Верховна Рада заборонила діяльність Московської церкви. Що далі?
Тема дня
Далі розпочинається кропітка робота...
Верховна Рада України підтримала урядовий законопроєкт «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (8371). Боротьба за його прийняття точилася півтора роки і зрештою парламент підтримав законодавчу ініціативу. «За» проголосували 265 нардепів.
Президент перед голосуванням висловив свою підтримку і, швидше за все, Володимир Зеленський символічно підпише закон до Дня Незалежності. Духовної у тому числі.
А далі розпочнеться кропітка робота. І тут значну роль відіграє зокрема громадянське суспільство і ЗМІ. Вони теж мають можливість звертатися до Держслужби з етнополітики і свободи совісті, аби заблокувати пропагандистську роботу московських попів.
Про те, як працюватиме новий закон голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв («Слуга народу») прокоментував громадській ініціативі «Голка»: «Закон прямо заборонив РПЦ. І тепер стоїть задача очистити від російського впливу релігійні організації в Україні. Держслужба з етнополітики та свободи совісті та Кабмін після підписання закону президентом мають затвердити нормативну базу, на підставі якої починається процедура перевірки релігійних організацій на предмет зв’язків з РПЦ».
Народний депутат Микола Княжицький (ЄС), який входить у профільний комітет, пояснює, як працюватиме нова процедура: «Звернення можуть надходити від державних або місцевих органів, громадських організацій або медіа. Ініціювати розгляд може і сама Держслужба. Після цього проводиться дослідження в ході якого може призначатись релігієзнавча експертиза. Якщо зібрані в результаті такого дослідження докази підтвердять наявність зв’язків з релігійною організацією, діяльність якої заборонена законом, Держслужба виписує припис. У приписі зазначаються виявлені зв’язки і дається строк на їх усунення. Якщо припис виконаний, він відкликається, що означає що держава не має претензій до такої організації. Якщо ні, то Держслужба звертатиметься до суду».
Тут варто зауважити, що Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті може напряму звернутися до суду, якщо хтось із керівників релігійної громади вже має вирок у справі, де йдеться про злочини проти національної безпеки.
Очільник Держслужби Віктор Єленський каже: «Ми той законопроєкт, який прийняли нардепи, дуже уважно і дуже швидко вивчимо і будемо виконувати».
Нагадаємо, торік спікер Руслан Стефанчук зазначив, що у парламенті немає голосів, аби розглянути урядовий законопроєкт. Тоді до Дня Незалежності народні депутати Юлія Клименко («Голос») та Олександр Аліксійчук («Слуга народу») ініціювали збір підписів у парламенті і зрештою законодавча ініціатива пройшов перше читання.
Весною 2024 року профільний комітет розглянув законопроєкт і підготував його до другого читання, але текст законодавчої ініціативи з’явився на сайті Верховної Ради лише після звернення до Апарату парламенту від громадської ініціативи «Голка» та комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У липні народні депутати низки фракцій заблокували трибуну з вимогою розглянути законопроєкт. Після звернення президента на підтримку цього проєкту, профільний комітет вніс фінальні правки і народні депутати його зрештою підтримали.
Коментарі — 0
