Тут головний автор законопроєкту Кисилевський твердить, що до попереднього законопроєкту, який підтримував Шурма, були суттєві зауваження у представників місцевого самоврядування: «Я мав кілька раундів дискусій з місцевим самоврядуванням. Ми зняли найбільш критичне зауваження щодо випадків, коли вже є затверджена містобудівна документація. Запропонований спрощений механізм застосування виключно за межами населених пунктів. Там, де немає розробленої містобудівної документації для визначеного законом переліку об’єктів. Він не створить конфлікт між тим, де громада вже затвердила зонування своєї території».
В Асоціації міст повідомили, що проєкт вони не підтримують. Про це заявив виконавчий директор асоціації Олександр Слобожан: «Якщо немає містобудівної документації, значить, немає громадських обговорень. Архітектор буде приймати дискреційне рішення про забудову без територіальної громади і міськради. Це те, що хотіли зробити зі скандальною містобудівною реформою 5655. Буде дорогий чорнозем – його хаотично забудують промисловими об’єктами. А тепер уявіть, що буде з екологією та якістю тої сільськогосподарської продукції, яку будуть вирощувати біля цих промислових підприємств. А це про якість їжі, яку ми всі споживаємо».
Експерт Могильний стверджує, що прийняття даного законопроєкту також призведе до порушення міжнародних зобов’язань України у вкрай принциповому для ЄС питанні екології.
«Промислові та сільськогосподарські об’єкти негативно впливають на екологію. Ми в порядку виконання своїх зобов’язань за Орхуською конвенцією та іншими документами вже прийняли два ключові закони – про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку. Оцінці впливу на довкілля підлягають перед будівництвом окремі об’єкти, що мають характеристики вище певних обмежень. Але, по-перше, у багатьох випадках забудовники можуть обійти такі оцінку. По-друге, велика кількість невеликих промислових об’єктів різних власників буде шкодити екології не менше, ніж один великий об’єкт, але проведення оцінки впливу на довкілля для них не потрібне».
Для комплексної оцінки впливу на екологію проводять стратегічну екологічну оцінку. І проводиться вона саме при розробці містобудівної документації. Таким чином, дозволяючи зміну цільового призначення за відсутності містобудівної документації, одночасно скасовують проведення стратегічної екологічної оцінки і залучення громадськості до вирішення питань, що мають вплив на екологію.
Саме тому цей крок назад у вже виконаних міжнародних зобов’язаннях щодо екології може мати вкрай негативні наслідки для євроінтеграції.
Народний депутат Кисилевський зазначає, що, на його думку, серйозних порушень міжнародних зобов’язань не буде: «Завжди є світоглядний конфлікт між промисловцями й екологами. Цей проєкт не регулює питання оцінки впливу на довкілля. Для тих об’єктів, для яких треба проводити оцінку впливу на довкілля, вона буде проведена. Так, при застосуванні процедури зміни цільового призначення землі мала б проводитися екологічна оцінка. Але у законодавстві є колізія. Про обов’язковість оцінки говорить закон про оцінку впливу на довкілля, але Земельний кодекс цього не передбачає. У більшості випадків на практиці оцінка під час зміни цільового призначення не проводиться».
Законотворці мали б виправляти прогалини у законодавстві, якщо є колізія. Але такі прогалини є джерелом корупційних ризиків. На жаль, під час засідання Антикорупційного комітету 18 вересня такі ризики не озвучили і не розглянули.
В Асоціації міст України бачать альтернативний шлях для розміщення промислових об’єктів: має з’явитися база земельних ділянок із відповідним цільовим призначенням. «Мінекономіки може звернутися до органів місцевого самоврядування, щоб отримати дані про землі промисловості чи житлової забудови. Там має бути і інформація про відповідні комунікації», – наголошує Слобожан.
Проте з такою схемою стають можливими серйозні фінансові махінації, і на цьому також акцентував увагу Георгій Могильний, коли розглядав попередній проєкт. Маючи інформацію про те, де будуватимуть важливі для держави об’єкти, можна за безцінь скупити сільськогосподарську землю і потім продати її державі як дорогу землю під промисловість.
У темі законопроєкту головним є Комітет з питань аграрної та земельної політики, який очолює співавтор законопроєкту Олександр Гайду. Проєкт пройшов комітет у прискореному режимі. Члени комітету підтримали його як невідкладний, відповідно, строки подання альтернативних ініціатив стали суттєво меншими.
Стенограми за 13 вересня на сайті комітету немає. Тож суспільство не може дізнатися, як проходило обговорення. У повідомленні на сайті сказано, що у сесійній залі нардепи підтримали цю ініціативу за основу і в цілому. Але це не зовсім так.
У картці законопроєкту йдеться про те, що його мають прийняти лише за основу. Тому що саме має відбутися у сесійній залі, поки невідомо. Довідатися у голови комітету з питань аграрної політики і співавтора законопроєкту Олександра Гайду, чому так відбувається, «Чесно» не вдалося. Він не відповів на поставлені питання.
Головний автор законопроєкту, «слуга народу» Кисилевський запевнив, що за проєкт мають голосувати лише у першому читанні.
На голосування його можуть винести найближчими днями. Важливо, аби за умови обмеження доступу ЗМІ та громадськості до засідань парламенту громадськість, та й самі нардепи знали про ризики законопроєктів, які розглядають у прискореному режимі. Такі ініціативи згодом стають правилами життя українців під час війни та після перемоги.
За попередніх каденцій парламенту теж траплялося, що певний скандальний законопроєкт не мав підтримки в залі і провалювався. В такому випадку згодом подавалася дещо видозмінена, більш прийнятна версія. І потім між першим і другим читаннями за допомогою правок можна було виправити ситуацію.
Рух «Чесно» слідкуватиме за правками до ініціативи № 9627, процесом голосування та інформуватиме про це громадян.
Ірина Федорів, рух «Чесно» для «Главкома»
Коментарі — 0