Партії Вакарчука і Порошенка отримають «жіночі виплати»

За даними Центральної виборчої комісії, до Верховної Ради пройшли 337 чоловіків (79,5%) та 87 (20,5%) жінок. Таке представництво все ще залишається не репрезентативним, однак є кроком вперед порівняно з усіма попередніми скликаннями Верховної Ради. Найвищим показником представництва жінок у Верховній Раді України восьми скликань було 12% за результатами виборів 2014 року.

За виборчими списками від політичних партій по багатомандатному виборчому округу з 225 депутатів до Верховної Ради проходять 60 жінок (27%).

Формальне дотримання гендерної квоти у виборчих списках (розміщення жінок в другій половині списків) не змогло забезпечити 30% жінок серед обраних депутатів.  В той же час, партії, які забезпечили більш рівномірний розподіл місць в першій половині виборчих списків, наблизились до гендерного балансу серед обраних депутатів.

В одномандатних округах із 199 депутатів до Верховної Ради проходять 27 (14%) жінок. Там перемогли 151 кандидатів від політичних партій, у тому числі 25 жінок (17%) та 48 самовисуванців, у тому числі 2 жінки (4%). Незбалансованим є представництво серед обраних кандидатів у регіональному розрізі. У восьми областях України серед обраних в одномандатних округах депутатів немає жодної жінки.

У той же час результати моніторингу Українського жіночого фонду показали, що більшу частину роботи на виборах виконують жінки – як уповноважені особи партій, офіційні спостерігачки, членкині виборчих комісій.

Загалом в округах працювали більше 109 тис. офіційних спостерігачів та уповноважених осіб політичних партій, в тому числі 66 тис. жінок (61%). Така пропорція характерна для більшості політичних партій, що брали участь у виборах.

Результати моніторингу також показали, що жінки були активно залучені до забезпечення прозорості та підзвітності виборчого процесу в ролі офіційних спостерігачок від громадських організацій на рівні 58%.

За даними Центральної виборчої комісії, до Ради пройшли 337 чоловіків (79,5%) та 87 (20,5%) жінок

Гендер у партійних списках

Хоча більшість партій дотримались квоти, жінки були частіше представлені в другій половині виборчих списків, де вони мали менші шанси на обрання. Така ситуація вплинула на рівень представництва.

34 депутаток обрано за списком від «Слуги народу», що становить 27% від обраних депутатів зі списку партії. Представництво жінок у списку кандидатів від партії складало 33%.

5 депутаток обрано за списком від «Батьківщини», що становить 21% від обраних депутатів зі списку партії. Представництво жінок у списку кандидатів від партії складало 30%.

5 депутаток обрані за списком від «Опозиційної платформи – «За життя», що становить 14% від обраних депутатів зі списку партії. Представництво жінок у списку кандидатів від партії складало 33%.

Формального дотримання гендерної квоти у виборчих списках кандидатів виявилось недостатньо для представництва жінок на рівні 30% як депутаток, обраних за списками.

Партії, які забезпечили більш рівномірний розподіл місць нагорі виборчих списків, наблизились до гендерного балансу серед обраних депутатів.

Дев’ять депутаток обрано за списком від «Європейської солідарності», що становить 39% від обраних депутатів зі списку партії. Представництво жінок у списку кандидатів від партії складало 29%.

Сім депутаток обрано за списком від «Голосу», що становить 41% від обраних депутатів зі списку партії. Представництво жінок у списку кандидатів від партії складало 28%.

Жінки на мажоритарці

21 депутатка проходить до Верховної Ради від партії «Слуга народу», що становить 16% депутатів партії в одномандатних округах (загалом від партії проходять 129 депутатів в одномандатних округах). Дві депутатки проходять від партії «Голос» (із трьох депутатів, обраних від партії в одномандатних округах). По одній депутатці проходить від «Опозиційного блоку» (із 6 округів) та від «Свободи» (єдина депутатка, обрана від партії по одномандатному виборчому округу).

Стать кандидаток не стала бар’єром для виборців, які підтримали партію на виборах в одномандатних округах. Така виборча поведінка відповідає результатам загальнонаціонального опитування, проведеного НДІ в травні 2019 р. Згідно з результатами опитування, стать є найменш важливим фактором при прийнятті рішення за якого кандидата голосувати на виборах до Верховної Ради.

Можна припустити, що висування кандидаток нарівні 50/50 із кандидатами не зменшило б електоральну підтримку політичної партії.

Вкрай незбалансованим є представництво жінок і чоловіків серед обраних депутатів в регіональному розрізі. У восьми областях України серед обраних в одномандатних округах депутатів немає жодної жінки – це Донецька, Закарпатська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Тернопільська та Чернігівська області.

Ще в десяти областях серед обраних в одномандатних округах депутатів є тільки одна жінка – це Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська та Чернівецька області.

Такий рівень представництва є нерепрезентативним з огляду на демографічний склад населення областей та несприятливим для врахування інтересів та потреб різних груп населення.

Державне фінансування партій. «Жіночі» доплати

Система державного фінансування парламентських політичних партій передбачає фінансове заохочення для партій, які забезпечили представництво у Верховній Раді кожної зі статей на рівні не менше однієї третини від загальної кількості народних депутатів, обраних від цієї політичної партії. Фінансове заохочення складає 10% від загального обсягу щорічного державного фінансування політичних партій. За результатами виборів 2014 року до Верховної Ради України VIII скликання, цією перевагою змогла скористатись тільки одна партія – «Самопоміч».

За результатами позачергових виборів 2019 року, обрано:

Як зазначалось вище, дві партії отримають фінансове заохочення за більш збалансоване представництво жінок та чоловіків у Верховній Раді, а не одна, як у попередньому скликанні. Додаткове фінансування в розмірі 10% від загального обсягу щорічного державного фінансування політичних партій має бути розподілене порівну між партіями «Європейська солідарність» та «Голос» за забезпечення представництва кожної зі статей на рівні не менше однієї третини від загальної кількості обраних депутатів.

Це доволі істотне фінансове заохочення. До прикладу, за даними Національного агентства з питань запобігання корупції, в 2016-2019 рр. на державне фінансування статутної діяльності політичних партій виділено майже 1,7 млрд. грн. Фінансове заохочення в розмірі 10%, становило 168,9 млн. грн.

Право на державне фінансування отримали десять партій, які отримали не менше 2% голосів виборців у загальнодержавному виборчому окрузі:

Політичні партії отримують право на державне фінансування їхньої статутної діяльності із дня, наступного за днем відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання.

Оскільки політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції та законів України, вони також відповідальні за надання жінкам і чоловікам рівних можливостей у громадсько-політичній діяльності. Державне фінансування статутної діяльності політичних партій має забезпечувати ефективне заохочення партій до забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у громадсько-політичній діяльності та прийнятті суспільно важливих рішень після виборів. Наразі механізм такого заохочення в законодавстві відсутній.

Матеріал підготовлено Українським жіночим фондом у партнерстві з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (НДІ).